Loading AI tools
село в Україні, в Львівському районі Львівської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рома́нів — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 900 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада. Через село проходить автомобільна дорога місцевого значення С141211 Старе Село — Коцурів — Затемне, а також автомобільний шлях територіального значення у Львівській області Т 1425.
село Романів | |
---|---|
Церква святого архангела Михаїла | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Бібрська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060010340041624 |
Основні дані | |
Перша згадка | 1410 |
Населення | 900 |
Площа | 3,63 км² |
Густота населення | 247,93 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81214 |
Телефонний код | +380 3263 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°42′34″ пн. ш. 24°20′29″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
290 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81213, Львівська обл., Львівський р-н, с. Романів |
Карта | |
Мапа | |
|
Перша писемна згадка про село сягає 1410 року[1], хоча археологічні знахідки епохи мезоліту (середньої кам'яної доби) та ХІІІ—XIV ст. в місцевості Камінна (Лиса) Гора засвідчують, що поселення були тут у більш давні часи[2].
Дідичами села Романова, яке за часів польського панування адміністративно належало до складу Львівської землі Руського воєводства, з кінця XIV ст. були руські шляхтичі Романовські — нащадки першого відомого його власника Івана-Гліба Дядьковича з Романова гербу Шалава.[3] (лат. Iohanne dicto Hlib Dyathkowitcz de Romanow) по лінії його сина Миколая Романовського. Також Каспер Несецький вважав Івана-Гліба Дядьковича представником роду Свірзьких гербу Шалава.[4]
Романовські володіли селом до 1488 року. Після шлюбу Беати Романовської з Пйотром Одновським, село Романів (разом з Підгородищем та Городиславичами) перейшло у власність Гербуртів[5].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі, село у володінні Одновського[6].
1555 року село перейшло від Миколая Гербурта з Однова і Фельштина — сина Беати Романівської, за заповітом до сестрениці Анни зі Стоянців Чурило, яка близько 1547 року вийшла за любомльського старосту, охмістра королеви Варвари Радзивілл Станіслава Мацейовського. У 1563 році вона отримала дозвіл на заснування на місці села однойменного міста[7]. Надалі Романовом володіли Сенявські: в другій половині XVI ст. — руський воєвода Ієронім, в середині XVII ст. — його правнук, львівський староста Адам-Ієронім. Романів належав до маєтності, куди входили також Городиславичі, Підгородище, Селиська, Підсоснів, Пліхів та Германів[8].
У 1918 році в селі з числа місцевих мешканців була сформована Залізна сотня — понад 110 стрільців, за винятком частини старшинського складу (наприклад, командир сотні у травні 1919 року — Яремич з Коломиї) та входила до складу 3-го куреня 24-го піхотного полку Українських Січових стрільців. Залізна романівська сотня брала участь у бойових діях від 22 листопада 1918 року і у первісному варіанті існувала принаймні до кінця травня 1919 року[9].
У 2010 році мешканці відсвяткували 600-річчя села.
Біля села розташований Романівський ландшафтний заказник і найвища вершина Подільської височини — гора Камула.
13 листопада 1945 року в лісі біля села Романів перебував підрозділ УПА підкомандуванням «Шугая».[10]
У квітні 2015 року громада Свято-Михайлівської церкви УАПЦ ухвалила рішення перейти до УПЦ КП[11].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.