Франсуа-Андре Венса́н (фр. François-André Vincent; 30 грудня 1746, Париж — 4 серпня 1816, Париж) — французький художник-неокласик.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Венсан.
Коротка інформація Франсуа-Андре Венсан, фр. François-André Vincent ...
Франсуа-Андре Венсан |
---|
фр. François-André Vincent
|
---|
|
|
Народження | 30 грудня 1746(1746-12-30)[1][2][…] Париж, Французьке королівство |
---|
Смерть | 3 серпня 1816(1816-08-03)[1][2][…] (69 років) |
---|
| Париж, Франція |
---|
Поховання | Пер-Лашез[3] |
---|
Країна | Франція[4] |
---|
Жанр | історичний живопис і портретний живописd |
---|
Навчання | Академія Святого Луки[d] і Королівська академія живопису і скульптури |
---|
Діяльність | художник |
---|
Напрямок | неокласицизм |
---|
Вчитель | François-Élie Vincentd і Joseph-Marie Viend |
---|
Відомі учні | Франсуа Піко, Henri-François Riesenerd, Орас Верне і Antoine Dubostd |
---|
Працівник | Національна вища школа красних мистецтв і Політехнічна школа |
---|
Член | Академія красних мистецтв Франції і Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd |
---|
Твори | Q17582497? і Portrait of a Mand |
---|
Батько | François-Élie Vincentd |
---|
У шлюбі з | Аделаїда Лабіль-Жияр |
---|
Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей Грунінгеd, Museum of the History of Franced, Національна вища школа красних мистецтв, Музей Галуста Гюльбенкяна, Рейксмузей, Музей августинців, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Баварські державні колекції картин, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Сент-Луїса, Далласький музей мистецтв, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Державна картинна галерея (Карлсруе), Версальський палац, Musée des Beaux-Arts de Caend, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Cantor Arts Center at Stanford Universityd, National Museum of Fine Arts of Algiersd, Musée national du château de Paud, Музей Фабра, Musée de Tesséd, музей Пікардіїd, Musée national du Château de Fontainebleaud, Museumslandschaft Hessen Kassel, Musée Lorraind, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, Музей Ґетті, Musea Brugged[5], Монреальський музей красних мистецтв, Musée de l'hôtel Sandelind і Ackland Art Museumd |
---|
Нагороди | |
---|
|
|
|
Франсуа-Андре Венсан у Вікісховищі |
|
|
Закрити
Першим його учителем малювання був батько, художник швейцарського походження Франсуа Елі Венсен, потім навчався у художника Жозефа-Марії В'єна. Після закінчення навчання в 1768 рік завоював Римську премію і поїхав на навчання в Італію, де удосконалював свою майстерність у Французькій академії у 1771—1775 роках. У 1790 ріку Венсан став придворним художником короля Людовика XVI. Через два роки він — професор Королівської академії живопису і скульптури. У 1795 рік Венсан став співзасновником французької Академії образотворчих мистецтв. Поряд з такими художниками, як Жак-Луї Давід і Жан-Оноре Фраґонар, Венсан належав до неокласичного напрямку в живописі.
У 1792—1796 ріках Венсан жив зі своєю давньою подругою, художницею Аделаїдою Лабіль-Жияр, в їхньому спільному будинку поблизу Парижа в департаменті Сена і Марна. У травні 1793 року Аделаїда, після багатьох років бюрократичних перепон, нарешті розлучилася зі своїм колишнім чоловіком, фінансовим чиновником Ніколя Жияром, і в червні 1799 а вийшла заміж за Венсана. На старості він часто хворів, і тому ледве був здатний малювати.
Мав учнів, серед яких П'єр-Ноласк Бержере, Шарль Тевенен, Поль Ландо, Ізабель Пенсон і Франсуа Жозеф Гейм.