Посольство України у Швеції
будівля у Швеції З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Посольство України в Королівстві Швеція (швед. Ukrainas ambassad i Stockholm) — дипломатична місія України в Швеції, знаходиться в Стокгольмі.
| |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Посол | Плахотнюк Андрій Миколайович | ||
| Відкрите | 1992 | ||
| Адреса |  Швеція Стокгольм, Stjärnvägen 2 A, tr. 6 181 34 Lidingö | ||
| 59°21′44″ пн. ш. 18°07′23″ сх. д. | |||
| Офіційний вебсайт | |||
 | |||
Основне завдання Посольства України в Стокгольмі — представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Швеції.
Посольство сприяє розвитку на всіх рівнях міждержавних відносин між Україною та Швецією з метою забезпечення їх гармонійного розвитку, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес. Посольство виконує також консульські функції.
У 1918—1919 роках у Стокгольмі діяла Українська дипломатична місія, очолювана спочатку Борисом Баженовим. Співробітниками місії були секретар Василь Косаренко-Косаревич[1], аташе Володимир Суховецький, аташе Олександр фон Тімрот, аташе граф Констан Руссетт. Місія з початку розміщувалася в готелі Стокгольма «Гранд» за адресою: Сьодра Бласіехольмсхамнен (Södra Blasieholmshamnen), 8. Згодом місія переїхала до готелю «Регіна» по Дроттнінггатан (Drottninggatan), 42-44.
З 1919 року місію очолив Костянтин Лоський, з ним прибув секретар Місії Осип Майданюк[2]. Місія переїхала за адресою Дроттнінггатан (Drottninggatan), 83.[3]
19 грудня 1991 року Швеція першою серед країн Північної Європи визнала незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 13 січня 1992 року. У вересні 1992 року в Києві було відкрито Посольство Швеції в Україні.[4].
31 травня 1994 року в Стокгольмі розпочало роботу Дипломатичне представництво України, очолюване за сумісництвом Послом України у Фінляндії.
11 лютого 1999 року вірчі грамоти першого Посла України з резиденцією в Стокгольмі Королю Швеції Карлу XVI Густаву вручив Олександр Сліпченко.
| N | Країна | Посол | Зображення | Інформація |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Мужиловський Силуян Андрійович | (1649) | ||
| 2 | Антонович Дмитро Володимирович | (1918) | ||
| 3 | Баженов Борис Петрович | (1918) | ||
| 4 | Лоський Костянтин Володимирович | (1919–1921) | ||
| 5 | Масик Костянтин Іванович | (1992–1997) | ||
| 6 | Сагач Ігор Михайлович | (1994–1997)
Тимчасовий повірений | ||
| 7 | Назаров Георгій Павлович | (1997-1999)
Тимчасовий повірений резидент | ||
| 8 | Подолєв Ігор Валентинович | (1997–1999) за сумісництвом | ||
| 9 | Сліпченко Олександр Сергійович | (1999–2002) | ||
| 10 | Кожара Леонід Олександрович | (2003–2004) | ||
| 11 | Данилейко Олександр Іванович | (2004)
Тимчасовий повірений | ||
| 12 | Терпицький Едуард Леонідович | (2004–2007)
Тимчасовий повірений | ||
| 13 | Пономаренко Анатолій Георгійович | (2007–2008) | ||
| 14 | Перебийніс Євген Петрович | (2008–2011) | ||
| 15 | Степанов Валерій Анатолійович | (2011–2014)[5][6] | ||
| 16 | Целуйко Ігор Іванович | (2014–2015)
Тимчасовий повірений | ||
| 17 | Сагач Ігор Михайлович | (2015–2019)[7] | ||
| 18 | Полуніна Олена Борисівна | (2019–2020)
Тимчасовий повірений | ||
| 19 | Плахотнюк Андрій Миколайович | (з 2020)[8] |
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
