Loading AI tools
фізик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
НАЙДЮ́К Юрій Георгійович (нар. 23 липня 1955 р., с. Богданівка Корецького району Рівненської області) — фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Лауреат премії НАН України імені Б. І Вєркіна. З 12 січня 2021 директор Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України, головний редактор міжнародного журналу «Фізика низьких температур» («Low Temperature Physics»).[2][3]
Найдюк Юрій Георгійович | |
---|---|
Народився | 23 липня 1955 (69 років) Богданівка (Корецький район), Корецький район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | дослідник, фізик |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Галузь | фізика низьких температур |
Заклад | ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України[1] |
Посада | директор ФТІНТ |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Янсон Ігор Кіндратович |
Членство | член-кореспондент НАН України |
Нагороди | |
Особ. сторінка | Yurii Naidyuk. Homepage |
Юрій Георгійович Найдюк народився 23 липня 1955 р. в с. Богданівка Рівенської області. В 1971 закінчив з золотою медаллю Великомежиріцьку середню школу (Великі Межирічі, Корецький район, Рівненська область) і поступив на фізичний факультет Харківського державного університету. Після закінчення в 1976 ХДУ з відзнакою був прийнятий на роботу у Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР (Харків). У 1982 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему «Дослідження механізмів розсіювання електронів провідності в металевих точкових контактах» (науковий керівник І. К. Янсон). У 2001 отримав науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. Тема дисертації «Мікроконтактна спектроскопія сильно корельованих електронних систем».[4] В 2000 р. йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника. Професор з 2011 р. У 2021 був обраний членом-кореспондентом НАН України. У 2003—2011 — провідний науковий співробітник, від 2011 — завідувач відділу мікроконтактної спектроскопії ФТІНТ.[3] У 2021 був обраний директором Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України. Працював і стажувався у багатьох відомих наукових центрах[4][5].
Основними напрямами наукової діяльності Ю. Г. Найдюка є дослідження взаємодії електронів провідності з квазічастинковими збудженнями у твердих тілах за допомогою метода мікроконтактної спектроскопії; дослідження сильнокорельованих електронних систем та мікроконтактна спектроскопія актуальних надпровідників, в тому числі таких перспективних як диборид магнію, рідкоземельні нікель-борокарбідні сполуки, новітні залізовмісні надпровідники та топологічні напівметали тощо. Ю. Г. Найдюк досліджує електронний транспорт в точкових контактах при надвисоких густинах струму та сильних електричних полях при низьких температурах, процеси перенесення заряду та спіну в нанорозмірних структурах на основі магнітовпорядкованих сполук та матеріалів.
Ю. Г. Найдюк є автором та співавтором понад 120 наукових статей та трьох оглядових публікацій, індексованих в базах даних SCOPUS та Web of Science. В співавторстві з академіком І. К. Янсоном у видавництві «Springer» ним видана перша у світовій літературі монографія «Point-contact spectroscopy».[6][7] Має індекс Гірша h=18 (Scopus).
Ю. Г. Найдюк веде активне співробітництво зі вченими Європи, США та Китаю, куди регулярно отримує запрошення для проведення спільних досліджень. Загалом понад 5 років, він працював в таких відомих центрах як Лабораторія сильних магнітних полів в м. Гренобль (Франція), Фізичний інститут при університеті м. Карлсруе (Німеччина), Королівський технологічний інститут в м. Стокгольмі (Швеція), Інститут експериментальної фізики[8] м. Кошіце (Словаччина), Університет м. Турку[9] (Фінляндія), Техаський A&M університет м. Колледж Стейшен (США), Інститут дослідження твердих тіл та матеріалів ім. Лейбніца, м. Дрезден (Німеччина).[3]
Найбільш вагомі результати наукової діяльності Ю. Г. Найдюка[5]:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.