Площа Українських Героїв

Пло́ща Украї́нських Геро́їв — площа в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Розташована між вулицями Великою Васильківською, Гетьмана Павла Скоропадського та Євгена Чикаленка.

Площа Українських Героїв Київ
Площа Українських Героїв в Києві, серпень 2009 року
Місцевість	Нова Забудова
Район	Шевченківський
Розміщення	між вулицями Великою Васильківською, Гетьмана Павла Скоропадського та Євгена Чикаленка
Назва на честь	українських героїв
Колишні назви
Шулявська площа Караваєвська площа майдан Толстого, площа Л. Н. Толстого, площа Льва Толстого
Загальні відомості
Координати	50°26′21″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д.
поштові індекси	01004
Транспорт
Найближчі станції метро	«Площа Українських Героїв»
Автобуси	А 20, 109, 111
Трамваї	лінія існувала до 1956 року
Тролейбуси	Тр 5, 5Д, 8, 7, 17, 93Н, 94Н
Маршрутні таксі	Мт 231, 412, 570
Найближчі залізничні станції	Київ-Пасажирський
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	«Київ-Донбас» Будинок Бендерського
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11695
У проєкті OpenStreetMap	w79825802
Мапа
Площа Українських Героїв у Вікісховищі

Історія

Площа виникла між Шулявською та Великою Васильківською вулицями у другій половині XIX століття. У 1880–90-х роках побутувала неофіційна назва площі — Шулявська^{[с 1]}. Ця назва походила від Шулявської вулиці, яка 1891 року набула назву Караваєвська, на честь науковця та медика Володимира Караваєва. За деякий час після перейменування вулиці площу також почали називати Караваєвська^{[с 2][с 3][с 4][с 5]}.

Після того, як 1920 року Караваєвська вулиця набула назву вулиця Толстого, площа на деякий час залишилася безіменною.

З другої половини 1930-х років площу почали називати площею Толстого (або майданом Толстого)^[1][2], а у 1938 році вона офіційно отримала нову назву — площа Л. Н. Толстого^[3]. З 1944 року^[4] — площа Льва Толстого.

Сучасна назва на честь українських героїв — з 2023 року^[5].

Забудова

Однією із перших відомих споруд площі стала лазня Міхельсона, більш відома як Караваєвська лазня. Заклад діяв з 1877 року у власному будинку купця Фрідріха Міхельсона на розі вулиць Пушкінської та Шулявської. Лазня відзначалася значною охайністю, за що була визнана санітарною комісією міста однією з найкращих у місті^[6].

Повноцінно забудовуватись площа почала наприкінці XIX століття. Однією з перших помітних споруд, що з'явилися тут став будинок Льва Бендерського. Прибутковий дім відомого київського виноторговця було споруджено у 1897—1899 роках за проєктом архітектора Владислава Городецького. На час будівництва будинок виявився найвищою житловою спорудою Києва. Фасад будівлі було пишно декоровано.

У 1914 році на площі пропонувалося встановити пам'ятник Тарасу Шевченку, проте цьому завадив початок війни та протидія з боку міських та урядових органів влади.

У післявоєнний час район площі зазнав значної перебудови. Будинок Бендерського було капітально відремонтовано, внаслідок чого головний фасад будівлі було дуже спрощено і на сьогодні він втратив архітектурну привабливість. У 1981 році відкрилася нова станція метрополітену, а у будівлі, в якій знаходиться наземний вихід зі станції, було розміщено електронно-обчислювальний центр київського метрополітену.

Так само у 1980-х роках було знесено будинок Міхельсона, а на його місці згодом було збудовано один із перших у Києві бізнес-центрів — «Київ-Донбас».

До чемпіонату Європи з футболу 2012 року, на площі Льва Толстого планувалося відбудувати фонтан, що колись тут знаходився^[7], однак ці плани не було втілено у життя.

Назва

2018 року відбулася перша кампанія з перейменування площі. Громадські активісти наполягали на перейменуванні площі іменем відомого українського мецената Євгена Чикаленка, розраховуючи на поглиблення просвітницької роботи: виступили на двох українських телеканалах — «Київ» і «Центральний», усі інші відмовили. Активістів підтримали часописи «Слово Просвіти», «Нація і держава» та деякі інші малотиражні газети. Проти цієї пропозиції мобілізували своїх читачів, глядачів і виборців відомі київські проросійські портали, два центральних російських телеканали, український нардеп Вадим Рабінович на своєму каналі «NewsOne» та депутатка Київради від «Самопомочі» Олеся Пинзеник. У результаті проти перейменування проголосувало 1813 осіб, а за — 1279.^[8]

Питання було знов порушено 2022 року під час повномасштабного російського вторгнення в Україну. За підсумками рейтингового голосування в застосунку «Київ Цифровий», найбільшу кількість голосів набрала пропозиція перейменувати площу на Старокиївську, на другому місці — назвати її іменем видатного державного і громадського діяча, гетьмана України Павла Скоропадського^[9].

Зображення

• 
  Площа у 1900-х роках
• 
  Офісна будівля (ліворуч), споруда 1901 року (в центрі), інженерний корпус метрополітену
• 
  Колишня анотаційна дошка на честь Льва Толстого (демонтована невідомими у червні 2022 року)

Примітки

1. Транспорт столиці у день авіації // Більшовик. — 1935. — 13 серпня.
2. Список маршрутів міського транспорту // Довідник по Києву. — К. : Міськдовідка НКЗв'язку, 1937. — С. 66–67. [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
3. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
4. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
5. Рішення Київської міської ради від 23 березня 2023 року № 6283/6324 «Про перейменування площі Льва Толстого у Шевченківському районі міста Києва» (дата публікації 12.04.2023) [Архівовано з першоджерела 18 квітня 2023.]
6. Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
7. Вебпортал КМДА: До Євро 2012 столична влада планує відновити частину історико-архітектурних пам'яток. Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 7 лютого 2009.
8. Гнаткевич Ю. Непатріотична топономіка: чому в Києві має з'явитись вулиця Євгена Чикаленка // Україна молода. — 2018. — № 84 (7 серпня). — С. 2. (ІнФорум). [Архівовано 8 серпня 2018 у Wayback Machine.]
9. Дерусифікація в Київ Цифровий. derus.kyiv.digital. Процитовано 30 жовтня 2022.

Дореволюційні видання

1. Предварительное условіе на устройство въ г. Киевѣ конно-желѣзныхъ дорогъ // Извѣстія Кіевской городской думы. — 1887. — № 7. — С. 2. (рос. дореф.)
2. Линіи городской желѣзной дороги: 14) Караваевская линія // Весь Кіевъ: адресная и справочная книга на 1911 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1911 г. — С. 109. (рос. дореф.) [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
3. Линіи городской желѣзной дороги: 14. Караваевская линія // Весь Кіевъ: адресная и справочная книга на 1912 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1912 г. — С. 109. (рос. дореф.) [Архівовано 26 березня 2014 у Wayback Machine.]
4. Линіи городской желѣзной дороги: 14) Караваевская линія // Весь Кіевъ: адресная и справочная книга на 1913 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1913 г. — С. 75. (рос. дореф.) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
5. Линіи Кіевской городской желѣзной дороги: 8). Караваевская линія // Весь Кіевъ: адресная и справочная книга на 1914 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1914 г. — С. 75. (рос. дореф.) Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 8 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

• Сайт історії Києва: Площа Льва Толстого
• Форум Киев: Площа Льва Толстого — Караваєвська площа [Архівовано 21 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
• Вебпортал КМДА: До Євро 2012 столична влада планує відновити частину історико-архітектурних пам'яток

Джерела

• Толстого Льва площа // Веб-енциклопедія Києва.
• Толстого Льва площа // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 225. — ISBN 5-88500-070-0.
• Толстого Льва площадь // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 556. (рос.)
• Толстого Льва площадь // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 277. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Толстого Льва площадь // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».