Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Харків відомий великою кількістю своїх парків, зараз у місті нараховується більше 30 парків, 150 скверів і 5 садів[1]. Площа всіх парків становить 12 628 га[2]. Станом на 1987 рік на одного мешканця припадало 18 м² багаторічних зелених насаджень[3]. Найстаріший парк — Сад ім. Т. Г. Шевченка — заснований у 1805 році на місці лісу[4]. Деякі парки міста засновані на місці зруйнованих у роки Другої світової війни будівлях, наприклад, Покровський сквер був розбитий на місці старого пасажу[5]. Наймолодші парки Харкова закладені в 70-ті роки XX ст.: парк «Зустріч», Молодіжний парк, парк «Юність» і парк «Перемога».
Парки і сквери Харкова | |
Центральний парк культури та відпочинку | |
Країна | Україна |
---|---|
Парки і сквери Харкова у Вікісховищі |
Назва | Зображення | Короткі відомості | Старі назви | Рік заснування | Площа | Розташування |
---|---|---|---|---|---|---|
Центральний парк | Парк був закладений в 1893—1895 рр. і відкритий 1907 році[6]. В 2006 р. до Дня міста була відновлена колонада на вході в парк, а у 2012 році проведено реконструкцію[7][8]. У 2022 році парк постраждав під час російських обсрілів[9]. | Міський парк, парк культури та відпочинку імені Максима Горького. | 1893—1895 | 130 га | вулиця Сумська, 81, Шевченківський район | |
Зоопарк | Перший в Україні зоопарк[10]. У ньому представлено багато видів тварин, деякі з яких входять до Червоної книги України. Територія зоосаду є заповідною територією[11]. Нині у зоопарку продовжується реконструкція. | 1895 | 22 га | вулиця Сумська, 35,Шевченківський район | ||
Саржин яр | Пам'ятник природи місцевого значення, відомий джерелом мінеральної води. У 2020 році проведено реконструкцію[12]. | 15 га | проспект Науки, Шевченківський район | |||
Лісопарк | Найбільший в Україні лісопарк. У 1987 році його площа була 2385 га, за офіційними даними 2009 року — вже 2060 га (внаслідок забудови в лісопарковій зоні)[13]. Нині велика частину лісопарку замінована[14]. | Більше 2000 га | Харківське шосе, Шевченківський район | |||
Молодіжний парк | Парк розбито у 1970-тих роках на місці знесеного Івано-Усікновенського кладовища[15]. Нині у парку залишилися могили відомих людей, Івано-Усікновенський храм, розташовано пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи, пам'ятний знак жертвам Голодомору, пам'ятний знак УПА. | Івано-Усікновенське кладовище | 1970-ті роки | 18 га | вулиця Алчевських, 50А,Київський район | |
Меморіальний комплекс Слави | Меморіальний комплекс Слави — місце пам'яті жертв Другої світової війни. Проєкт меморіалу розроблений Е. Черкасовим, С. Свєтлорусовим, М. Овсянкіним, В. Агібаловим, І. Алфьоровим, А. Максименком[16]. | 28 жовтня 1977 | 3,5 га | Харківське шосе, Шевченківський район | ||
Fantasy Park | У 1909 році був збудований перший робітничий будинок Росії (нині палац культури «Металіст»). У 1925 році колишній робітничий будинок був переобладнаний у палац культури «Металіст», поряд був розпланований сад[17]. У 2021 першому році сад Металіст було реконструйовано та переіменовано на Fantasy Park[18]. | Сад Металіст (1925—2021) | 1925 | 6 га | Вулиця Георгія Тарасенка, 77, Слобідський район | |
Парк Машинобудівників | Парк створювався протягом 1934—1937 років за проєктом архітекторів В. І. Дюжиха, Ю. В. Ігнатовського та дендрологів О. І. Колесникова, К. Д. Кобезського[19] | Червонозаводський парк, парк Артема[20][21] | 1934 | 120 га | вулиця Морозова, 1, Слобідський район | |
Парк Перемоги | Парк було закладено у 1985 році на території колишніх колективних садів[22]. У 2020 році проведена часткова реконструкція парку[23]. | 1985 | 45 га | проспект Тракторобудівників, 55, Салтівський район | ||
Парк Пам'яті | Меморіальний парк було споруджено як Комсомольський у 1960-х роках на місці колишнього єврейського цвинтаря, де було поховано близько 7 тисяч жертв політичних репресій та невідому кількість жертв Голодомору[24][25]. | Комсомольський парк[26] | 6 га | вулиця Академіка Павлова, Салтівський район | ||
Григорівський бір | Лісовий заказник місцевого значення. Сосновий ліс штучного походження на надзаплавній терасі долини річки Уди. Насадження віком понад 80 років оточені житловими кварталами міста[27][28]. | 1999 | 76 га | між проспектом Любові Малої та Григорівським шосе, Новобаварський район | ||
Парк ім. Квітки-Основ'яненка | Парк був закладений Федором Квіткою, батьком письменника Григорія Квітки-Основ'яненка у 1770-ті роки[29]. З літа 2017 року триває повна реконструкція парку[30]. | 1770-ті | 3 га | вулиця Москалівська, Новобаварський район | ||
Парк «Зелений Гай» | Парк імені 40-річчя ВЛКСМ був заснований у 1958 році[31]. У 2020 році парк реконструйовано[32]. | Парк імені 40-річчя ВЛКСМ | 1958 | 80 га | Індустріальний район49°56′25″ пн. ш. 36°23′35″ сх. д. | |
Парк «Юність» | Парк розбито у 1978 році за проєктом архітекторів Ю. Г. Шуліка, А. І. Зобенко, С. Д. Мискова і студентів художньо-промислового інституту[33]. У 2021 році проведено реконструкцію парку[34]. | 1978 | 30 га | вулиця Полтавський Шлях, 192, Холодна гора, Залютине | ||
Парк 325-річчя Харкова | Сосновий парк на Салтівці, на правому березі річки Харків. Парк засновано у 1979 році до 325-річчя міста. | 1979 | більше 20 га | вулиця Героїв Праці,Київський район | ||
Парк культури та відпочинку ім. В. Маяковського | Парк засновано під час розбудови району у 1930-х роках[35]. На території парку розташовані атракціони та дитячі зони. | 1930-ті | 10 га | вулиця Миру, 3, Індустріальний | ||
Журавлівський гідропарк | Парк на берегах річки Харків. Розбитий у 1950-х роках на місці колишньої слободи Журавлівки. У 1950 році утворено острів, а у 1976 році розпочато будівництво великого водоймища[36]. | 50-ті роки XX ст. | 189 га | вулиця Шевченка, Київський район | ||
Основ'янський гідропарк | Гідропарк на Основ'янському озері. | Початок 1960-х рр. | — | Основ'янський район49°55′54″ пн. ш. 36°13′24″ сх. д. | ||
Олексіївський лугоопарк | Парк на річці Лопань з великим водоймищем. | 1962—1966. | 120 га | Шевченківський район50°02′14″ пн. ш. 36°11′19″ сх. д. | ||
Удянський гідропарк | Парк на річці Уди з великим водоймищем. | 1967 | 90 га | Новобаварський район49°57′35″ пн. ш. 36°09′07″ сх. д. | ||
Парк залізничників станції Основа | Невеличкий парк зі стелами загиблим у роки Другої світової війни і Героям-залізничникам. | провулок Лиманський,Основ'янський район | ||||
Соснова Гірка | Сосновий парк на схилі біля вул. Клочківської. | 1,5 га | вулиця Клочківська, Шевченківський район | |||
Парк «Зустріч» | Парк закладено на честь 50-річчя СРСР у 1972 році. Нині він носить назву Зустріч, у ньому розташовані дитячі майданчики і фонтан[37]. | Парк імені 50-річчя СРСР[38] | 1972 | Планована — 350 га | проспект Олександрівський,Немишлянський район | |
Дитячий парк | Парк з фонтаном, дитячими та спортивними майданчиками. | 2 га | Основ'янський район49°59′03″ пн. ш. 36°14′54″ сх. д. | |||
Мирський гай | Парк з озерами на березі річки Лопань. | 8 га | Новобаварський район49°57′23″ пн. ш. 36°13′04″ сх. д. | |||
Парк Фаріса Сафарова | Парк названо на честь Героя Радянського Союзу Фаріса Сафарова[39]. У парку розташовано дитячий та спортивний майданчик. | 5 га | Проспект Любові Малої,Новобаварський район49°58′16″ пн. ш. 36°11′17″ сх. д. |
Назва | Зображення | Короткі відомості | Старі назви | Рік заснування | Площа | Розташування |
---|---|---|---|---|---|---|
Ботанічний сад | Найстаріший ботанічний сад України. Кількість видів флори становить понад 7000[40]. Є об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. | Університетський[41] | 1804 | 41,9 га | вулиця Клочківська, 52, Шевченківський район | |
Сад імені Тараса Шевченка | Найстаріший у місті парк[4]. Він був розбитий у 1804—1806 роках Василем Каразіним, засновником Харківського університету[42]. У 1935 році тут був встановлений пам'ятник Тарасу Шевченку. У 2017—2019 роках територія саду була реконструйована. У саду зберіглися дуби XVI—XX століть. | Університетський (1804—1935)[41] | 1804—1806 рр. | 25 га | вулиця Сумська, 35,Шевченківський район | |
Карпівський сад | 1867 року сад, який належав купцю Карпову, був проданий місту і з часом став одним з найулюбленіших місць відпочинку жителів міста[43][44]. Після початку радянської окупації Харкова отримав назву Парк культури і відпочинку медичних працівників. | Парк культури і відпочинку медичних працівників | 1867 | 13 га | вулиця Семінарська, Новобаварський район | |
Сад «Тіволі» | Сад був розбитий Георгом фон Мінстером наприкінці XVIII століття. Довгий час сад був популярним місцем у Харкові[45]. Нині у саду розташовано лише дитячний майданчик. | Сквер Харчовик | XVIII століття | 1 га | вулиця Благовіщенська, Холодногірський район | |
Карякін сад | Невеличкий парк з дитячим майданчиком | 4 га | вулиця Шевченка, Київський район |
Назва | Зображення | Короткі відомості | Старі назви | Рік заснування | Площа | Розташування |
---|---|---|---|---|---|---|
Стрілка | Сквер Стрілка — одне з найвідоміших місць відпочинку в Харкові[46]. У сквері знаходяться дві човнові станції, «міст закоханих» і пам'ятник Андрію Первозваному. | Початок XX століття | 3 га | провулок Банний,Основ'янсьний район | ||
Покровський | Терасний сквер, розбитий на місці пасажу Пащенка-Тряпкіна у 1951—1952 роках[47]. Сквер було названо Покровським у 2009 році[48]. | 1951—1952 | 1,5 га | вулиця Університетська, 10, Шевченківський район | ||
Театральний | Сквер з'явився у 1876 році[49]. У 1904 році у свері встановлено нині демонтований пам'ятник Пушкіну[50], а у 1909 році встановлено пам'ятник Гоголю[51]. | 1876 | 0,6 га | Театральний майдан, Київський район | ||
Вічний вогонь | Сквер та зона відпочинку в центрі Харкова, на Університетській гірці на Університетській площі. Створено за проєктом архітекторки Людмили Василівни Гурової (1917—1995). У сквері встановлено пам'ятник та вічний вогонь[52][53]. | 1957 | 0,8 га | Університетська площа, Шевченківський район | ||
Круглий сквер | Сквер розбитий на місці круглої клумби у 1965 році[54]. Авторами проєкту скверу були В. І. Корж, П. І. Русінов[55]. У 2020 році у свері проведено реконструкцію, відкрито найбільший сухий фонтан в Україні[56]. У 2021 році тут відкрито пам'ятник 140-річчю Харківводоканалу[57] | 1965 | 3 га | майдан Свободи, Шевченківський район | ||
Людмили Гурченко | Сквер з'явився після будівництва Інституту гігієни праці в 1935 році[58]. У 2018 році безіменний сквер переіменовано на честь Людмили Гурченко[59], а також там встановлено пам'ятник на честь акторки[60]. | 1935 | 0,3 га | вулиця Трінклера, Шевченківський район | ||
Черних | Невеличкий сквер з однією алеєю на вулиці Конторській. У 2023 році безіменний сквер переіменовано на честь української захисниці й медикині Владислави Черних[61]. | 2023[62] | 0,3 га | вулиця Конторська,Новобаварський район | ||
Воїнів-Інтернаціоналістів | Розташований біля ст. метро Наукова, обмежений проспектом Науки, вулицею Культури та Інженерним. У сквері встановлено пам'ятник воїнам, які загинули в Афганістані, й розташований храм Ікони Божої Матері «Стягнення Загиблих». | Піонерський сквер, сквер ім. 60-річчя Великого Жовтня | 2011[63] | 2 га | вул. Культури,Шевченківський район | |
Коцюбинського | Сквер розбитий навколо пам'ятника Михайлу Коцюбинському у 1933 році[64]. Нині у сквері розташований пам'ятник 1957 року встановлення і фонтан[65]. | 1933 | 0,1 га | вулиця Григорія Сковороди, Київський район | ||
Скрипника | Сквер названо на честь Миколи Скрипника. У 1968 встановлено бронзове погруддя Миколи Скрипника на постаменті з полірованого красного граніту Скульптор М. Ф. Овсянкін, архітектор В. Г. Гнезділов[66]. | 0,3 га | вулиця Григорія Сковороди, Київський район | |||
Пожежників | У сквері між вулицями Полтавський Шлях і Благовіщенською встановлено пам'ятник Пожежникам та пам'ятний знак загиблим від наслідків аварії на ЧАЕС. | 0,6 га | вулиця Полтавський Шлях, Холодногірський район | |||
Митрополичий | Сквер на березі річки Лопань. У 2020 році сквер переіменовано, а також встановлено пам'ятник Митрополиту Никодиму[67][68]. | 0,7 га | Благовіщенський майдан, Холодногірський район | |||
Героїв Небесної Сотні | Сквер з фонтаном на майдані Героїв Небесної Сотні | Сквер імені Миколи Руднєва[59] | 1,8 га | Майдан Героїв Небесної Сотні, Основ'янський район | ||
Тиханова | Маленький сквер біля річки Лопань. У 1985 році у сквері встановлено пам'ятник М. О. Тихонову[58]. У 2023 році пам'ятник демонтовано[69]. | 0,3 га | вулиця Клочківська, Шевченківський район | |||
Добродецького | Названий на честь Героя Радянського Союзу Анатолія Васильовича Добродецького. Розташований у сел. Червоний Жовтень, на розі вулиць Новий Побут та Добродецького. | 2011[63] | 0,6 га | вулиця Добродецького,Холодногірський район | ||
Михайлівський | Сквер на майдані Героїв Небесної Сотні | Сквер Космонавтів[59] | 1 га | Майдан Героїв Небесної Сотні, Основ'янський район | ||
Суддівський | Сквер на майдані Героїв Небесної Сотні за будівлею апеляційного суду | Червоноармійський сквер[59] | 1 га | Майдан Героїв Небесної Сотні, Основ'янський район | ||
Кандаурова | Названий на честь Героя Радянського Союзу Петра Степановича Кандаурова. | Сквер 1-го ділянки ХТЗ | 1930-ті[70][71] | 1 га | провулок Миру, 3,Індустріальний район | |
Мещанінова | Названий на честь українського хірурга, лікаря-підпільника, професора Олександра Івановича Мещанінова[72]. З боку станції метро «Холодна гора» у сквері встановлено погруддя професора. | 2006[73] | 0,9 га | Вулиця Полтавський Шлях, 152,Холодногірський район | ||
Олександрівський | Новостворений сквер (бульварна частина Індустріального проспекту). | 2009[48] | 6 га | Індустріальний проспект, Індустріальний район | ||
Тракторозаводський | Після війни під час відновлювальних робіт на цій території було розбито сквер, а в 1967 році побудовано Палац культури і техніки Харківського тракторного заводу[74]. У 2011 році безіменний сквер переіменовано на честь Радянської України[75]. У сквер планувалося перенести Монумент на честь проголошення Радянської влади в Україні[76]. | сквер Радянської України[77] | 5 га | проспект Архітектора Альошина, 6,Індустріальний район | ||
Тепловиків | Сквер Дружби України та Росії був відкритий у 2003 році[78]. Лише у 2023 році парк було переіменовано. Його нова назва — сквер Тепловиків[79]. | Сквер Дружба | 0,5 га | Проспект Героїв Харкова,Слобідський район | ||
Андрія Холодова | Сквер названо на честь Андрія Холодкова. У сквері встановлено меморіальний знак на честь нього[80]. | 1 га | Шевченківський провулок, Київський район | |||
Велозаводський | Парк названо на честь велозаводу. У парку розташовано дитячий і спортивний майданчик. | 2 га | вулиця Польова, Слобідський район |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.