Релігія в Україні

Релігія в Україні — сукупність усіх наявних релігійних і конфесійних груп в Україні та подій, що відбуваються в релігійному житті України.

До якої релігії себе відносять українці[1][2]
відповідь			відсоток
Православ'я			72.3%
Просто християнин			9.6%
Греко-католики			9%
Католики			1.2%
Протестантизм			1.2%
Іслам			1%
Юдаїзм			0.4%
Атеїсти			4.3%
Свідки Єгови			2%
Важко сказати			2.3%
відмова відповідати			0.4%

Наявна статусність

Більшість вірян України в опитуваннях називають себе православними (68,8 %), в різний час від третини до половини визнававали себе вірянами УПЦ КП, яка посідає тим самим перше місце серед українських церков за чисельністю вірян і є найбільшою релігійною організацією в Україні. На 2018 рік число вірян УПЦ КП становило 45,2 % проти 16,9 % для УПЦ МП.За статистикою 67,9 % громадян України — вважають себе вірянами. При цьому більшість громадян України православні — 62,3 %. Їхня кількість постійно знижується, ще 2014 року було 70,2 % православних.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій надає таку інформацію про чисельність цих двох найбільших конфесій (станом на 01.01.2020):

• 12410 релігійних організацій належать до структури УПЦ (МП), які мають у користуванні 11157 культових та пристосованих під молитовні будівель, зокрема 7804 культових будівель та 3353 приміщень, пристосованих під молитовні;
• 7097 релігійних організацій належать до структури Православної церкви України (КП); 5299 будівель: 3673 культових та 1626 приміщень, пристосованих під молитовні.^[3]

У 2018 році Україна посіла 11-е місце за релігійністю серед 34 країн Європи^[4]. 31 % населення в Україні є дуже релігійним. З них: 22 % населення України (13-е місце) кажуть, що релігія є дуже важливою в їхньому житті; 35 % (9-е) — кажуть, що відвідують релігійні служби щонайменше раз на місяць; 29 % (9-е) кажуть, що моляться щодня; 32 % (13-е) кажуть, що вірять у Бога з абсолютною впевненістю^[5].

Конфесійна приналежність українців за опитування Центру Разумкова (2022):^[6]

100 % у стовпчику	Україна	Захід	Центр	Південь	Схід
Православ'я	62,7	39,9	74,7	68,9	64,5
Греко-католицизм	10,2	36,3	0,7	0,0	0,7
Римо-католицизм	1,9	4,1	1,4	0,5	1,0
Протестантизм	3,7	5,4	2,7	1,9	4,4
Юдаїзм	0,1	0,4	0,0	0,0	0,0
Іслам	0,2	0,4	0,0	1,0	0,0
Буддизм	0,2	0,4	0,2	0,0	0,0
Індуїзм	0,1	0,2	0,0	0,0	0,2
Язичництво	0,1	0,2	0,0	0,5	0,2
Просто християни	8,7	5,2	9,3	10,0	11,2
Невіруючі	11,7	7,2	10,7	17,2	16,6
Вважаю себе віруючими	74,1	84,3	75,9	61,2	63,2

Конфесійна приналежність українців, які регулярно відвідують богослужіння:^[6]

100 % у стовпчику	Україна
Православ'я	57,53
Греко-католицизм	21,95
Римо-католицизм	5,31
Протестантизм	10,34
Просто християни	4,86

Християнство

Докладніше: Християнство в Україні

Католицизм

Докладніше: Католицька церква в Україні

• Римо-католицька церква в Україні
• Українська греко-католицька церква

УГКЦ має яскраво виражену географічну особливість — 97 % її парафій (понад 3000) зосереджено на Галичині, хоча осередок УГКЦ згідно з правилами Ватикану було перенесено до Києва як столиці України (Патріарший собор Воскресіння Христового). Головне завдання цієї церкви — проголошення власного патріархату (усі передумови вже виконані), та розбудова громад у центрі та на сході держави через українців галицького походження та православних вірян, котрі бажають перейти в підпорядкування католицькій церкві.

Частка релігійних громад на 01.01.2010

Римо- і греко-католиків

УГКЦ

Римо-католицька церква

Православ'я

Докладніше: Православна церква в Україні, Російсько-українська церковна війна та Анексія Київської митрополії Московським патріархатом

У 2018 році 45,2 % православних вважали себе вірянами УПЦ КП, 16,9 % — УПЦ МП, 2,1 % — Української автокефальної православної церкви, а 33,9 % — вважали себе просто православними та не пов'язували себе з конкретною конфесією^[7].

• УПЦ КП
• УАПЦ

Ці конфесії були добре представлені у центрі та на заході України, але мали дуже слабкий вплив на переважно російськомовні схід і південь. Обидві церкви, хоча і вважали себе українськими автокефальними церквами, мали певні труднощі у своєму визнанні Всесвітнім Константинопольським чи Московським патріархатами.

Після проведення Об'єднавчого собору українських православних церков на якому було утворено Православну церкву України з УПЦ КП, УАПЦ та колишніх ієрархів УПЦ МП, отримання нею Томосу про надання автокефального церковного устрою від Константинопольського патріархату та початку процесу визнання іншими помісними автокефальними церквами, через що Московський патріархат пішов на Мінську схизму (розкол), канонічний статус юрисдикцій дзеркально змінився, оскільки після визнання недійсним синодального листа від 1686 року Московська патріархія втратила будь-які канонічні права на територію української церкви (а також Литви, Латвії, Молдови та Білорусі).

• Православна церква України

Станом на травень 2019 79 % відсотків українців вважали себе православними, при цьому найбільше (49 % опитаних) вважають себе вірянами Православної церкви України. До УПЦ (МП) зараховують себе 16 % українців, а 14 % православних українців не визначились із конкретною юрисдикцією.^[8]

• УПЦ (МП) посідає перше місце серед українських церков за чисельністю громад (понад 11.000), що приблизно дорівнює кількості громад ПЦУ та УГКЦ разом взятих. Представлена громадами у майже всіх регіонах України, за винятком Галичини. Водночас на межі 2014—2015 років Донбас був єдиним регіоном України, де явна більшість опитаних громадян (55 %) визнала свою приналежність до УПЦ МП^[9]. Хоча формально це й окрема церква, вона не автокефальна у повному сенсі від Російської православної церкви (тобто не автокефальна у повному сенсі), тому не вважається частиною суспільства за національну.

Частка православних громад за регіонами України

У зв'язку з військовою агресією Росії проти України посилилась тенденція переходу парафіян УПЦ МП під юрисдикцію УПЦ КП як індивідуально, так навіть і цілими парафіями та в різних регіонах України — на Волині, Львівщині, Рівненщині, Тернопіллі, Київщині, Херсонщині, Буковині^[10], Вінниччині.^[11][12] У період з 25 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року фонд «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Ukraininan Sociology Service на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень провели соціологічне опитування громадян на території України (за винятком Луганської області та Криму) стосовно змін в релігійних уподобаннях українців. За результатами опитування 20 % громадян України вважають Українську православну церкву Московського патріархату релігійним інститутом країни-агресора, який веде в Україні підривну діяльність^[9].

100 % у стовпчику[1]	Україна в цілому	Захід	Центр	Південь	Схід	Донбас
Православна Церква України (КП)	61,5	71,2	70,5	48,3	48,6	43,8
УПЦ — Московський Патріархат	17,9	15,1	12,8	17,7	26,4	31,2
Не пов'язують себе із жодним патріархатом, просто православні	16,6	10,3	13,5	27,0	20,5	22,8
Важко сказати	3,5	3,3	2,7	6,1	3,8	2,2
Відмова відповідати	0,4	0,0	0,5	0,9	0,6	0,0

Ставлення до окремих Церков і церковних діячів^[1]

100 % у рядку	Позитивно	Нейтрально / Ні позитивно, ні негативно	Негативно	Важко сказати / Відмова	Не знаю такого
1. Православної церкви України	65,3	26,8	5,6	2,2	—
2. УПЦ Московського патріархату	24,5	41,1	28,7	5,7	—
3. Української греко-католицької церкви	37,0	50,4	4,8	7,8	—
4. Епіфанія — предстоятеля Православної церкви України	42,3	39,1	5,0	5,9	7,7
5. Філарета — Почесного Патріарха, очільника Української православної церкви Київського патріархату (до її приєднання до Православної церкви України)	44,1	35,1	8,2	5,9	6,7
6. Макарія — очільника Української автокефальної православної церкви (до її приєднання до Православної церкви України)	23,8	38,5	3,6	9,7	24,5
7. Онуфрія — предстоятеля УПЦ Московського патріархату	18,6	40,2	20,9	7,8	12,4
8. Святослава Шевчука — предстоятеля Української греко-католицької церкви	28,7	40,7	2,9	7,9

Ставлення українців до церков^[1]

100 % у рядку	Дуже позитивно	Скоріше, позитивно	Нейтрально / Ні позитивно, ні негативно	Скоріше, негативно	Дуже негативно	Важко сказати	Відмова відповідати	Не знаю такого
1. Православної церкви України	29,2	36,1	26,8	3,5	2,1	2,1	0,1	—
2. УПЦ Московського патріархату	8,4	16,1	41,1	14,3	14,4	5,5	0,2	—
3. Української греко-католицької церкви	14,3	22,7	50,4	2,9	1,9	7,7	0,1	—
4. Епіфанія — предстоятеля Православної церкви України	17,2	25,1	39,1	3,0	2,0	5,9	0,0	7,7
5. Філарета — Почесного Патріарха, очільника Української православної церкви Київського патріархату (до її приєднання до Православної церкви України)	17,6	26,5	35,1	5,2	3,0	5,9	0,0	6,7
6. Макарія — очільника Української автокефальної православної церкви (до її приєднання до Православної церкви України)	6,4	17,4	38,5	2,6	1,0	9,5	0,2	24,5
7. Онуфрія — предстоятеля УПЦ Московського патріархату	6,6	12,0	40,2	11,2	9,7	7,6	0,2	12,4
8. Святослава Шевчука — предстоятеля Української греко-католицької церкви	12,4	16,3	40,7	1,7	1,2	7,8	0,1	19,6

Протестантизм

Особливе питання для України — це релігійні громади протестантів, до яких належать як відверто харизматичні церкви, так і велика маса євангельських, баптистських церков. Щодо кількості громад, то вона сягає понад 8.000 і у більшості областей держави становить до 50 % всіх церковних організацій. До протестантів належать 2,4 % населення України, що становить 1,125 млн осіб. Щотижня відвідують протестантські богослужіння близько 820 тисяч осіб. Це на 30 тисяч більше, аніж в УПЦ МП. Таким чином, більшість вірян протестантських конфесій є активними, що відрізняє їх від решти конфесій.

Частка протестантських громад за регіонами України на 01.01.2010 р.

Всі протестантські деномінації

Баптисти

П'ятдесятники

Харизмати

Адвентисти

Кальвіністи та лютерани

Свідки Єгови

В Україні налічується понад 129 тисяч громадян, які визнали себе Свідками Єгови. Впродовж 2012 року мережа Свідків Єгови зменшилась на 5 одиниць і складала на початок 2013 року 1091 згромадження, що становило 10,3 % протестантських громад або 2,9 % релігійних громад України. З 2009 року, коли їхня присутність на території України становила 1106 організацій або 3,2 % від всіх релігійних організацій держави, за останні 4 роки припинили свою діяльність як юридичні особи 15 релігійних організацій, що становить 1,4 % від'ємного показника приросту. На початок 2013 року в структурі церкви діяв 1 центр та 1090 первинних осередків (1899 священнослужителів, в тому числі 18 іноземців), функціонували 174 недільні школи^[13].

Частка громад Свідків Єгови по регіонах на 01.01.2010)

Церква Ісуса Христа святих останніх днів

Детальніше: Церква Ісуса Христа святих останніх днів в Україні

Станом на 2019 рік в Україні зареєстровано 11 242 членів Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів.

Іслам

Частка мусульманських громад по регіонах на 01.01.2010)

Детальніше: Іслам в Україні

Муфтій, обраний Курултаєм мусульман Криму, є главою мусульман автономії. Він же – голова Духовного управління мусульман Криму. Муфтій Криму повинен мати богословську освіту, достатній досвід духовного управління. Муфтій у своїй діяльності керується рішеннями Курултаю мусульман Криму, Ради ДУМК, а також Меджлісу кримськотатарського народу. Муфтій обирається терміном на п'ять років, здійснює зв'язок з іншими духовними управліннями мусульман, представляє ДУМК перед державою та міжнародними організаціями, контролює роботу всіх духовних закладів мусульман Криму.

У 1993 р. було створено Духовне управління мусульман України (м. Київ), яке очолює шейх Ахмед Тамім. У 1994 р. тут було засновано Ісламський університет, завданням якого є навчання майбутніх імамів (керівників релігійних громад) та викладачів ісламу. Університет підтримує тісні зв'язки з каїрським університетом «Аль-Азхар» (Єгипет). Видається газета «Мінарет» російською та арабською мовами; при загальноосвітній школі «Іршад» («Повчання»), де запроваджено вивчення арабської мови, функціонує видавництво «Аль-Іршад»; існує ісламська бібліотека.

Віруючі мусульмани об'єднані в релігійні громади, котрі належать до одного напряму – сунізму. Але все ж мусульманські громади, що проживають в Києві, Львові, Одесі, Херсоні, Донецьку та інших містах, підпорядковуються різним духовним центрам та управлінням. 11 вересня 2008 року державний Комітет України у справах національностей та релігій зареєстрував нове мусульманське об'єднання – Духовне управління мусульман України «Умма».

Найвищим керівним органом Управління є Загальні збори, на яких обирається муфтій і правління (рада імамів) на термін 2-х років. Муфтієм ДУМУ «Умма» є Мурат Сулейманов.

За словами шейха Ахмеда Таміма в Україні проживає близько 2 мільйонів мусульман.^[14] Це рахуючи з тимчасово окупованими територіями.

Юдаїзм

Юдаїзм представлений на території України 309 релігійними організаціями, що складає 17,1 % мережі релігійних організацій національних меншин або 0,8 % релігійної мережі держави. На початок 2009 року кількість юдейських релігійних організацій становила 292 одиниці або 0,8 %. релігійної мережі держави. Приріст кількості юдейських релігійних організацій у 2008—2012 роках 4 роки становив 17 одиниць, а у 2012 році — 3 одиниці або 0,9 %, що є нижчим від загальнодержавного (1,4 %) показника приросту за 2012 рік. Загалом, в юдейському сегменті функціонують згромадження об'єднані чотирма центрами. Зокрема, Об'єднання юдейських релігійних організацій України представлене 89 структурами, в тому числі 1 центром, 84 громадами (49 священнослужителів, в тому числі 14 іноземців), 2 духовними навчальними закладами (19 слухачів), 17 недільними школами, 4 періодичними друкованими виданнями. Всеукраїнський конгрес юдейських релігійних організацій має 14 релігійних організацій, з яких 1 центр, 1 управління, 11 громад (7 священнослужителів, в тому числі 6 іноземців), 1 духовний навчальний заклад (19 слухачів), 8 недільних шкіл, 2 періодичних видання. Об'єднання хасидів Хабад Любавич юдейських релігійних організацій України має 124 релігійні організації, в тому числі 1 центр, 9 обласних управлінь, 107 громад (90 священнослужителів, в тому числі 56 іноземців), 4 духовні навчальні заклади (175 слухачів), 44 недільних шкіл, 18 періодичних видання. Релігійні організації прогресивного юдаїзму нараховують у своєму складі 52 організації, з яких 1 центр, 1 управління, 50 громад (26 священнослужителів, в тому числі 2 іноземці), 9 недільних шкіл, 2 періодичні видання. Інші юдейські релігійні організації об'єднують 30 громад (18 священнослужителів, в тому числі 3 іноземці), діє 7 недільних шкіл та 2 періодичних релігійних видання^[15].

Географічне поширення релігії

Географічне поширення релігії в Україні неоднорідне. 34,5 відсотка (або 11642 громад) релігійних громад розташовано у західному регіоні України, 23 відсотки (або 7762 громад) розташовані у центральному регіоні, 17,3 відсотка (або 5853 громад) розташовано у південному регіоні та лише 9,3 відсотка (або 3138 громад) розташовано у східному регіоні^[16].

Кількість релігійних громад за областями:

№ п/п	Регіон	Населення (на 01.04.2010)[17]	Кількість населення на одну громаду	Кількість громад (1 січня 2010)[18]	Докладніше	Кількість громад (1 січня 2019)[19]	Кількість громад (1 січня 2021)
Автономна республіка
	Крим	1964544	975	2014	докладніше	1360[20]	1360
Області
1	Вінницька область	1647905	835	1974	докладніше	2158	2244
2	Волинська область	1036685	704	1472	докладніше	1619	1683
3	Дніпропетровська область	3350351	2866	1169	докладніше	1477	1540
4	Донецька область	4457727	2830	1575	докладніше	1784	1876
5	Житомирська область	1283860	979	1311	докладніше	1541	1622
6	Закарпатська область	1245173	710	1753	докладніше	1875	2011
7	Запорізька область	1808581	1941	932	докладніше	1107	1142
8	Івано-Франківська область	1380344	1082	1276	докладніше	1354	1442
9	Київська область	1720387	1079	1594	докладніше	1846	1914
10	Кіровоградська область	1016083	1595	637	докладніше	782	745
11	Луганська область	2305982	3091	746	докладніше	832	869
12	Львівська область	2547500	903	2821	докладніше	3114	3286
13	Миколаївська область	1187867	1692	702	докладніше	773	807
14	Одеська область	2388947	1989	1201	докладніше	1295	1388
15	Полтавська область	1496592	1498	999	докладніше	1153	1194
16	Рівненська область	1151748	795	1449	докладніше	1566	1636
17	Сумська область	1169269	1584	738	докладніше	591	545
18	Тернопільська область	1087563	654	1663	докладніше	1757	1843
19	Харківська область	2764007	3383	817	докладніше	992	1043
20	Херсонська область	1091877	1230	888	докладніше	950	990
21	Хмельницька область	1332283	767	1737	докладніше	1908	2070
22	Черкаська область	1292827	1038	1246	докладніше	1405	1448
23	Чернівецька область	903971	748	1208	докладніше	1301	1381
24	Чернігівська область	1106834	1231	899	докладніше	977	1016
Міста що мають спеціальний статус
1	Київ	2785976	3333	836	докладніше	1005	1314
2	Севастополь	380458	3280	116	докладніше	127[20]	127
	Разом	45905341	1445	31759		35162(+1487)	37049(+1487)

Державна регуляторність

1 жовтня 2020 року в структурі Секретаріату Кабінету міністрів України створено відділ у справах релігій, на який покладено відповідальність за розгляд на урядовому рівні усіх питань, пов'язаним з діяльністю наявних релігійних організацій держави.^[21]

Див. також

• Християнство в Україні
• Протестантизм в Україні
• Атеїзм в Україні
• Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»

Примітки

1. Конфесійна структура населення України і створення Православної Церкви України: травень 2019. http://oou.org.ua/ (укр.). Відкритий православний університет Святої Софії-Премудрості. 24 травня 2019. Процитовано 1 червня 2019.
2. “Остання надія Москви”: що українцям робити з “УПЦ МП” в умовах воєнного часу
3. МКІП: число релігійних громад ПЦУ становить понад 7 тисяч, УПЦ (МП) – майже 12 з половиною. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
4. свідчить дослідження, оприлюднене американським дослідницьким центром Pew
5. Соціологи: Україна посідає 11-е місце за релігійністю серед країн Європи. Архів оригіналу за 11 грудня 2018.
6. Центр Разумкова (2022). Війна і Церква. Церковно-Релігійна ситуація в Україні 2022р (PDF) (соціологічне дослідження) (українською) . Київ: Центр Разумкова. Процитовано 28.02.2023.
7. 45% опитаних українців відносять себе до УПЦ КП, 17% — до УПЦ (МП) » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (рос.). Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
8. Конфесійна структура і створення Православної Церкви України: травень 2019 (PDF). kiis.com.ua. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2019.
9. Как война изменила религиозные взгляды украинцев. Инфографика. Агрессия России на Донбассе пошатнула позиции УПЦ Московского патриархата. [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.], сайт «Апостроф», Артем Дехтяренко, 2015-04-9
10. На Буковине еще два прихода УПЦ (МП) перешли в УПЦ КП [Архівовано 10 вересня 2015 у Wayback Machine.], портал «Релігія в Україні», 10.09.2014
11. «Парад переходів»: УПЦ КП і УПЦ (МП) по-різному трактують зміну юрисдикції парафій [Архівовано 21 квітня 2015 у Wayback Machine.], портал «Релігія в Україні», 10.10.2014
12. В Украине — парад переходов общин УПЦ (МП) в УПЦ КП [Архівовано 27 грудня 2014 у Wayback Machine.], портал «Релігія в Україні», 3.09.2014
13. «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2012 рік»(Короткий виклад). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
14. Іслам в Україні. islam.ua (uk-ua) . Процитовано 1 травня 2024.
15. «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2012 рік»(Короткий виклад). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
16. Інформаційний звіт Держкомнацрелігій «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2009 рік». Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 15 червня 2010.
17. Чисельність населення на 1 квітня 2010 року та середня за січень-березень 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 17 червня 2010.
18. Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2010 р. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 15 червня 2010.
19. Офіційні дані Державного комітету (департаменту) України у справах релігій. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 24 червня 2019.
20. ЗВІТ про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2013 року (Форма № 1) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 лютого 2020. Процитовано 25 червня 2019.
21. У структурі Секретаріату Кабміну утворили відділ, який займатиметься питаннями релігії /РІСУ, 1.10.2020/. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.

Література

• Історія релігії в Україні. У 10 т. Т. 6. Пізній протестантизм в Україні (п'ятидесятники, адвентисти, Свідки Єгови) / за ред. П. Яроцького. − К. ; Дрогобич: Вид. Сурма С., 2008. − 630 с. : табл. − Бібліогр. : с. 627−630 (114 назв). − ISBN 978-966-96945-36-7.

Посилання

• Релігійність в Україні [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.]; Релігійна карта України [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

• Інститут релігійної свободи, м. Київ [Архівовано 18 липня 2010 у Wayback Machine.]
• Религиозная карта Крыма — инфографика [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Як війна змінила релігійні погляди українців. Інфографіка [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.]