«Книжка» (ст.-укр. Книжка) — збірка творів українського православного полеміста Івана Вишенського. Укладена 1600 року за зразком острозької «Книжиці» 1598 року. Написана сумішшю руської (староукраїнської) та церковнослов'янської мови. Видана не була. Поширювалася на території України у вигляді копій. Складається з передмов і десятьох послань (глав), що є окремими творами. Між назвами творів в змісті й самими творами є розбіжність. Опублікована 1955 року Ігорем Єрьоміним в Москві. Перевидана 1959 року в Києві. Вперше перекладена сучасною українською 1986 року Валерієм Шевчуком.
Коротка інформація Книжка, Автор ...
Закрити
- Книжка ченця Іоанна Вишенського від святої Афонської гори для нагадування всім православним християнам, братствам і всім благочестивим, котрі живуть у Малій Росії, в Короні Польській, інокам, що по обителях спільно мешкають, архімандритам, і священноінокам, і чесним ченцям, й інокиням всім, сестрам нашим, та іншим піклувальникам про Церкву. Хай буде з усіма вами благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога-Отця, і причастя Святого Духа. Амінь[1].
- Книжка Иоанна мниха Вишенского от святой Афонской горы. В напоминание всѣх православных християн, братствам и всѣм благочестивым, в Малой России в Коронѣ Полской жителствующим иноческого чина общежителям, архимандритам, и священноинокам, и честным монахам, и инокиням всѣм, сестрам нашим, и прочиим тщателям церковным, благодать господа нашего Исуса Христа и любы Бога Отца и причастив Святого Духа буди со всѣми вами. Аминь[2].
Вступ[3]
Передмови:
- «Оглавление писанного в книжце...»
- «О чину прочитання сего писання»
- «Ко прочитателю наединѣ сего писаня»
Глави:
- Викриття диявола-світодержця і звабна його ловитва цього, нинішнього вік (1599—1600)
- Писання до князя Василя Острозького[4] і всіх православних християн з виказом, як вірнії східної віри нерушно і незвабно стоять на опоці, тобто на камені Петрової віри, і пекельні ворота їх аж ніяк подолати не можуть, всі ж інші впали у звабу, заблудили і в пекло пекельними воротами зачинені, тут-таки погріб невір'я папи римського і тих, що за ним ідуть (1599—1600)
- Порада, як очиститися Христовій церкві, спаплюженій облудними пастирями[5] і їхнім нечистим життям та всіх їхніх послідовників; і який сморід поганський зазлостививсь у християнах; тут-таки і про наругу над іночим чином від світських, мирського життя людей, і що таке таїнство чернечого образу... *[6] тощо... (1599—1600)
- Писання до всіх взагалі, що живуть у Лядській землі, хай покаються перед богом; показується також, які плоди жителів Лядської земл (1588)
- Писання до єпископів, що відступили від православної віри5[7], про назву «згода» в книжках, які вони видали; показано, що та згода має бути чинена і єднана не такими людьми, як вони, безплідними у вірі та житті, але людьми святими, що досягли духовного розуму; відповідь і обвинувачення на іншу огуду, брехню й наклепи, виригнені ними супроти благочестя і супроти тих, що за ним слідують; звідки вони осягли цю мудрість та розум, якими так безбожно завзялися мудрува (1598)
- Коротке повідомлення про латинську звабу, зблудження із правдивого шляху, про неправду та хворобу смертоносного і погибеллю вічною сморідного мудрування...*[6] також про віру, про церкву, про начальність, про неправдивий чистець тощо (1588—1589)
- Про єретиків; що значить назва «єресь», а що «благочестя». (1599—1600)
- Загадка філософам латинським (1599—1600)
- Короткий слід, що приводить до збагнення та вивчення науки, яка веде до царюючої безсмертної та вічної правди (1599—1600)
- Новина, або Вість про віднайдення тіла Варлаама, архієпископа міста Охридського, якого вбито в місті Веліс і кинуто в ріку Вардар[8] (не вважається оригінальним твором Вишенського).
Книжка // Іван Вишенський. Твори / Пер. В. О. Шевчука. — Київ: Дніпро, 1986.
...облудними пастирями... Мається на увазі духовенство, яке перейшло в унію
...єпископів, що відступили від православної віри... Див. прим. 58
Охрида (Охрід) місто в Югославії (Македонія) над озером тієї ж назви; Веліс тепер Титов-Велес, місто в Югославії на р. Вардар; архієпископ Варлаам (Валам) особа історична, займав охрідську кафедру в 90-х рр. XVI ст., 28 травня 1598 р., за Мухаммеда III, йому відрубали голову в м. Велесі