Loading AI tools
письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Михайло Кирилович Масло (*11 лютого 1918, Мойсівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, УНР ― †27 грудня 1984, Ковалівка, Драбівський район, Черкаська область, УРСР, СРСР) ― український поет і письменник, педагог . Член Національної спілки письменників України (1957 рік), працював у селах Драбівського району Черкаської області. Основна тематика творчості ― краса рідного краю, звеличення людей праці, оспівування представників радянського українства степового Задніпров'я (фронтовиків і сільських робітників 1900-1950х рр.).
Масло Михайло Кирилович | |
---|---|
Народився | 11 лютого 1918 Мойсівка |
Помер | 27 грудня 1984 (66 років) |
Діяльність | письменник |
Відомий завдяки | поет і письменник |
Alma mater | Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького |
Членство | Національна спілка письменників України |
Нагороди | |
Народився у селі Мойсівка, Золотоніський район Черкаської області (раніше: Пирятинський повіт Полтавської губернії) у середовищі полтавських селян і козаків, жителів історичного Задніпров'я, що на схід від Києва . У початковій школі навчався у с. Мойсівка, у 1937 році закінчив середню школу у с. Шрамківка. Навчався заочно з 1937 року у Лубенському вчительському інституті та працював старшим піонервожатим Капустинської середньої школи Київської області, пізніше вчителем у Мойсівській неповній середній школі.
По закінченні Лубенського учительського інституту вчителює у школах Драбівського району. Учасник 2-ї Світової війни ― пройшов війну рядовим стрілецького полку, воював на І-му та ІІ-му Українських фронтах. Отримав за це орден Червоної зірки та медалі "За відвагу" і "За бойові заслуги". Після війни повернувся до педагогічної діяльності. Жив у с. Ковалівка, працював вчителем української мови та літератури у навколишніх селах, з 1952 року у селі Ковалівка. У 1956 році заочно закінчив мовно-літературне відділення Черкаського педінституту. З 1960 по 1972 рік працював директором Ковалівської середньої школи.
27 грудня 1984 року Михайло Кирилович Масло помер і похований у с. Ковалівка, Драбівського району, Черкаської області.
На Драбівщині заснована літературна премія ім. М.Масла (1988 рік), яка з 2015 року є Всеукраїнською літературною премією. В 1987 у с. Ковалівка відкрито меморіальний будинок - музей поета[1]. Після децентралізації Драбівського району с. Ковалівка, де жив і працював Михайло Масло, увійшла до складу Шрамківської ТГ. Громада рішенням Шрамківської сільської ради від 26 січня 2021 року № 4-7 /VIIІ відновила щорічну літературну премію ім. Михайла Масла, як Всеукраїнську премію від Шрамківської ТГ.
1987 рік - Олександр Дорошенко ― прозаїк, краєзнавець, с. Великий хутір; Галина Клок ― поетеса, с. Білоусівка.
1988 рік - Микола Рудик ― поет, с. Степанівка; Іван Петренко ― смт Драбів.
1989 рік - Володимир Щерба ― поет–краєзнавець, смт Шрамківка; Віра Жуковська ― поетеса, с. Яворівка.
1990 рік - Тамара Думанська ― поетеса, с. Білоусівка; Віктор Козоріз ― прозаїк- публіцист, с. Великий Хутір.
1991 рік - Дмитро Швидкий ― поет, смт Драбів; Володимир Скрипник ― поет, с. Кононівка.
1992 рік - Віталій Кирильчатенко ― поет, с. Митлашівка; Олексій Софієнко ― поет, с. Степанівка.
1993 рік - Марія Гузь - поетеса, с. Жорнокльови; Тамара Денисенко ― поетеса, с. Драбово-Барятинське.
1994 рік - Марина Свалова- поетеса, смт Драбів; Любов Голубєва ― журналістка, смт Драбів.
2016 рік - Ольга Месевря, ― поетеса, м. Черкаси.
2017 рік - Дмитро Іванов ― поет, м. Чернігів; Валентина Коваленко ― поетеса, м. Черкаси.
2018 рік - Катерина Вербівська ― поетеса, м. Черкаси.
2019 рік - Юрій Макаренко ― поет, смт Маньківка.
2020 рік - Володимир Побиванець ― прозаїк, м. Золотоноша.
2022 рік - Назарій Вівчарик ― прозаїк, м. Черкаси; Людмила Тараненко ― поетеса. м. Черкаси.
2023 рік - Микола Шамрай ― поет, за збірку поезій "Пророча течія".[2]
2024 рік ― авторський колектив антології воєнної поезії "Україна вся на блокпостах" (укладач Володимир Поліщук) ― м. Черкаси;[3]
Людмила Солончук ― поетеса, м.Звенигородка, за збірку поезій «Поверне голуб до Ковчега»[3]
Михайло Кирилович Масло ― поет і педагог, член Спілки письменників України з 1957 року. Вірші писав з молодих років. Друкуватися почав із 1951 року. Основні мотиви творчості - краса рідного краю, природи, села і його людей. У поетичному доробку М. К. Масло ― 10 поетичних збірок, куди входять поезії, ліричні мініатюри, поеми ( "Серце солдата", "Як зацвіли троянди" - про Катерину Білокур, "Хазяйка", "Земля батьків". "Червоні Татарбунари") та міні-поеми ("Люба", "Де сходяться дороги", "Любов поета"). Михайло Масло ― поет - традиціоналіст, його творчість зорієнтована на класичні форми і класичне творення образів[4]. Лірика поета реалізована у воєнній, пейзажній та інтимній тематиці. Багато поетичних творів надміру ідеологізовано у дусі радянського часу, воєнна тематика звучить як трагічна "пам'ять війни". В інтимній ліриці присутня виняткова делікатність, відчувається дотеп і гумор, пейзажна лірика має виразні риси імпресіонізму і приваблює виразною візуалізацією[5]. Основними символами пейзажистики М.К. Масла є земля, поле, рілля, колос, урожай.[4]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.