Жуково (Закарпатська область)

Жуково, мад. Zsukó, чеш. Žukovo (укр. до року 1995 — Жукове)^[2] — село в Мукачовском районѣ Закарпатской области Украины. Од року 2020 административно належить ку Ивановецкой громадѣ. Оддалене од Мукачова о 10 км.^[3]

Село в Украинѣ Жуково Zsukó мад., Žukovo чеш. Держава УкраинаУкраина Район Мукачовскый Громада Ивановецка громада[uk] Координаты 48.496389, 22.64666748°29′47″ с. ш. 22°38′48″ в. д.48.496389° с. ш. 22.646667° в. д. (G) (O) (Я) Розлога 1,241 км² Надморска вышка 118 [1] м Обывательство 557 особ (2001) Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3 Телефонный код +380 3131 Поштовый индекс 89634 КОАТУУ 2122782301 Жуково

История

Перва упоминка в историчных документах датована роком 1417.^[2][3]

В року 1880 в 77 хыжах жили 384 особы.^[4]

В року 1910 село Zsukó належало ку Латоричанскому округу Бережской жупы и мало 511 обывательох русинской народности. По Трианонѣ одышло ку Чехословакии.^[5]

В року 1921 село Žukovo мало 556 жителѣ (262 мужы и 294 жены). Подля народности были 529 Русины, 2 Мадяре, 25 Евреи. Подля вѣры 521 греко-католикы, 35 израелиты.^[4] В селѣ были того року 116 хыж. Нотарськый уряд быв в Лоховѣ, жандарскый в Ракошинѣ, медична служба, пошта, телеграф, телефон, желѣзнична штация в Росвиговѣ, окружный суд — в Мукачовѣ.^[6]

В року 1931 село Žukovo мало 631 жителя, з них были 584 Русины, 37 Евреи, 1 Чех або Словак, 9 чужоземцѣ. Грекокатолицка громада мала 589 вѣрникох и муровану церкву Св. Иоанна (з р.1874). В селѣ была трикласна русинска школа.^[7]

24. октобра 1944 выслободжене од фашистичных окупантох.^[3] Од року 1945 належить ку УССР, од року 1991 — ку независимой Украинѣ.

Сучасность

Село цивилизоване, мать водовод, школу, библиотекы, познате высокыма урожаями грозна и садовины, мясо-молочнов продукциов.^[3]

Вызнамны родаци

• Василь Басараб (1932–2003), подкарпатскый поет, прозаик, перекладатель, новинарь.

Жерела

• A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X
• Révai nagy lexikona. Budapest: Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság (1911–1935).
• Sebestyén Zsolt: Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára.
• Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)
• Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969.
• Олексій Філіппов. Історична символіка поселень Мукачівського району. Ужгород, поліграфцентр "Ліра". 2012. Стор. 36.