Ртищево
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рти́щево (рос. Рти́щево) — місто (з 1920) у Росії, адміністративний центр Ртищевського району Саратовської області.
| Ртищево рос. Ртищево | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 52°15′ пн. ш. 43°47′ сх. д. | |||||
| Країна | Росія | ||||
| Регіон | Саратовська область | ||||
| Столиця для | Ртищевський район і Q21195804?[1] | ||||
| Засновано | 1666 — село, 1871 — станція | ||||
| Статус міста | 1920 | ||||
| Площа | 32 км² | ||||
| Населення | 43 300 осіб (2007) | ||||
| Висота НРМ | 210 м | ||||
| Міста-побратими | Левіце, Словаччина | ||||
| Телефонний код | (7) 84540 | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, UTC+4 і SAMT[2] | ||||
| GeoNames | 500886 | ||||
| ЗКАТО | 63440000000 | ||||
| ЗКТМО | 63641101001 | ||||
| Поштові індекси | 412030-412036 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Олександр Бисеров[3] | ||||
| Вебсайт | rtishevo.sarmo.ru | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Ртищево Ртищево (Росія) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Ртищево у Вікісховищі | |||||
.png)
.png)
Розташовано на заході Приволзької височини, за 214 км на захід від Саратова.
Село Ртищево
На цьому місці розташовувалася Покровська церква села Ртищево
.jpg)
Дільнична лікарня села Ртищевоо
(нині інфекційне відділення
Ртищевської ЦРЛ)
(нині інфекційне відділення
Ртищевської ЦРЛ)
Село Ртищево виникло наприкінці XVI — початку XVII століть і належить до найдавніших російських поселень Прихопер'я. Вже в 1666 року у селі значився церковний прихід. Першими жителями його були переселенці з Перемишльської землі, Руського воєводства Королівства Польського. Село мало розміри півтори версти завдовжки й триста сажнів завширшки. До 1723 року воно називалося Покровським — від назви церкви.
В 1723 року по указу Петра I на території майбутніх Балашовського й Сердобського повітів були відведені землі й угіддя учасникам Північної війни. У їхньому числі був майор, що вирізнився в боях В. М. Ртищев, що одержав у помісне володіння село Покровське й землі по ріці Ольшанці площею близько 4000 десятин. В 1727 року Ртищеви перевезли сюди кріпаків з інших своїх маловрожайних маєтків. З цього часу в села з'явилася друга назва: Ртищево — на прізвище поміщика. У 1971 році село Ртищево увійшло до складу міста.
Пристанційне селище Ртищево
В 1868 року комітетом земської Тамбово-Саратовської залізниці під будівництво станції другого класу були відчужені польові наділи селян села Ртищево Сердобського повіту. В 1871 року станція Ртищево була здана в експлуатацію.
Водночас при станції, на орендованих землях селян першого й другого Ртищевских товариств села, виникло однойменне селище. Фактично, село й селище були єдиним адміністративним утворенням: дозвіл на оренду й поселення в селищі, так звані «вироки» видавав сільський схід і підписував сільський староста. Такий стан речей зберігався аж до 1917 року, коли була утворена Ртищевська волость, із центром у селищі Ртищево, тобто селище стало самостійною адміністративною одиницею. У 1920 році селищу Ртищево було привласнено статус міста.
Чисельність населення по роках (тис. осіб)
| 1875[4] | 886 | 1923[5] | 10,800 | 1940[6] | 30,000 | 1970[7] | 37,100 | 1996[7] | 45,100 | 2005[7] | 43,600 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1897[4] | ~3,000 | 1926[7] | 11,400 | 1942[6] | 28,203 | 1979[7] | 41,100 | 2000[7] | 45,000 | 2006[7] | 43,448 |
| 1912[4] | ~6,000 | 1936[6] | 23,100 | 1959[7] | 32,700 | 1989[7] | 44,339 | 2001[7] | 44,800 | 2007[7] | 43,300 |
| 1917[5] | 8,600 | 1939[5] | 24,800 | 1967[7] | 35,800 | 1992[7] | 44,300 | 2003[7] | 44,200 | ||
Ртищево — великий залізничний вузол на перетині ліній Саратов— Тамбов і Пенза— Поворино.
| Роки / з | по | Назва |
|---|---|---|
| 14 (27) січня 1871 | 1 січня 1891 | Тамбово-Саратовська залізниця |
| 1 січня 1891 | 11 січня 1892 | Козлово-Саратовська залізниця |
| 11 січня 1892 | лютий 1939 | Рязано-Уральська залізниця |
| лютого 1939 | квітень 1942 | Пензенська залізниця |
| квітня 1942 | 1 березня 1958 | Південно-східна залізниця |
| 1 березня 1958 | вересень 1985 | Приволзька залізниця |
| вересня 1985 | Південно-східна залізниця |
На підприємствах залізничного транспорту зайняте майже три чверті населення міста.
У місті також є м'ясокомбінат, завод «Аргон» і фабрика гігроскопічної вати.
Залізничний вокзал, будинки паровозного депо — зразки архітектури XIX століття.
Міський культурний центр (раніше Палац культури залізничників імені В. І. Леніна) — 1935 року будування.
Серед пам'ятників потрібно також відзначити Олександро-Невську церкву зі своєрідною архітектурою.
Однопрестольна, в ім'я святого Благовірного Великого князя Олександра Невського, спочатку дерев'яна, церква була побудована на станції Ртищево Рязано-Уральської залізниці в 1889 року на пожертви залізничних службовців і приватних осіб. Побудована вона була на згадку чудесного рятування Найяснішої родини (17 (29) жовтня 1888 року на станції Боркі, під Харковом, відбулася катастрофа імператорського поїзда, у якому знаходився Олександр III зі своєю родиною. Ніхто з імператорського сімейства серйозно не постраждав). В 1911 року на засоби Товариства Рязано-Уральської залізниці, замість дерев'яної, побудували кам'яну церкву, розраховану на 780 осіб. У дерев'яному будинку розмістилася церковнопарафіяльна школа.
В 1924 року церкву закрили. У її будинку спочатку розташовувався робочий клуб імені В. І. Леніна (до 1935 року), потім аероклуб і райрада Осоавіахіма. У вересні 1940 року будинок був переданий у тимчасове користування райкому й райвиконкому під гараж, у березні 1941 року — під майстерні Ртищевського райпромкомбінату, потім під етапну комендатуру.
В 1944 року будинок церкви було повернуто вірянам. 1 липня 1944 року у місті Ртищево знову відкрилася православна церква.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
