Loading AI tools
місто в Івано-Франківській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Буршти́н — місто в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області України, адміністративний центр Бурштинської міської територіальної громади, розташоване у заплавній долині Гнилої Липи. Населення міста у 2022 році становило 14 737 мешканців.
Бурштин | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Івано-Франківська область | ||||||||
Район | Івано-Франківський район | ||||||||
Громада | Бурштинська міська громада | ||||||||
Код КОАТУУ: | 2610300000 | ||||||||
Засноване | 1596 | ||||||||
Статус міста | з 1993 року | ||||||||
Населення | ▼ 14 737 (01.01.2022)[1] | ||||||||
Площа | 32.71 км² | ||||||||
Густота населення | 470 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 77111 | ||||||||
Телефонний код | +380-3438 | ||||||||
Координати | 49°15′36″ пн. ш. 24°38′06″ сх. д.H G O | ||||||||
Водойма | Річка Гнила Липа | ||||||||
Назва мешканців | бурштинці, бурштиня́нин, бурштиня́нка, бурштиня́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Бурштин | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 57 км | ||||||||
- автошляхами | 52 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 77111, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський район, м. Бурштин, вул. Січових Стрільців, 4 | ||||||||
Вебсторінка | Міська Рада | ||||||||
Міський голова | Андрієшин Василь Михайлович[2] | ||||||||
Бурштин у Вікісховищі
|
Найстаріші відомості про містечко датуються 1554 роком. У 1940—1962 роках Бурштин був районним центром. Від 1962 до 2014 року у складі Галицького району Івано-Франківської області. У 1960-их роках біля Бурштина було споруджено Бурштинську ТЕС, останній блок якої запустили у 1969 році. З 2014 року Бурштин став містом обласного значення, а у 2020 році, внаслідок адміністративно-територіальної реформи — центром Бурштинської міської об'єднаної територіальної громади.
Бурштин — це передусім промисловий центр, неподалік від якого працює Бурштинська ТЕС, що є найбільшою у Західній Україні тепловою електростанцією. Вона під'єднана до європейської енергосистеми й забезпечує електроенергією частину Європи.
Геометричний центр[3] української Галичини (в її теперішніх політичних кордонах) розташований за координатами 49°15′ півн. широти, 24°35′ східн. довготи. Це південно-східні околиці Бурштина[4].
У наш час існує 5 версій пояснення назви міста Бурштина[5]:
Здійснивши одне з останніх ретельних досліджень, місцевий краєзнавець Зеновій Федунків дійшов висновку, що сучасний Бурштин отримав свою теперішню назву в 2-й половині XVI століття після відбудови зруйнованого татарами чи повінню поселення Нове Село, до того ж на новому місці. Тоді існувала практика називати новозасновані поселення або іменами власників, або за мікротопонімічними ознаками — назвами урочищ, річок, особливостями рельєфу, але оскільки прямих доказів про отримання містечком свого наймення від людей на прізвище Бурштин немає, тому найімовірніше, що поселення дістало назву від географічного об'єкта, найімовірніше від урочища.
Поблизу Бурштина знайдені кам'яні знаряддя доби бронзи, є стародавні кургани.
Перші письмові згадки про поселення, що було попередником сучасного Бурштина — Нове село датуються 1554 (за іншими даними 1436 роком).
У другій половині XVI століття містечко належало польському шляхтичеві Скарбеку. В жовтні 1629 року поблизу міста відбулась відома битва, у якій реєстрові козаки та коронне військо під командуванням Стефана Хмелецького розбило нападників-татар на чолі з Саламет-Ґераєм, які поверталися з награбованим із Белзької землі[6]. Нападників гнали аж до Монастириська, де їх рештки були остаточно розгромлені.
Від 1630 року власником Бурштина був магнат Яблоновський. у період Польсько-турецьких воєн XVII століття (1629, 1675 роки) місто неодноразово зазнавало руйнацій від набігів татар і турків.
У 1730—1750-х роках місцеві жителі брали участь у русі опришків.
Від другої половини XIX століття в місті відбувався культурний і національний підйом. У другій половині XIX століття Бурштин мав власну печатку з гербом — зображенням сокола.
Був центром Бурштинського повіту: до 1867 року — адміністративного, до 1919 року — судового.
1 вересня 1866 року через станцію Бурштин пройшов перший потяг Львів—Чернівці.
Починаючи від 1939 року місто — у складі УРСР. Під час Німецько-радянської війни (1941—1945) Бурштин перебував під німецькою окупацією від 4 липня 1941[8] року до 26 серпня 1944 року. Під час війни і після в околицях Бурштина діяли загони УПА.
У повоєнний час відбувалася відбудова Бурштина, зокрема введено в експлуатацію Бурштинську державну районну електростанцію (нині Бурштинська ТЕС), розбудовано інфраструктуру. Бурштин був райцентром у 1940—1962 роки. Приміський хутір Дубки було виселено.[9]
За незалежності Бурштинська ТЕС лишається працюючим бюджетоутворюючим підприємством, а Бурштин знову (1993) дістав статус міста.
11 березня 2014 року місто Бурштин віднесене до категорії міст обласного значення[10] і виведено зі складу Галицького району[11].
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[12]:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 96,71% |
росіяни | 2,64% |
білоруси | 0,20% |
поляки | 0,13% |
інші/не вказали | 0,32% |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13][14]:
Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
---|---|---|
Українська | 14 786 | 97,39% |
Російська | 369 | 2,43% |
Білоруська | 11 | 0,07% |
Румунська | 7 | 0,05% |
Польська | 2 | 0,01% |
Інші/Не вказали | 7 | 0,05% |
Разом | 15 182 | 100% |
З 1809 по 1811 роки у Бурштині жив і працював Франц Ксавер Вольфганг Моцарт — син всесвітньо відомого композитора В. А. Моцарта.
Народився Франц Ксаверій Моцарт 26 липня 1791 року у Відні. Тут він освоїв гру на фортепіано й теорію гри на скрипці. У сімнадцятилітньому віці аби заробити трохи грошей переїхав до Львова, де одержав вигідну пропозицію викладати лекції музики двом донькам графа Баворовського в Підкамені, неподалік від Рогатина. І хоча, оплата була досить високою, у цьому селі музикант відчував себе дуже ізольованим, тому через рік, у 1809 році прийняв пропозицію імперіального шамбеляна (представника австрійського цісаря в містечку) фон Янішевського про навчання музики його дітей у Бурштині. Тут він прожив два роки. За цей час організував перший світський хоровий колектив, здійснював постановки п'єс, часто давав концерти для гостей бурштинського поміщика, на яких виконував батькові та перші власні музичні твори. Багато подорожував композитор по Україні, де його концерти сприймалися на біс. У 1838 р. композитор повернувся до Відня і був обраний почесним капельмейстером Моцартуму у Зальцбурзі. Помер 29 липня 1844 р. у курортному місті Карлсбаді, де й був похований.[15]
Згідно з рейтингом журналу «Кореспондент», складеним 2010 року на основі даних Держкомстату України за ступенем того, як багато небезпечних речовин викидають в атмосферу підприємства і транспорт міст України, Бурштин посів третє місце серед найзабрудненіших міст Україні, слідом за Кривим Рогом та Маріуполем[16]
Найбільшим забруднювачем міста є Бурштинська ТЕС, яка станом на 22 лютого 2011 входила до 10 об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні.[17]
Медичні заклади міста Бурштина:
У Бурштині діють три загальноосвітні школи, Бурштинський міжшкільний навчально-виробничий комбінат і Бурштинська гімназія.
Дошкільна освіта представлена дитячими садочками № 1, 2, 3, 6 і школою-садком.
У місті також є два середньо-спеціальні навчальні заклади:
Заклади культури Бурштина:
Збудований у 1976 році спортивний комплекс «Енергетик» у теперішній час залишається головним осередком розвитку спорту, оздоровлення та відпочинку не тільки жителів міста Бурштина, а й цілого Галицького району. На 2018 рік при комбінаті спортспоруд працювали секції важкої атлетики, вільної боротьби, футболу, карате-до та деяких інших видів спорту. Багато спортсменів-бурштинців є професіоналами. Найбільших результатів на професійній арені досягали веслувальники, каратисти та футболісти[26].
Утворений 1948 року футбольний клуб «Енергетик» грав у першій лізі чемпіонату України.
У сучасному Бурштині діють такі релігійні громади:
У Бурштині збереглися сліди валів міського замку XVI століття. Колись у Бурштині був зведений також розкішний палац власників містечка — Яблоновських, фасад якого прикрашали колони з капітелями, а навколо споруди було закладено дендропарк. На тепер усе, що збереглося від родини Яблоновських в Бурштині це споруджена в 1813 році в центральній частині кладовища каплиця-усипальниця Скарбеків-Яблоновських — прямокутна в плані споруда з двосхилим верхом та вищою за неї вежею дзвіницею[32].
Сучасне архітектурне обличчя міста вималювалося переважно в 1-й половині 1970-х років, коли в Бурштині звели цілий ряд житлових будинків, споруд культурного призначення, промислових об'єктів тощо.
Міська скульптура Бурштина[33]:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.