Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Мулен Руж» (фр. Moulin Rouge, буквально «Червоний млин») — австралійсько-американський драматичний фільм-мюзикл 2001 року режисера База Лурмана, з Ніколь Кідман і Юеном Мак-Грегором у головних ролях. Картина завершила «Трилогію червоної завіси» Лурмана, до якої також увійшли «Тільки в танцювальній залі» і «Ромео + Джульєтта»[2].
«Мулен Руж» | |
---|---|
Moulin Rouge! | |
Жанр | драма, мюзикл |
Режисер | Баз Лурман |
Продюсер | Баз Лурман Фред Барон Мартін Браун |
Сценарист | Баз Лурман Крейг Пірс |
У головних ролях | Ніколь Кідман Юен Мак-Грегор Джим Бродбент Річард Роксбург |
Оператор | Дональд МакАльпін |
Композитор | Крейг Армстронг |
Монтаж | Джилл Білкок |
Художник | Catherine Martind |
Кінокомпанія | Bazmark Productions |
Дистриб'ютор | 20th Century Fox |
Тривалість | 127 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США Австралія |
Рік | 2001 |
Дата виходу | 9 травня 2001 (Каннський кінофестиваль) |
Кошторис | 50 млн $[1] |
Касові збори | 179 млн $[1] |
IMDb | ID 0203009 |
Рейтинг | MPAA: PG-13 |
clubmoulinrouge.com | |
Мулен Руж! у Вікісховищі |
Стрічка відкрила 54-й Каннський кінофестиваль (2001)[3], отримала схвальні відгуки критиків і глядачів, а також здобула низку нагород та номінацій, зокрема стала переможцем у двох номінаціях премії «Оскар» і в трьох — «Золотого глобусу».
Події розгортаються у Парижі 1899 року. Молодий бідний поет Крістіан закохується у Сатін — куртизанку і зірку кабаре «Мулен Руж». Сатін також покохала хлопця, але, на вимогу власника кабаре Гарольда Зідлера, має бути з Герцогом, аби той фінансував постановку нової вистави, в якій їй відведена головна роль. Щоб бути разом з коханим, дівчина домовилася, щоб сценарій писав Крістіан, а також брав участь у роботі над новим проєктом. Зрештою Герцог про все здогадується і вирішує вбити суперника під час прем'єри вистави. Лихий задум Герцогові здійснити не вдалося, але саме на сцені, на руках у Крістіана, помирає, хвора на туберкульоз, Сатін.
За зізнаннями самого База Лурмана, мюзикли він любить ще з дитинства і, після театру прийшовши у кінематограф, мав бажання колись зняти саме музичний фільм. Що ж стосується самої історії, то за основу для сюжету режисер взяв міф про Орфея, а за головну ідею — перехід від «юнацького ідеалізму» до дорослого життя[4]:
Я хотів пройти шляхом Орфея: показати перехід від юнацького ідеалізму до того, коли ти розумієш, що є речі більші за тебе — люди вмирають, деякі стосунки неможливі — і тебе це руйнує. Через рубці того досвіду, через ту втрату ти ростеш внутрішньо і духовно, і це вже шлях дорослий.
Оригінальний текст (англ.) I was going to be walking through the Orphean journey, the transition of youthful idealism to when you realise that there are things bigger than you — people die, some relationships cannot be — and you are destroyed by that. The scars of that experience and that loss allow you to grow internally and spiritually, and that's the adult journey. |
||
— Баз Лурман |
Візит до кабаре «Мулен Руж» у Парижі надихнув режисера обрати його місцем подій для своєї картини, а зображаючи богемне життя саме в епоху змін 1890–1900 років, він хотів провести паралель із технологічними та культурними змінами, що мали місце наприкінці XX століття[4].
У перший день роботи над картиною помер батько База Лурмана, але режисер вирішив виробництво не зупиняти. Окрім декількох сцен у Мадриді, фільм було повністю знято у павільйонах «20th Century Fox» у Сіднеї (Австралія)[4].
Знімання тривали з 9 листопада 1999 року по 13 травня 2000 року[5], на два тижні припинялися через травму виконавиці головної ролі: під час виконання одного з танцювальних номерів Ніколь Кідман зламала ребро[6]. Взагалі за цей час актриса двічі ламала ребра, а під кінець знімання ще й травмувала коліно, то ж низку сцен грала, сидячи в інвалідному візку[4].
Розробка та виготовлення костюмів для фільму здійснювалися під керівництвом дружини База Лурмана, художника-постановника Кетрін Мартін. Щоб створити яскраві та привабливі образи, дизайнери інколи навмисне дозволили собі деякі історичні неточності у моді тих часів та вдалися до модернізації деяких вбрань, зокрема для дівчат кабаре. Натхненниками стилю головної героїні стали фатальні жінки, голлівудські акторки Марлен Дітріх, Мерилін Монро та Грета Гарбо[7].
Спеціально для цієї стрічки й, власне, для героїні Ніколі Кідман, австралійський ювелір Стефано Кантурі створив коштовне кольє «Сатін» з платини та 1308 діамантів, вагою 134 карати[8]. Кольє було оцінено в 1 млн доларів США[9] і занесено до Книги рекордів Гіннеса, як найкоштовніший за всю історію кінематографа, ювелірний вибір, виготовлений безпосередньо для фільму[8].
Moulin Rouge! Music from Baz Luhrmann's Film | |||||
---|---|---|---|---|---|
Саундтрек-альбом | |||||
Композитор | Craig Armstrongd, Джек Ніцшеd і Маріус де Врісd | ||||
Дата випуску | 8 травня 2001 | ||||
Записаний | 2000-2001 | ||||
Жанр | саундтрек | ||||
Тривалість | 56:51 | ||||
Лейбл | Interscope Records | ||||
Продюсер | Баз Лурманн | ||||
Професійні огляди | |||||
Хронологія | |||||
|
В основі музичного супроводу картини — кавер-версії поп та рок-хітів XX століття, зокрема: «Smells Like Teen Spirit» гурту Nirvana, «Nature Boy» Девіда Бові, «Material Girl» і «Like A Virgin» Мадонни, «The Show Must Go On» гурту Queen, «Your Song» Елтона Джона, «Roxanne» гурту The Police та багато інших. Винятком стала лише одна пісня — «Come what may», хоча і її попередньо було написано не для цього фільму, а для «Ромео + Джульєтта»[13].
До запису було залучено низку провідних музикантів світу, Ніколь Кідман і Юен Мак-Грегор виконували свої вокальні партії самостійно.
Звучання Юена Мак-Грегора — це щось середнє між Фредді Мерк'юрі та Елтоном Джоном, а у Ніколь — найсексуальніший, мелодійний голос Мерилін Монро, але більш потужний. | ||
— Карін Ратчман, виконавчий продюсер альбому з саундтреком «Мулен Руж!»[14] |
Альбом із саундтреком фільму було випущено двома частинами:
Список треків | |||
---|---|---|---|
# | Назва | Виконавці | Тривалість |
1. | «Nature Boy» | Девід Боуї | 3:25 |
2. | «Lady Marmalade» | Крістіна Агілера, Lil' Kim, Майя Харрісон, Pink | 4:24 |
3. | «Because We Can» | Фетбой Слім | 3:27 |
4. | «Sparkling Diamonds» | Джим Бродбент, Ніколь Кідман, Наталі Мендоза, Лара Малкагі, Керолін О'Коннор | 2:52 |
5. | «Rhythm of the Night» | Валерія | 3:49 |
6. | «Your Song» | Юен Мак-Грегор, Алессандро Сафіна | 3:38 |
7. | «Children of the Revolution» | Боно, Гевін Фрайдей, Мауріс Сізер | 2:59 |
8. | «One Day I'll Fly Away» | Ніколь Кідман | 3:18 |
9. | «Diamond Dogs» | Бек Гансен | 4:34 |
10. | «Elephant Love Medley» | Джеймі Аллен, Юен Мак-Грегор, Ніколь Кідман | 4:13 |
11. | «Come What May» | Юен Мак-Грегор, Ніколь Кідман | 4:48 |
12. | «El Tango de Roxanne» | Хосе Феліціано, Яцек Коман, Юен Мак-Грегор | 4:43 |
13. | «Complainte de la Butte» | Руфус Вейнрайт | 3:05 |
14. | «Hindi Sad Diamonds» | Ніколь Кідман, Джо Легуаб, Джон Легуізамо, Алка Ягнік | 3:28 |
15. | «Nature Boy» | Massive Attack, Девід Боуї | 4:08 |
56:51 |
Список треків | |||
---|---|---|---|
# | Назва | Виконавці | Тривалість |
1. | «Your Song» | Крейг Армстронг | 2:28 |
2. | «Sparkling Diamonds» | Джим Бродбент, Ніколь Кідман, Наталі Мендоза, Лара Малкагі, Керолін О'Коннор | 2:52 |
3. | «One Day I'll Fly Away» | Ніколь Кідман | 5:10 |
4. | «The Pitch» | Джим Бродбент, Ніколь Кідман, Яцек Коман, Джон Легуізамо, Гаррі Макдональд, Юен Мак-Грегор, Едвін Роксбург | 2:50 |
5. | «Come What May» | Юен Мак-Грегор, Ніколь Кідман | 4:38 |
6. | «Like A Virgin» | Джим Бродбент, Річард Роксбург, Ентоні Вей | 3:10 |
7. | «Meet Me In The Red Room» | Ам'єль | 2:38 |
8. | «Your Song» | 4:55 | |
9. | «The Show Must Go On» | Джим Бродбент, Ніколь Кідман, Ентоні Вей | 3:04 |
10. | «Ascension/Nature Boy» | Юен Мак-Грегор | 4:09 |
11. | «Closing Credits: "Bolero"» | Саймон Стендідж | 6:53 |
42:47 |
Альбом «Moulin Rouge! Music from Baz Luhrmann's Film» став двічі платиновим у США[16] та п'ятикратно платиновим в Австралії[17]. У декількох музичних рейтингах він зайняв першу позицію або ж увійшов до першої п'ятірки.
Картина отримала численну кількість нагород та номінацій (76 та 82 відповідно)[27], а також схвальні відгуки критиків і глядачів. За рецензіями рейтинг стрічки на Rotten Tomatoes склав 76 %[28], сайт IMDb зібрав на неї у своїй базі понад 2000 рецензій. 2006 року її занесено до списку найкращих американських фільмів-мюзиклів за версією Американського інституту кіномистецтва.
Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат |
---|---|---|---|---|
2001 | Каннський кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Баз Лурман | Номінація |
Нагорода Національної ради кінокритиків США | Найкращий фільм | Перемога | ||
Найкращий актор другого плану | Джим Бродбент | Перемога | ||
Найкращі десять фільмів | Перемога | |||
2002 | Премія «Оскар» | Найкращий фільм | Мартін Браун, Баз Лурман, Фред Барон | Номінація |
Найкраща жіноча роль | Ніколь Кідман | Номінація | ||
Найкраща операторська робота | Дональд Макальпін | Номінація | ||
Найкраща робота художника-постановника, художника-декоратора | Кетрін Мартін (постановник), Бріджит Брош (декоратор) | Перемога | ||
Найкращий дизайн костюмів | Кетрін Мартін, Енгус Стретай | Перемога | ||
Найкращий монтаж | Джилл Білкок | Номінація | ||
Найкращий грим | Мауріціо Сільві, Альдо Синьйоретті | Номінація | ||
Найкращий звук | Енді Нельсон, Ганна Бельмер, Роджер Севедж, Гунтіс Сікс | Номінація | ||
Премія «Золотий глобус» (60-та церемонія) | Найкращий фільм — комедія або мюзикл | Перемога | ||
Найкраща чоловіча роль — комедія або мюзикл | Юен Мак-Грегор | Номінація | ||
Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл | Ніколь Кідман | Перемога | ||
Найкращий режисер | Баз Лурман | Номінація | ||
Найкраща музика до фільму | Крейг Армстронг | Перемога | ||
Найкраща пісня до фільму | Девід Баервалд («Come What May») | Номінація | ||
Премія БАФТА у кіно (2002) | Найкращий фільм | Мартін Браун, Баз Лурман, Фред Барон | Номінація | |
Найкращий оригінальний сценарій | Баз Лурман, Крейг Пірс | Номінація | ||
Найкраща чоловіча роль другого плану (кіно) | Джим Бродбент | Перемога | ||
Найкраща операторська робота | Дональд МакАльпін | Номінація | ||
Найкращий монтаж | Джилл Білкок | Номінація | ||
Найкращі візуальні ефекти | Кріс Годфрі, Енді Браун, Натан МакГіннес, Браян Кокс | Номінація | ||
Найкращий звук | Енді Нельсон, Ганна Бельмер, Роджер Севедж, Гунтіс Сікс, Гарет Вейндерхоуп, Ентоні Грей | Перемога | ||
Найкраща робота художника-постановника | Кетрін Мартін | Номінація | ||
Найкращий дизайн костюмів | Кетрін Мартін, Ангус Страті | Номінація | ||
Найкращий грим та зачіски | Мауріціо Сільві, Альдо Сігноретті | Номінація | ||
Премія Девіда Ліна за режисуру | Баз Лурман | Номінація | ||
Премія імені Ентоні Есквіта за музику до фільму | Крейг Армстронг, Маріус Де Вріс | Перемога | ||
Нагорода Греммі (44-а церемонія) | Найкращий альбом, що є саундтреком до фільму, телебачення або іншого візуального подання | Номінація | ||
MTV Movie Awards | Найкраще виконання (жіноча роль) | Ніколь Кідман | Перемога | |
Найкраща музична сцена | Ніколь Кідман, Юен Мак-Грегор | Перемога | ||
Найкращий поцілунок | Ніколь Кідман, Юен Мак-Грегор | Номінація | ||
Найкраща музична сцена | Ніколь Кідман | Номінація | ||
Найкраще епізодичне виконання | Кайлі Міноуг (Зелена Фея) | Номінація |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.