Самарія (місто)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Самарія, івр. שומרון (Шомрон), грец. Σαμάρεια (Самаріа) — древнє місто, засноване у 876 р. до н. е. як столиця північного Ізраїльського царства (історичні терени коліна Єфремового). Археологічні рештки розташовані неподалік сучасного міста Шхем на території Ізраїля.
| Самарія івр. שומרון | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 32°16′33″ пн. ш. 35°11′42″ сх. д. | ||||
| Країна | Західний берег річки Йордан | |||
| Адмінодиниця | Ізраїльське царство | |||
| Столиця для | Ізраїльське царство (королівство, колишня держава) | |||
| Офіційна мова | іврит (Ізраїльське царство) | |||
| Часовий пояс | UTC+2, UTC+3 (Західний берег річки Йордан) | |||
| GeoNames | 284584 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Самарія у Вікісховищі | ||||
Після розділення єдиного єврейського царства у 997 р.до н. е. на Південне і Північне, за останнім закріпилась назва Ізраїльського, яким стала правити окрема династія царів. Оскільки релігійно — адміністративний центр у Єрусалимі залишився на території Юдеї, північні царі оселялись спочатку у Сихемі а потім у Тірці.
В часи правління ізраїльського царя Омрі, була побудована нова резиденція та столиця, що отримала назву Самарія. В Книзі Царів, ця подія описується так:
В тридцять перший рік Аси, царя Юдейського, став Омрі царем над Ізраїлем і царював дванадцять років. У Тірці він царював шість років. І купив Омрі гору Шомрон в Шемера за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав побудоване ним місто Самарією (Шомрон), за іменем Шемера, господаря гори. [1]
Найбільшого розквіту Самарія досягнула в період правління внука Омрі царя Єровоама II (789—748 рр. до н. е.), коли північне ізраїльське царство простягалось від Хамату (70 км на північ від Дамаску) до Мертвого Моря [2].
Після смерті Єровама II Самарія поступово стала занепадати. Ассирійці, почали захоплювати частини Ізраїльського Царства, а його саме перетворили на свого васала. Після смерті царя Ассирії Тіглатпаласара III у 727 р. до н. е., останній ізраїльський цар Осія (732—724 рр. до н. е.) повстав проти ассирійського панування [3][4]. Це стало причиною військового конфлікту внаслідок якого Самарія була взята в облогу і через три роки здобута та зруйнована ассирійцями [5].
Відповідно до написів з палацу ассирійського царя Саргона II в Хорсабаді, жителі Самарії були виселені та депортовані в Ассирію, а на їх місце поселено народи з інших частин ассирійської імперії.
[Самар] яни [які були у згоді з ворожим царем] … Я боровся з ними, і остаточно переміг їх … забрав. 50 колісниць для моїх королівських сил … [інші з них я зупинився посеред Ассирії ]… Тамуди, Ібадіди, Марсімани і Хаяпани, які живуть в далекій Аравії, в пустелі, які не знали ні наглядача, ні керівника, які ніколи не приносили данину будь-якому царю — за допомогою Ашшура пана мого, я переміг їх. Я переселив решту з них. Я поселив їх в Самарії / Самеріна [6]
Після ассирійського завоювання, місто Самарія було відбудоване [7] і продовжувало бути головним адміністративним центром провінції (а потім — сатрапії) протягом періоду панування ассирійської, ново-вавилонської та перської імперій.
В 332 році до н. е., місто було завойоване військами Александра Македонського. Однак самаритяни підняли повстання проти нової влади і живцем спалили македонського намісника Сирії Андромаха.[8] У відповідь Александр розправився із місцевою бунтівною елітою та заснував на місці Самарії македонську колонію для своїх військових ветеранів.[9] До періоду еллінізму відносяться і досить добре збережені донині фортифікації та башти основна частина яких була зведена у II ст. до н. е.
В 108/7 році єврейський первосвященик та політичних лідер Іоанн Гіркан І, внаслідок річної облоги, захопив греко-македонську Самарію після чого місто було черговий раз зруйноване, а мешканці продані у рабство.[10]
Після взяття Єрусалиму Помпеєм у 63 році до н. е. та утвердженні влади Риму, Самарія була відновлена в період правління намісника Ґабінія впродовж 57-55 рр. до н. е.[11]
В боротьбі за владу, мешканці Самарії активно підтримали тетрарха Галілеї Ірода, який ставши царем Юдеї розпочав у місті велику будівельну кампанію, оселив тут 6000 своїх ветеранів та змінив назву його з Самарії на Себастію — в честь римського імператора (грец. sebastos — величний).[12]
В першому століття, в Себастії стало поширюватись християнство, проповідуване тут, згідно з християнською традицією, апостолом Пилипом.[13] Під час юдейського повстання Себастія, як оплот проримських настроїв була повністю зруйнована єврейськими повстанцями.[14] Після придушення повстання місто поступово було відбудоване. Останній раз значні будівельні роботи в Себастії були здійснені близько 200 року за імператора Септимія Севера, як знак подяки за лояльність його жителів. Саме в цей час була споруджена добре збережена нині колонада, що обрамляла колись головну торгову вулицю.
З утвердженням християнства як державної релігії імперії, Себастія стала центром єпископства. В місті будують ряд християнських храмів і набуває поширення культ Івана Хрестителя, могила якого, згідно з поширеним твердженням, була розташована саме тут [15].
Після захоплення Палестини арабами у VII ст., Себастія приходить у занепад
Через кілька років після завоювання Палестини хрестоносцями та заснування Єрусалимського королівства, з'являються згадки про відродження життя у Себастії. Чернігівський ігумен Данило у своїх спогадах, що відносяться до того часу говорить:
… в двох верстах на захід знаходиться місце, що називається Себустія (Севастополі). Тут створене невелике містечко, в ньому знаходиться темниця Івана Хрестителя. В цій темниці була відсічена за наказом Ірода голова Івана Предтечі. Тут стоїть гріб його і створена хороша церква в ім'я Івана Предтечі. Зараз тут багатий католицький монастир.[16]
Детальніші свідчення залишив про тодішню Себастію грецький мандрівник Іоанн Фока:
На віддалі одного дня звідси знаходиться місто Севастія. ... Посеред цього міста знаходиться і темниця, в яку Іван кинений був на скарги Іродіади... Наверху темниці знаходиться храм, в якому лежать дві раки, виконані з білого мармуру, з яких та, що справа, містить в собі, прах спаленого тіла Чесного Предтечі, а інша — тіло пророка Єлисея; зверху же в золотому ковчезі лежить ліва рука Предтечі, також кругом оправлена в золото. В верхній частині міста, а власне посередині його є пагорб, на якому колись стяв палац Ірода ... Тепер на цьому місці римський монастир. Храм в цьому монастирі круглий.[17]
У липні 1187 року, Себастія була захоплена мусульманським відділом племінника Саладіна Хусама аль-Діна Мухамада. Кафедральний собор Івана Хрестителя був перетворений на мечеть, хоча християнам дозволявся доступ до реліквій.[18] Поступово, містечко та релігійний центр почали занепадати. Руїни побудованого хрестоносцями кафедрального собору Івана Хрестителя збереглись донині.
- Samaria National Park at the Israeli Parks Authority site. (англ.)
- Samaria (Sebaste) [Архівовано 1 вересня 2015 у Wayback Machine.] BiblePlaces.com (англ.)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
