Loading AI tools
аргентинський актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Науель Пе́рес Біская́рт (ісп. Nahuel Pérez Biscayart; нар. 6 березня 1986, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський актор кіно та телебачення.
Науель Перес Біскаярт | |
---|---|
ісп. Nahuel Pérez Biscayart | |
Дата народження | 6 березня 1986[1][2] (38 років) |
Місце народження | Буенос-Айрес, Аргентина[2] |
Громадянство | Аргентина |
Професія | актор |
Роки активності | 2003 — наш час |
IMDb | ID 1465580 |
Нагороди та премії | |
«Сезар» (2018) | |
Науель Перес Біскаярт у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фото Науеля Переса Біскаярта | |
Науель Перес Біскаярт народився 6 березня 1986 року у Буенос-Айресі, Аргентина. У дитинстві Науель ніколи не замислювався про акторську кар'єру і навіть в початковій школі він не брав участі ні в яких мистецьких заходах. Навчаючись в середній школі, Біскаярт заради жарту записався в театральний гурток і з часом зрозумів, що йому подобається грати на сцені.
На телебаченні 17-річний Науель дебютував у серіалі «Путани», у якому зіграв роль Маркоса. У 2006 році Біскаярт був удостоєний премії як «Найкращий актор» на Кінофестивалі трьох континентів в Нанті (Франція) за роль у фільмі «Клей».
У 2010 році Біскаярт вперше знявся за кордоном, у Франції, зігравши одну з ролей у фільмі Бенуа Жако «У лісовій хащі» з Ізільд Ле Беско. Продовжуючи зніматися в кінофільмах і телесеріалах в Аргентині, актор отримує нові пропозиції зі Швейцарії та Бельгії. У 2010 році він знову знявся у Франції, у фільмі Ребекки Злотовськи «Гранд Централ. Атомне кохання».[3]
У 2014 році Науель Бікаярт спробував себе в ролі режисера і зняв свій перший короткометражний фільм «Я забув» (фр. J'ai oublié). У цьому ж році актор зіграв головну роль у фільмі «Я твій», за що отримав премію за «Найкращу чоловічу роль» на кінофестивалі в Карлових Варах.
У 2017 році Біскаярт зіграв головні ролі у французьких фільмах «Зазирни в його серце» — повнометражному режисерському дебюті Джоан Шемли (в українському прокату фільм демонструвався з 7 грудня 2017), та в драмі Робена Кампійо «120 ударів на хвилину», яка брала участь в 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі та завоювала там кілька нагород. У грудні цього ж року за роль Шона Далмазо у фільмі «120 ударів на хвилину» Біскаярт був номінований на премію Європейської кіноакадемії як «Найкращий європейський актор»[4][5]. У 2018 році актор отримав за цю роль французьку національну кінопремію «Сезар» як найперспективніший актор.[6][7]
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2003 | с | Путани | Disputas | Маркос |
2003 | с | Чорне сонце | Sol negro | Маріто |
2004 | с | Епітафії | Epitafios | Пабло |
2004 | с | Холодна кров | Sangre fría | Іван |
2005 | с | Жінки-вбивці | Mujeres asesinas | Марсело |
2005 | с | Трофеї | Ботінес | |
2006 | с | Відчайдушні домогосподарки | Amas de casa desesperadas | |
2006 | с | Брати детективи | Hermanos y detectives | |
2007 | тф | Сигнал | La señal | |
2008 | с | Тут неможливо жити | Aquí no hay quien viva | Лукас |
2009 | с | Епітафії 2 | Epitafios | Пабло |
2010 | с | Втрачений час | Lo que el tiempo nos dejó | |
2011 | с | Провідний гравець | El puntero | Гермініо |
2012—2013 | с | Темний ангел | Lynch | Педро Хосе «Скажений» |
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2004 | ф | Наступний вихідний | Próxima Salida | Абель |
2005 | ф | Татуювання | Tatuado | Пако |
2005 | ф | Аура | El Aura | Хуліо |
2006 | ф | Клей | Glue | |
2006 | ф | Сирне обличчя | Cara de queso 'mi primer ghetto' | Фелман |
2006 | кф | Поточний час | Todas las veces | |
2009 | ф | Кров тече | La sangre brota | Леандро |
2009 | ф | Мовчання | Silencios | Хуан |
2010 | ф | Патагонія | Patagonia | Алехандро |
2010 | ф | У лісовій хащі | Au fond des bois | Тімоті |
2010 | ф | Гора Байо | Cerro Bayo | Лукас |
2013 | ф | Гранд Централ. Атомне кохання | Grand Central | Айзек |
2013 | ф | Ліва нога. Права нога | Left Foot Right Foot | Вінцент |
2014 | ф | Усі мертві | Todos están muertos | Дієго |
2014 | ф | Я твій | Je suis à toi | Лукас |
2014 | ф | Лулу | Lulu | |
2015 | ф | Останнє літо Бека | Becks letzter Sommer | Раулі Кантас |
2016 | ф | Перед світанком | Stefan Zweig: Farewell to Europe | Віктор д'Альмейда |
2016 | ф | Ідеальне майбутнє | El futuro perfecto | |
2017 | ф | 120 ударів на хвилину | 120 battements par minute | Шон Далмазо |
2017 | ф | До побачення там, нагорі | Au revoir là-haut | офіцер жандармерії |
2017 | ф | Зазирни в його серце | Si tu voyais son coeur | Костель |
2017 | ф | Агада | Agadah | |
2020 | ф | Уроки фарсі | Persian Lessons | Жиль Крем'є |
Нагороди та номінації Науеля Переса Біскаярта[8] | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Премія Аргентинської асоціації кінокритиків | |||
2006 | Срібний кондор найкращому акторові-новачку | Татуювання | Перемога |
2017 | Срібний кондор найкращому акторові | Лулу | Номінація |
Кінофестиваль трьох континентів у Нанті | |||
2006 | Найкращий актор | Клей | Перемога |
Премія «Люм'єр» | |||
2011 | Найкращий молодий актор | У лісовій хащі | Номінація |
2018 | Найкращий актор | 120 ударів на хвилину | Перемога |
Кінофестиваль у Карлових Варах | |||
2014 | Найкращий актор | Я твій | Перемога |
Міжнародний кінофестиваль квір-кіно в Лісабоні | |||
2015 | Приз журі найкращому акторові | Я твій | Перемога |
Премія «Кришталевий глобус» | |||
2018 | Найкращий актор | 120 ударів на хвилину | Перемога |
Премія «Сезар» | |||
2018 | Найперспективніший актор | 120 ударів на хвилину | Перемога |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.