Український правопис 1946 року — перше видання нового українського правопису, з ухваленням якого українська мова одержала усталені норми орфографії й пунктуації. Правопис був чинним без змін до 1960 р.[1]
Роботу над відкладеним проєктом 1939 року відновили під час Другої світової війни. 1942 року український республіканський уряд звернувся до Академії наук УРСР, що на той час перебував в евакуації в Уфі, з пропозицією поновити роботу над удосконаленням українського правопису. Президія АН доручила цю роботу академіку Л. А. Булаховському. Проєкт був підготовлений групою наукових співробітників Інституту мови і літератури, що був створений в Уфі на базі Інституту мовознавства, Інституту української літератури імені Т. Г. Шевченка та ін. вивезених у Башкірію українських установ. 2 жовтня 1942 року основні принципи проєкту були схвалені Академією, а проєкт передали на розгляд уряду. З наказу уряду проєкт було розглянуто ще раз комісією під головуванням заступника голови Ради народних комісарів УРСР М. П. Бажана у складі Л. А. Булаховського, П. Г. Тичини, М. Т. Рильського, Ю. І. Яновського, і з деякими змінами рекомендовано до затвердження. В обговоренні проєкту брали участь І. Кочерга, О. Кундзіч.
У воєнній обстановці в селі Помірки під щойно звільненим Харковом 28 серпня 1943 року проєкт був викладений на нараді в присутності голови Ради народних комісарів М. С. Хрущова, голови Президії Верховної Ради УРСР М. С. Гречухи, секретаря ЦК КП(б)У Д. С. Коротченка, в основному схвалений, а затвердження доручено наркому освіти УРСР П. Г. Тичині. Правопис був схвалений 8 травня 1945 року постановою Ради народних комісарів УРСР. 15 листопада 1946 року Рада міністрів УРСР постановила запровадити новий правопис з 1 грудня 1946 року на всій території України.
Історія
З незначними змінами, внесеними редакціями 1960, 1990 та 1993 рр., правопис цей був чинний до 2019 року. До нового правопису випустили правописний додаток[2], а згодом передбачений проєктом орфографічний словник у двох варіантах — для шкільного вжитку[3] та розширений (40 тис. слів) для загального користування[4].
Основні принципи
У передмові до правопису викладено провідні настанови, якими керувалися укладачі:
- Подбати в першу чергу про врегулювання чинного правопису, без поважних підстав не відходячи від того, що вже усталилось, отже, в основному не примушуючи культурну масу країни переучуватись.
- Зберегти народні засади правопису — його близькість до вимови широких мас.
- Орієнтуватись в усьому важливому, що становить специфіку мови, саме на цю специфіку (фонетика, морфологія), як вона відбивалась і відбивається в мові найкращих письменників.
- У тих моментах, які за їх природою є спільні з іншими мовами (розділові знаки, правопис великих і малих літер, написання разом і окремо), забезпечити єдність з правописами братніх народів Радянського Союзу, особливо — російського, орієнтуючись на останній проєкт Державної комісії.
- Уникати в міру можливості варіантів написань.
- Якомога скоротити кількість винятків із правил.
- При формулюванні правил — орієнтуватись на рівень розуміння людей з повною середньою освітою.
- Історичні коментарі до правил, що подаються в примітках, викласти без порушення наукової правильності на догоду популярності викладу, але разом із тим без зайвих подробиць і вузько спеціальних моментів.
Особливості правопису
У правописі було встановлено такі чинні тривалий час норми:
- написання кінцевого -і в родовому відмінку іменників імені, племені;
- написання пів разом з іменниками;
- упорядковано складні прикметники з компонентами два, три, чотири (двоногий, двохсотий, двотижневик, двохосьовий);
- збільшена кількість прикладів чергування у-в, і-й;
- встановлено правила написання великої букви.
Див. також
Примітки
Текст
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.