Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Станіслав Петрович Кишка (пом. 1513/1514) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського з роду Кишок, дипломат, гродненський староста, великий гетьман литовський, маршалок великий литовський.
Станіслав Кишка | |
---|---|
Псевдо | Stanisław Kiszka |
Помер | 1513/1514 |
Громадянство | Велике князівство Литовське |
Діяльність | державний, військовий діяч, дипломат |
Посада | маршалок великий литовський |
Військове звання | великий гетьман литовський |
Рід | Кишки |
Батько | Петрашко Струмило, на прізвисько Кишка |
Родичі | Радзивілли, Миколи Радзивілла «Старого» (Микола Радзивіллович) |
Брати, сестри | Jan Ciechanowieckid і Mikalaï Piatrovitch Kiszkad |
У шлюбі з | Кучуківна НН, Софія Монтиґерд |
Діти | Барбара, Микола «Рудий», Ганна Єлизавета |
Домброва | |
Походить з підляського боярського (шляхетського роду). Отримав прізвисько «Кишка», від якого пішла назва роду. В джерелах часто називається як «Станіслав Петрашкович».
З 1487 року підстолій литовський, з 1488 року литовський стольник, з 1492 року лідський намісник, маршалок великокнязівського двору. Перебував у литовському посольському дворі у московських справах. Брав участь у литовському посольстві в Москву (призначалося для того, щоб московський государ Іван III видав свою дочку Єлєну заміж за литовського князя Олександра Яґеллончика). Брав участь у польсько-литовських договорах.
1496 р. брав участь у поході польського короля Яна І Ольбрахта на землі молдавського господаря Штефана IV, з литовським загоном розгромив татарський загін під Брацлавом.
1499 р. смоленський намісник, почав зміцнення смоленській фортеці, червня 1502 р. керував обороною Смоленська від московських військ під час московсько-литовської війни 1500—1503 років.
1503 р. розбив трьохтисячний татарський полк у битві біля Прип'яті. 1506 р. брав участь у Клецькій битві, де командував 10 тисячами воїнів.
1507 р. поступився гетьманським титулом колишньому великому гетьману литовському Костянтину Острозькому, який звільнився з московського полону, будучи раніше захопленим в полон під час Ведрошської битви, в якій командував литовським військом.
Конфліктував з улюбленцем великого князя Олександра Михайлом Глинським, за що був тимчасово відсторонений від панської ради.
З 1508 року гродненський староста, з 1512 р. литовський великий маршалок. У 1508 і 1511 роках брав участь у комісії по уточненню литовсько-польського кордону в Мазовії.
1512 року король дозволив йому проводити торги в м. Олика.[1]
Був одружений двічі. Перша дружина — Кучуківна НН. Дитина:
Друга дружина — Софія Монтигерд — дочка воєводи троцького Петра Монтигердовича «Білого». Діти:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.