Самара (місто)
місто в Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
місто в Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сама́ра (рос. Сама́ра) — місто в Середньому Поволжі Росії, адміністративний центр Самарської області, утворює муніципальний округ «міський округ Самара». У 1918 році місто було столицею Російської Республіки Комуча, а з 1935 по 1991 рік називалося Куйбишев, на честь радянського партійного та державного діяча Валеріана Куйбишева.
місто Самара | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Самарська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 36 401 | ||||
Код ЗКТМО: | 36701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1586 | ||||
Статус міста | 1688 | ||||
Поділ міста | 9 районів | ||||
Населення | ▼ 1 171 820 (2015) | ||||
Площа | 466 км² | ||||
Густота населення | 2433 осіб/км² | ||||
Поштові індекси | 443xxx | ||||
Телефонний код | +7 846 | ||||
Географічні координати: | 53°11′00″ пн. ш. 50°07′00″ сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+4, влітку UTC+5 | ||||
Висота над рівнем моря | 100 м | ||||
Міста-побратими | Сент-Луїс США Стара Загора Болгарія Штутгарт Німеччина | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | samadm.ru | ||||
Міський голова | Дмитро Азаров | ||||
Мапа | |||||
|
Населення (2005) — 1,17 млн осіб у межах муніципального утворення (6-е місце в РФ після Москви, Санкт-Петербурга, Новосибірська, Єкатеринбурга, Нижнього Новгорода) та 2,37 млн осіб в агломерації, що включає Тольятті й міста-супутники Новокуйбишевськ, Кінель, Жигульовськ, Чапаєвськ тощо. (3-є місце в РФ — після Москви й Санкт-Петербурга).
Розташований на лівому піднесеному березі Волги навпроти Самарської Луки, при впаданні в неї річки Самари (звідси назва міста).
Великий економічний, транспортний, науково-освітній та культурний центр. Основні галузі промисловості: машинобудування, нафтопереробка і харчова промисловість[1].
Самара була заснована за указом царя Федора у 1586 році у як сторожова фортеця Самарське містечко. З 1935 по 1991 рік місто носило назву Куйбишев[2] . У Самарі найдовша в Росії набережна і найвища будівля вокзалу в Європі[3]. Також Площа ім. Куйбишева є найбільшою площею в Європі.
Самара входить до складу Приволзького федерального округу.
Місто отримало назву від річки Самари.
Згадка поселень біля Самарської Луки, в тому числі пристані з «крепостцами зі служивий людьми» у місця впадання річки Самари в Волгу в російських літописах припадає на 1361 рік, а поселення-пристань Samar вперше зазначено на карті венеційських купців Піцігано у 1367 році[4]. Офіційна дата заснування фортеці — 1586 рік, коли за наказом царя Федора Іоанновича на березі Самари під керівництвом князя Григорія Засєкіна стала будуватися фортеця Самарське містечко.
До початку зведення в гирлі річки Самари російської фортеці московський уряд вело переговори з ногайським мурзою. Щоб не дратувати його, влада мотивувала будівництво виключно цілями захисту ногайців «од воров' од козаків».
Основне призначення фортеці полягало в тому, що вона дозволяла контролювати величезну територію середньої течії Волги і гирла Самари, вести планомірне завоювання земель, прикриття Московії від набігів кочівників та забезпечення водного шляху від Казані до Астрахані[5].
Фортеця була побудована на місці, де пізніше була розташована Хлібна площа. Першими жителями стали служиві люди: діти боярські, стрільці, гармаші і коміри, які несли сторожову службу, охороняючи нову фортецю «од воров'» і від ногайських нападів[6]. До наших днів фортеця не збереглася, однак у 1986 році, з нагоди чотирьохсотріччя міста, на розі вулиць Водників і Кутякова були зведені зруб, що імітує одну з башт самарської фортеці, і фрагмент стіни з пам'ятною дошкою.
У 1688 році Самара отримала статус міста і стала виконувати функції військової прикордонної бази та центру торгівлі зі Сходом.
У 1708 році при Петра I Самара стала дев'ятим містом щойно створеної Казанської губернії, а в 1719 була приписана до Астраханської. У той час в Самарі налічувалося 210 дворів.
У XVII—XVIII століттях Самара опинилася в центрі двох так званих селянських повстань. У 1670 році Самара була захоплена військами Степана Разіна, а в 1773 році Самара була першим містом, що перейшли на сторону Омеляна Пугачова.
У 1740-ві роки Самара стала центром розміщення Оренбурзької експедиції, що створила міста Оренбург і Ставрополь. Одним із чотирьох її керівників був В. М. Татищев.
Між 1773 і 1780 роками Самара перетворилася на заштатне місто, а центром повіту стало місто Ставрополь, нині Тольятті. У 1780 році був створений повіт (в ході повітової реформи Катерини II) на чолі з Самарою, який увійшов в Симбірську губернію[7]. Незабаром в Самарі відкрилися повітові «присутствені місця»: правління городничого, магістрат, казначейство, дворянська опіка, повітовий, земський і сирітські суди.
У 1782 році затвердили перший генеральний план забудови міста[6].
6 грудня 1850 року імператор Микола І видав Указ Уряду Сенату про створення Самарської губернії, центром якої стала Самара з населенням в 15 тисяч жителів[4]. До кінця XIX століття населення Самари досягло 90 тисяч осіб, а до 1916 року тут вже проживало близько 150 тисяч чоловік.
У цей час Самарська губернія стояла на першому місці в Російської імперії за кількістю збираної пшениці. Активна торгівля колоніальними, мануфактурними та іншими товарами здійснювалася в 375 крамницях. Щотижня на двох площах проводилися базари. Протягом року проходили три великі ярмарки: Соборна (осіння), Казанська і Воздвиженська (літні), які тривали по десять днів, на ярмарках торгували, переважно, зерном, салом, шерстю, кіньми, шкірами, худобою, верблюжим сукном.
У 1874 році була створена Оренбурзька залізниця, з 1877 року пройшла через Самару. Самарська пристань визнавалася однією з найкращих на Волзі, і щорічно з неї йшло і сюди ж прибувало до тисячі суден з різними вантажами.
Звістка про лютневий державний переворот в Петрограді прийшла до Самари 1 березня 1917 року. Для обговорення подій була скликана нарада міської думи. На ній виконувач обов'язків міського голови В. П. Ушаков прочитав телеграму голови Державної думи Російської імперії М В. Родзянко про те, що був обраний «особливий Тимчасовий міський комітет безпеки» для вироблення екстрених заходів до підтримання порядку і спокою в місті, який буде поповнюватися представниками різних громадських організацій[8].
Новина про повалення існуючого ладу швидко поширилася в казармах, солдати стали приєднуватися до мітингів робітників, службовців, учнів міста, а після отримання Наказу № 1 Петроградської Ради у військових частинах Самарського гарнізону стали утворюватися солдатські комітети. Рада робочих депутатів сприяв організації Ради солдатських депутатів, і 7 березня 1917 року відбулося їх перше спільне засідання; переважна більшість у Самарському Раді солдатських депутатів на перших порах належало есерам і меншовикам[8].
Жовтнева революція 1917 року сталася в місті без єдиного пострілу. Про перемогу радянської влади оголосив зі сцени цирку-театру «Олімп» (сучасна філармонія) В. В. Куйбишев.
У червні 1918 року радянська влада в місті була повалена з'єднаними зусиллями міських повстанців і чехословацького корпусу з військовополонених австро-угорської армії. На чотири місяця місто стало столицею Російської Республіки Комуча, комітету колишніх членів установчих зборів, які прагнули відновити в Росії демократію.
У цей момент була створена Російська республіка з декількох губерній, зайнятих чехами, і Самара стала її столицею.
7 жовтня 1918 року радянська влада була відновлена при відступі чехів з міста і входу туди частин Червоної армії під командуванням Василя Чапаєва і Гая Гая[9][10].
Цей розділ статті ще не написано. |
Цей розділ статті ще не написано. |
Клімат Самара | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 4,2 | 6,8 | 16,6 | 31,1 | 34,4 | 38,4 | 39,0 | 36,9 | 33,8 | 26,0 | 14,6 | 7,3 | 39,0 |
Середній максимум, °C | −7,8 | −6,6 | −0,3 | 11,8 | 20,6 | 25,0 | 26,3 | 24,3 | 18,2 | 8,9 | −0,3 | −5,3 | 9,6 |
Середня температура, °C | −11,1 | −10,4 | −4,1 | 6,9 | 14,8 | 19,4 | 20,9 | 18,6 | 12,9 | 5,1 | −2,9 | −8,2 | 5,2 |
Середній мінімум, °C | −14,2 | −13,8 | −7,6 | 2,7 | 9,6 | 14,3 | 16,0 | 13,8 | 8,7 | 2,0 | −5,2 | −11,1 | 1,3 |
Абсолютний мінімум, °C | −43 | −36,9 | −31,4 | −20,9 | −4,9 | −0,4 | 2,0 | 2,3 | −3,4 | −15,7 | −28,1 | −41,3 | −43 |
Норма опадів, мм | 46 | 35 | 33 | 31 | 39 | 32 | 58 | 52 | 45 | 52 | 54 | 51 | 561 |
Джерело: Погода и климат |
Самара має вельми розвинуті галузі промисловості: машинобудування, металургія, переробка нафти і газу (ЮКОС), хімічної промисловості та виробництва продуктів харчування (наприклад, Nestlé). Самара також є центром космічної промисловості, у місті розташовані потужності «ЦСКБ-Прогрес», які виробляють, серед інших ракетоносії Союз. Через наявність оборонних підприємств Самара за часів Холодної Війни, була закритим містом. Місто також дало своє ім'я автомобілям сімейства Лада, а саме: Лада Самара, на заводі АвтоВАЗ у сусідньому Тольятті. У Тольятті також розташована гребля Самарського водосховища.
Самара розташована на перетині залізничних, водних, автомобільних шляхів.
Через місто прямують автошляхи федерального значення:
Дороги регіонального значення:
Самара має такі аеропорти і аеродроми:
Самара має такі види громадського транспорту:
Водні транспортні шляхи, що дозволяють приймати судна системи «річка-море», мають розвинені під'їзні комунікації, вантажно-розвантажувальні і термінальні комплекси.
Самарський річковий порт — найбільший транспортний вузол у Середньому Поволжі Росії. Географічне розташування порту, що межує з розвиненою системою залізниць і автомагістралей, дозволяє забезпечити економічно вигідні транспортні зв'язки з Уралом, Сибіром, Середньою Азією, районами Центру та Півночі європейської частини Росії. Порт також має виходи до зони Волго-Камського і Волго-Донського басейнів, Балтійського, Білого, Азовського, Чорного, Каспійського, Середземного морів.
Потік пасажирського транспорту обслуговується Самарським річковим вокзалом і низкою дебаркадерів за напрямками на Проран, Рождествено, Ульяновський узвіз, Октябрський узвіз, Осипенко, Зелений гай, Барбошіна поляна, Пляж ім. Фрунзе, Підгір'я, Гаврилова поляна, Нижній пляж, Шелехметь, Вінновка, Ширяєве, Богатир. Основним напрямком пасажирської навігації є лінія «Самара-Проран-Рождествено», що обслуговується як пасажирськими судами, так і цілою низкою поромів. У зимовий період навігація за цим напрямком здійснюється судами на повітряній подушці.
Міський округ Самара включає селище Козелком і село Ясна Поляна[11].
Окрім того, міський округ Самара внутрішньо розділений на дев'ять адміністративних районів:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.