Василь Басараб

Басараб Василь Стефанович (*25. май 1932, Жуково, нынѣ Мукачовского району Закарпатской области — †12. август 2003, Ужгород) — прозаик, поет, товмач.^[1]

Василь Басараб
Увидьте фото
Уроджѣня	Басараб, Василь Стефанович мая 25., 1932(1932-05-25) Жуково, Подкарпатска Русь, Чехословакия
Умертя	авґуста 12., 2003 (71 р.) Ужгород, Украина
Погреб	теметов Барвѣнок, Ужгород
Занятя	новинарь, писатель
Язык творох	украинскый
Горожанство	Чехословакия, Мадярске кральовство, СССР, Украина
Alma mater	УжДУ
Час творбы	1953–2003
Жанры	поезия, проза, мемоары
GKG:/g/11vk8pxc8; Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ

Походив з хлѣборобской родины. В року 1943 зачав ся учити в Мукачовской русской гимназии, де выходив два рочникы.^[2] По створеню Закарпатской области продовжив науку в Лоховской восьмирочцѣ и Мукачовской СШ №1 им. С. Пушкина.^[1] Уже ту, в школѣ ся стрѣтив з Михайлом Томчанийом, якый похвалив його первы литературны пробы.^[2]

В роках 1950-1957 выштудовав русску филологию на новоствореной Ужгородской универзитѣ. Ещи в штудентскы рокы (1953) зачав новинарску роботу в многотиражцѣ "Колгоспна правда" Мукачовской МТС^[3] и районной новинцѣ "Прапор Перемоги", и быв учитель русского языка на курсах медсестер при Мукачовском педучилищу. Од року 1958 зачав литературну роботу в оддѣлѣ културы областной новинкы "Советское Закарпатье", а од року 1960 перейшов до новинкы "Молодь Закарпаття". В роках 1963-1966 быв кореспондентом в Закарпатю од львовской молодежной новинкы "Ленінська молодь". В роках 1966-1977 быв редактором и ведучым оддѣла красного писемства во выдавательствѣ "Карпати" (Ужгород)^[4][1] Уже в зачатку свого новинарства скоро порозумѣв, же мусить добрѣ мерьковати, што и як пише.^[5]

Од року 1977 оддав ся переважно литературной творчости.^[1] Член СЖУ,^[6][4] а з року 1970 член СПУ.^[7][8][1][4] Провадив литературный сполок им. Д. Вакарова (1981-1987).^[8][1] Од року 1990 член редакции "Новин Закарпаття" и публиковав в новинцѣ лирично-филозофскы новелы. За серию есейох, опубликованых там, в року 1991 достав премию лавреата новинкы (межи працовниками новинкы).^[1]

Литературну творчость зачав з поезии. Первый раз быв напечатаный в року 1956. Печатав ся в областных и републиковых новинках, журналах "Жовтень", "Дукля", "Зелені Карпати", и многых колективных зборниках.^[1]

Занимав ся тыж збераньом фолклора. В його литературном записѣ выданы книжкы закарпатского фолклору «Дванадцять братів» (1972) и «Казки одного села» (1979; обѣ в Ужгородѣ). Познатый и як товмач русской, осетинской, словацкой, мадярской и чешской литературы.^[8][1] В литературной и фолклористичной роботѣ мав непрестанны проблемы з партийныма контролуючыма органами, котры домогали ся од него одстранити русинскы диалектны формы и религийну тематику, на што мусѣв реаговати и робити коректуры.^[9]

Автор книг:^[4][1]

• "Ластівка над Тисою" (Ужгород, в-во "Карпати", 1963)
• "Коли трембітають вітри" (Ужгород, в-во "Карпати", 1967)
• "Скресінь" (Ужгород, в-во "Карпати", 1968)
• "Задивляюсь у твої зіниці" (Ужгород, в-во "Карпати", 1972)
• "Осідлані гори" (Ужгород, в-во "Карпати", 1978)
• "Коронне село" (Ужгород, в-во "Карпати", 1981)
• "Сиве літо" (Ужгород, в-во "Карпати", 1993)
• "Летіла частка сонця" (Ужгород, в-во "Карпати", 1985)
• "Тернова ніч"(Ужгород, в-во "Карпати", 2001)

Лавреат областной премии им. Д. Вакарова (1970), новинарской премии им. О. Борканюка (1986), областной премии им. Ф. Потушняка (1995). Угонорованый медалиов "За трудову відзнаку" (1986).^[8][1]

Жерела

• Верховна Рада Архівовано 30 серпня 2017. укр.
• І. В. Хланта (2007). Басараб Василь Степанович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О. Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. Сс.32–33.
• І. В. Хланта (2003). Басараб Василь Стефанович. // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article-40674. [перевірено 24.05.2025]. укр.