Loading AI tools
міжнародна угода між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії Україні у зв'язку з набуттям нею неядерного статусу З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мемора́ндум про гара́нтії безпе́ки у зв'язку́ з приєдна́нням Украї́ни до Догово́ру про нерозповсю́дження я́дерної збро́ї (англ. Memorandum on Security Assurances in connection with Ukraine's accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons) — міжнародна угода[1], укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії Україні у зв'язку з набуттям нею неядерного статусу. Того самого дня Україна приєдналась до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї[2].
Будапештський меморандум | |
---|---|
Тип | міжнародний |
Підписано | 5 грудня 1994 |
Місце | Будапешт |
Чинність | від моменту підписання |
Підписанти | Л. Кучма, Б. Єльцин, Дж. Мейджор, Б. Клінтон |
Сторони | Україна Росія Велика Британія США |
Зберігається | Уряд України[1] |
Мови | англійська, російська, українська |
Текст у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Одночасно були підписані аналогічні меморандуми щодо гарантій безпеки Білорусі та Казахстану. Ці дві країни приєднались до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї дещо раніше[2].
Пізніше приєдналися:
Згідно з Меморандумом США, РФ і Велика Британія зобов'язалися:
…Вітаючи приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держави, що не володіє ядерною зброєю, беручи до уваги зобов'язання України ліквідувати всю ядерну зброю, що знаходиться на її території, у визначений період часу, відзначаючи зміни в галузі безпеки в усьому світі, включаючи закінчення холодної війни, що створили умови для глибоких скорочень ядерних сил, підтверджують таке:
1. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного Акта НБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.
2. …підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.
3. …підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного Акта НБСЄ утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримувати будь-які переваги.
4. …підтверджують їх зобов'язання домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з надання допомоги Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї.
5. …підтверджують щодо України їх зобов'язання не застосовувати ядерну зброю проти будь-якої держави-учасника Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, крім випадку нападу на них самих, їхні території чи їхні підопічні території, їхні збройні сили або їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю.
6. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки та Україна будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.
Цей меморандум набуває чинності з моменту підписання. Підписано у чотирьох рівно автентичних примірниках українською, англійською та російською мовами.
(підписи) Л. Кучма, Б. Єльцин, Дж. Мейджор, Б. Клінтон
Через те, що в англійському та українському текстах меморандуму існує різниця: тоді як в українському варіанті назва звучить як «Меморандум про гарантії безпеки…», в англійському — «Memorandum on Security Assurances» (тобто «безпекові запевнення»), а «запевнення» не несе конкретного змісту, то Будапештський меморандум не має жодного механізму гарантування безпеки[5].
З іншого боку, документ містить вислів «Підписано у чотирьох рівно автентичних примірниках українською, англійською та російською мовами». Підписи президента США і прем'єр-міністра Великої Британії стоять не лише під англійським текстом, а й українським та російським, де записано відповідно «гарантії» та «гарантии»[6].
Коли ми вже виробили остаточний текст, виникло питання щодо "запевнень" ("assurances") чи "гарантій" ("guarantees"). Ми наполягали на тому, що мають бути "гарантії". Врешті-решт погодилися, що в англійському тексті будуть "запевнення", а в українському й російському — "гарантії". Беручи до уваги фразу в кінці меморандуму, що текст складений у чотирьох примірниках і всі вони автентичні, ми можемо говорити про те, що наш варіант із використанням слова "гарантії" юридично правильний. | ||
— Борис Тарасюк, заступник Міністра закордонних справ України (1992–1994), [7] |
Цей документ не підлягає ратифікації, водночас він є повноцінним міжнародним договором[8].
Тема використання Будапештського меморандуму як інструменту зовнішньої політики, час від часу порушується українськими політичними діячами[9][10].
Українська сторона розглядала варіант вимоги термінових консультацій, передбачених шостою статтею Будапештського меморандуму, під час конфлікту щодо острова Тузла (2003) та першої україно-російської «газової війни» (2006). Водночас Олександр Чалий вважає, що посилання України на цей документ позиціює її як позаблокову нейтральну державу (напротивагу офіційному курсу на членство в НАТО)[7].
20 лютого 2014 року Росія почала анексію Криму[11][12][13][14]. Наступними днями російські війська і спецназ почали наступ у Криму[15]. 1 березня 2014 року президент Російської Федерації Володимир Путін на тлі «Кримської кризи» отримав у Ради Федерації (верхньої палати парламенту) дозвіл на введення військ до України, обґрунтувавши це «екстраординарною ситуацією, що склалася в Україні, загрозою життю громадян Російської Федерації, наших земляків, особового складу військового контингенту Збройних сил Російської Федерації»[16].
Український парламент попросив підписантів Меморандуму підтвердити свою прихильність принципам, закріпленим у політичній угоді, та провести консультації з Україною для зменшення напруженості[17]. 2 березня 2014 року Верховна Рада України на закритому засіданні ухвалила звернення до парламентів держав-гарантів безпеки України згідно з Будапештським меморандумом і до міжнародних організацій[18].
Вже 5 березня США ініціювали проведення в Парижі консультації з країнами-учасницями Будапештського меморандуму. На зустріч з'явилися держсекретар США Джон Керрі, міністр закордонних справ Великобританії Вільям Хейг, в.о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця, але не представник держави-агресора Росії[19][20]. Пізніше Російська Федерація відмовилася від таких консультацій[21].
Після «референдуму» 16 березня 2014, проведеного в Криму та Севастополі всупереч українському законодавству[22][23], Росія розпочала офіційний процес прийняття Криму до свого складу. Цей процес увінчався підписанням договору «про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів»[24], що був ратифікований Державною думою Росії 21 березня 2014 року[25], а 11 квітня 2014 Крим і Севастополь були включені до переліку суб'єктів РФ у Конституції Росії[26][27][28].
Після анексії Криму Росією, США, Канада, Велика Британія разом з іншими країнами заявили, що участь Росії є порушенням її зобов'язань перед Україною відповідно до Будапештського меморандуму[29][30][31][32][33]. У той же час, президент Російської Федерації Володимир Путін відповів на питання про порушення Будапештського меморандуму, описуючи поточну ситуацію: «в Україні виникла нова держава, але з цією державою і щодо цієї держави ми не підписали жодних обов'язкових документів»[34].
27 листопада 2018 року МЗС України звернулося до країн-підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації для забезпечення повного дотримання зобов'язань та негайного припинення агресії РФ проти України[35].
Офіційна позиція США, підтверджена під час кризи 2022 року: Росія порушила свої зобов'язання щодо Будапештського меморандуму, в рамках якого вона, зокрема, зобов'язалася «поважати незалежність та суверенітет та існуючі кордони України» та «утримуватися від загрози силою та від її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України»[36].
21 лютого 2022 року МЗС України направило державам-членам Ради безпеки ООН запит на основі Будапештського меморандуму з вимогою негайного проведення консультацій. Цьому передувала промова Володимира Зеленського на Мюнхенській конференції з безпеки, в якій Президент заявив, що Україна вчетверте і востаннє ініціює проведення консультацій у рамках меморандуму, і якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде конкретних рішень щодо гарантування безпеки, то Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і всі пакетні рішення 1994 року [щодо відмови від ядерної зброї] «поставлені під сумнів»[37].
Міністр Дмитро Кулеба роз'яснив позицію держави в тому сенсі, що відмова Росії не має бути підставою для непроведення консультацій [як раніше]. «Ці гарантії безпеки надавалися Україні в 1994 році не від групи країн, а кожною країною індивідуально, і ці гарантії були об'єднані в одному документі»[38].
Оголошуючи про визнання ОРДЛО того ж дня (21 лютого), Володимир Путін побіжно та маніпулятивно послався на промову Зеленського в Мюнхені, заявивши, що Україна нібито може отримати ядерну зброю, а Росія не може не реагувати на це[39].
Після початку великої війни колишній американський посол в Україні Стівен Пайфер висловив думку, що Америка фактично виконує зобов'язання зі свого боку, але дії Москви позбавили договір майбутнього і показують потребу військових гарантій безпеки для України[40].
Існують такі документи, заяви та інші публікації від імені уряду або за авторством офіційних осіб, що стосуються гарантій безпеки з боку Китаю:[41]
У договорі та декларації 2013 року згадується заява Уряду КНР 1994 року про надання Україні гарантій безпеки, згідно з якою Китайська Сторона зобов'язується за жодних умов не застосовувати ядерну зброю і не погрожувати її застосуванням проти України як держави, що не володіє ядерною зброєю. Додатково у Декларації проголошується, що КНР підтверджує надані у Заяві гарантії безпеки, у разі що якщо Україна стане жертвою агресії із застосуванням ядерної зброї або погроз здійснення такої агресії.[44][45]
У статті 2022 року, яка була опублікована після ядерних погроз Путіна, згадується декларація 2013 року та надані у ній урядом КНР гарантії ядерної безпеки, у разі загроз з боку третіх країн. Також там сказано, що Китай буде вмовляти Росію, «яка вже заплямувала свою репутацію», утриматись від необачних кроків. У разі ж якщо Росія застосує ядерну зброю, то «китайська відповідь вийде далеко за межі питань і занепокоєнь». Серед іншого у статті присутні звинувачення на адресу США та заклики до пошуку компромісу.[46][47]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.