Чеська републіка
From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Че́хія,[2] Че́сько (чеськ. Česko), Че́хы, офіціална назва Че́ська републіка (чеськ. Česká republika, МФА: [ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka]),[3] історично ай Боге́мія[4] вто держава без выхода до моря в централнуй Европі, член Европської унії уд року 2004, котра має гатары з Австрійов на юг, Німещинов на запад, Польщов на сіверный восток тай Словакійов на юговосток.[5] У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є чеська коруна; головным варошом є Прага. Кроме неї сут великі вароші ги Бырно, Острава, Пылзень и Ліберець.
Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871 км² из головно помірным контіненталным и океанічным кліматом.
Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32. місто. Чеська републіка — член Орґанізації споєных націй, Орґанізації Сіверноатлантичного договора, Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, ОБСЕ, Рады Европы тай Вішеґрадської ґрупы. На юлій 2025. року президентом Чехії є Петр Павел, премєрміністром — Петр Фяла.
Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9. стороча пуд Великов Моравійов. Оно было формално признаноє ги імперськый став Сященої римської імперії у 1002. рокови тай стало корольством у 1198.[6][7] По битві Могача у 1526. році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до Габсбурзької монархії. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806. році Коронні землі стали частьов Австрійської імперії.
Бігом 19. стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді Австро-Мадярської імперії по Первуй світовуй войні бульша часть реґіона зайшла до Первої чехословацької републікы у 1918. році.[8] Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.[9] По Мінхенському договорі 1938. року Націштська Німещина окуповала чеські землі. У 1945. році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року 1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом Празької яри 1968. року. У новемброви 1989, Боршоньова револуція поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31. децембра 1992. року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами — Чеськов републіков и Словакійов.
Remove ads
Демоґрафія
Рождаємость у Чехії у 2020. році ся шацовала на 1.71 дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в 2.1.[10] Просіковый вік у Чехії є 43.3 рокы.[11] Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5 рокув (76.55 рокув про чоловікув, 82.61 рокув про жун).[12] Дас 77,000 чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.[13] Вєтнамські іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.[14] У 2009 на Чехах было дас 70,000 вєтнамцюв.[15] Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.[16]
Подля резултатув списованя людности 2021. року бульшина населеня Чеської републікы сут чехы (57.3%), а за нима йдут: моравакы (3.4%), словакы (0.9%), украйинці (0.7%), вєтнамці (0.3%), полякы (0.3%), росіяне (0.2%), сілезці (0.1%) тай німці (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000 ромув (циґан).[17][18] Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.[19]
У Чехії у 2021. рокови жыли 658,564 чужоземці[20] подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).[21]
Жыдувськоє обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000 чоловік подля списованя 1930. року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом Голокоста.[22] У 2021. рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900 жыдув.[23] Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер — юдаїшта.[24]
Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:[25][26]
Майвеликі вароші
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.
Remove ads
Референції
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads