Чесько-словацькі мови
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Чесько-словацькі мови — одна з трьох підгруп західнослов'янських мов, поряд з лехитською та лужицькою.
Чесько-словацькі мови | |
---|---|
Поширені: | Центральна Європа |
Класифікація: | Індоєвропейські Балто-слов'янська Слов'янські Західнослов'янські Чесько-словацькі мови |
Групи: | |
До чесько-словацьких мов належать дві мови: чеська та словацька, які поширені в основному на території Чехії та Словаччини. Мови є взаємно зрозумілі[1], утворюють діалектний континуум. Стандартизовані форми цих мов трохи відрізняються через різнорідну лексику, орфографію, вимову, фонологію, суфікси та префікси. У лексиці чеської мови відчутно вплив німецької та латинської мов, а у лексиці словацької мови — вплив угорської та чеської мов[2]. Східні словацькі діалекти входять у широкий діалектний континуум з лехицькими мовами[3].
Також до чесько-словацьких мов належала й кнааніт, яка у середньовіччі була створена на основі давньочеської мови, але вимерла до XVI століття[4][5], та ляська мікромова.
Загальне число мовців чесько-словацьких мовах становить близько 18 млн. осіб.