Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ярослав Івашкевич | ||||
---|---|---|---|---|
Jarosław Iwaszkiewicz | ||||
Псевдонім | Eleuter | |||
Народився | 20 лютого 1894 Кальник | |||
Помер | 2 березня 1980 (86 років) Стависько | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Діяльність | громадський діяч перекладач | |||
Сфера роботи | художня література[d] | |||
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
Жанр | роман, поезія і драма | |||
Magnum opus | Панянки з Вілька і Q9353032? | |||
Членство | Польський PEN Clubd, Сербська академія наук і мистецтв, Спілка письменників Польщіd і Związek Zawodowy Literatów Polskichd | |||
Конфесія | латинська церква[1] | |||
У шлюбі з | Анна Івашкевич | |||
Діти | Maria Iwaszkiewiczd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Ярослав Івашкевич у Вікісховищі | ||||
Яро́слав Ле́он Івашке́вич (пол. Jarosław Leon Iwaszkiewicz; 20 лютого 1894, село Кальник, нині Іллінецького району Вінницької області — 2 березня 1980, село Стависько поблизу Варшави) — польський письменник, перекладач і громадський діяч.
Дитинство провів у Єлисаветграді, у родині своїх родичів Шимановських.
З 1909 року мешкав у Києві, навчався у 4-й гімназії.
1912–1918 роки навчався в Київському університеті (юридичний факультет) та консерваторії.
1918 року назавжди виїхав на історичну батьківщину.
Один із засновників літературної групи «Скамандр» (пол. Skamander). Автор поетичної збірки «Діонісій» (1922), роману «Честь і слава» (1956—1965), п'єси «Відбудова Блєндомиру» (1951), повістей «Панни з Вілька», «Мати Йоанна від ангелів», «Дівчина і голуби». Перекладач поезій Т. Шевченка, М. Рильського.
Після тривалої перерви відвідав Україну в 1958, 1964, 1974 та 1977 роках.
Добре володів українською мовою. Я. Івашкевич: «У Києві вперше я слухав „Валькірію“ Вагнера в Київському оперному театрі восени 1912 року ми були на київському концерті Артура Рубінштейна. Таким чином, цей куточок української землі, цей таємничий сад прилучили мене до світу раніше від мене далекого — музики Вагнера» («Сади», 1974).
Для творів Івашкевича характерні мотиви жорстокої любові і самотності. У 1930-ті роки творчість письменника досягає зрілості. Він публікує декілька нових поетичних збірок, пробує свої сили в драматургії. У його поезії в основному переважає тон тривоги і занепокоєння, Івашкевич прагне створити у своїх творах атмосферу «містифікованої повсякденності». У цих творах оформився сам стиль письменника, визначальними рисами якого стали чуттєве, пластичне зображення, ліричність оповідання.
Батько — Болеслав Івашкевич, бухгалтер на цукроварні в с. Кальник († 1902).
Троє сестер і брат.
Родина мешкала у Києві неподалік від костелу, на Кузнечній вулиці (тепер — вулиця Антоновича).
(Містить твори: «Злет» Переклад І. Пізнюк, «Мати Йоанна від ангелів» Пер. Д. Матіяш, «Березина» Пер. Ю. Прохасько, «Панни з Вілька» Пер. Х. Чушак, «Гайденрайх» Пер. І. Пізнюк, Л. Пізнюк, «Тано» Пер. О. Галета, «Битва на рівнині Седжмур» Пер. О. Сливинський, «Serenite» Пер. Н. Сняданко.)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.