Loading AI tools
італійський кінорежисер та сценарист (1923-2019) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фра́нко Дзефіре́ллі (італ. Franco Zeffirelli, ім'я при народженні — Джанфра́нко Ко́рсі, італ. Gianfranco Corsi, 12 лютого 1923, Флоренція — 15 червня 2019,[9] Рим) — італійський кінорежисер та сценарист, член італійського сенату з 1994 по 2001, представляв консервативну партію Forza Italia. Володар премії BAFTA за найкращий дизайн, номінований на премію «Оскар» за фільм «Ромео і Джульєтта».
Франко Дзефіреллі італ. Gianfranco Corsi Zeffirelli | |
---|---|
італ. Franco Zeffirelli | |
Ім'я при народженні | Gianfranco Corsi |
Псевдо | Franco Zeffirelli |
Народився | 12 лютого 1923 Флоренція |
Помер | 15 червня 2019 (96 років) Рим, Італія[1][2] ·хвороба |
Поховання | Цвинтар Порте-Сантеd |
Країна | Італія |
Місце проживання | Рим |
Діяльність | актор, модель, театральний і кінорежисер |
Галузь | постановкаd[3] і кінорежисураd[3] |
Відомий завдяки | кінорежисер |
Alma mater | Флорентійський університет |
Знання мов | італійська[4][3][5] |
Членство | Академія витончених мистецтвd |
Роки активності | 1950 — 1999[6] |
Титул | Лицар Британської імперії |
Посада | сенатор Італії[d][7] і сенатор Італії[d][8] |
Партія | Вперед, Італіє і Християнсько-демократична партія |
Конфесія | католик |
Нагороди | |
IMDb | ID 0001874 |
Сайт | francozeffirelli.it |
|
Позашлюбна дитина багатого торговця текстилем Отторіно Корсі і його партнерки-кравчині. Отримав ім'я Джанфранко Корсі. Народився в місті Флоренція. Батько мав другу родину і не схотів брати хлопця до себе.
У віці шести років Франко став сиротою, бо померла його мати. Його вихованням опікувались суворі пані з британської діаспори. Виховання отримав у коледжі монастиря Св. Марка у Флоренції. Про своє несолодке дитинство пізніше він розповість в автобіографічній стрічці — «Чай з Муссоліні». Але вивчив англійську. Працював як модель і декоратор в театрі.
Значний вплив на юнака мала також тітка Інес Альфані Телліні, що виступала на сцені як сопрано.
В роки 2-ї Світової війни подався до партизан і зустрівся з армією англійців з 1-го Гвардійського полку. Був у них перекладачем.
Повернувся у Флоренцію, де вивчав у міському університеті архітектуру і мистецтво, з 1945 р. займається театром.
Після зустрічі з Лукіно Вісконті перейшов на працю в кіно. Франко Дзефіреллі — це псевдонім митця.
Знання англійської дало можливість працювати в Лондоні і Нью-Йорку, де був режисером-постановником власних вистав.
Його кіноопери дали змогу знімати і працювати з зірками оперних сцен, серед них -Джоан Сазерленд Пласідо Домінго, Катя Річареллі, Хуан Понс, Марія Каллас, Тіто Гоббі.
Не менш важлива і робота з зірками музики, серед яких — Герберт фон Караян, Бернстайн . Серед його знайомих — Коко Шанель і декілька всесвітньо відомих кінорежисерів.
У 2008 р. вийшла з друку книга (Franco Zeffirelli, Autobiografia, Mondadori, coll. Oscar bestsellers, 2008 ISBN 8804575212;)
Дзеффіреллі не приховував своєї гомосексуальності.
Помер після тривалої хвороби 15 червня 2019 року.[10]
У 1977 р. — кавалер ордену «За заслуги перед Італійською республікою».
У 1999 р. отримав премію «Кришталева куля» на міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах за особисто цінний внесок в розвиток кіно.
В 2004 р. отримав звання лицаря від Королеви Британії (єдиний серед італійців) за популяризацію англійського театрального мистецтва в кіно.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.