Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Томас Еббесен (англ. Thomas Ebbesen; нар. 30 січня 1954, Осло, Норвегія) — франко-норвезький фізичний хімік, професор Страсбурзького університету, знаний своєю новаторською роботою в галузі нанонауки. Лавреат премії Кавлі 2014 року з нанонауки «за трансформаційний внесок у галузь нанооптики, який зламав давні переконання щодо обмежень роздільної здатності оптичної мікроскопії та зображень» разом зі Стефаном Геллем і Джоном Пендрі.
Томас Еббесен | |
---|---|
Ім'я при народженні | Thomas Wren Ebbesen |
Народився | 30 січня 1954 (70 років) Осло, Норвегія |
Країна | Норвегія Франція[1][2] |
Діяльність | фізик, викладач університету, хімік, дослідник |
Alma mater | Oberlin Colleged Університет імені П'єра і Марії Кюрі |
Галузь | фізична хімія |
Заклад | Страсбурзький університет |
Аспіранти, докторанти | Aloyse Degirond[3] |
Членство | Французька академія наук Норвезька академія технічних наук Норвезька академія наук Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd Інститут університетів Франціїd |
Нагороди | |
Томас Еббесен у Вікісховищі |
Здобув ступінь бакалавра в Оберлінському коледжі та ступінь доктора філософії в Університеті імені П'єра і Марії Кюрі в Парижі в галузі фотофізичної хімії. Працював у радіаційній лабораторії Нотр-Дама, 1988 року приєднався до лабораторій фундаментальних досліджень NEC у Японії, де його дослідження спочатку зосереджувались на нових вуглецевих матеріалах, як-от фулерени (C60), графен і вуглецеві нанотрубки. Відкривши, масове виробництво вуглецевих нанотрубок[4], він з колегами зайнялися вимірюванням унікальних характеристик, як-от їхні механічні[5] та зволожувальні властивості[6]. За його новаторський і великий внесок у галузі вуглецевих нанотрубок він отримав премію «Єврофізика» за 2001 рік разом з Суміо Іідзімою, Корнелісом Деккером і Полом Макеюеном.
Працюючи в NEC, Еббесен відкрив нове велике оптичне явище. Він виявив, що, всупереч прийнятій на той час теорії, за певних умов можна надзвичайно ефективно пропускати світло через субхвильові отвори, вирізані в непрозорих металевих плівках[7]. Явище, знане як надзвичайна оптична передача, включає поверхневі плазмони. Він порушив фундаментальні питання та знаходить застосування в різноманітних галузях від хімії до оптоелектроніки[8].
Еббесен отримав кілька нагород за відкриття надзвичайної оптичної передачі, наприклад, премію France Telecom 2005 року від Французької академії наук і премію з квантової електроніки та оптики 2009 року від Європейського фізичного товариства.
1999 року приєднався до організації ISIS[9], заснованої Жаном-Марі Леном у Страсбурзькому університеті, яку очолював з 2004 до 2012 рік. У 2017—2018 роках очолював кафедру технологічних інновацій імені Л. Бетанкура в Колеж де Франс. Був директором Міжнародного центру передових досліджень хімії[10] й Інституту передових досліджень Страсбурзького університету[11].
З 2005 року розвиває новий напрямок досліджень на межі квантової електродинаміки та фізичної хімії. Його команда вперше продемонструвала, такі властивості матеріалу, як-от заміна хімічної реакційної здатності шляхом сильного зв'язку молекул з електромагнітними коливаннями оптичної порожнини[12]. За цю роботу він отримав Гран-прі 2018 року фонду Будинку хімії.
Член IUF, Норвезької академії наук, Французької академії наук і Королівської фламандської академії наук і мистецтв Бельгії.
2019 року нагороджений золотою медаллю Національного центру наукових досліджень, Франція[13].
Одружений з піаністкою Масако Хаясі-Еббесен. Мають двох дочок.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.