Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Уряд Володимира Гройсмана
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Уряд Володимира Гройсмана — 19-й Кабінет Міністрів України, що працював із квітня 2016 до 29 серпня 2019 року у складі коаліції депутатських фракцій Блок Порошенка та Народний фронт у Верховній Раді України VIII скликання.
14 квітня 2016 року Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Гройсмана на пост Прем'єр-міністра України. За проголосували 257 народних депутатів[1]. Того ж дня Гройсман запропонував склад Кабінету міністрів, який затвердили 239-ма голосами[2]. Проєкт постанови про призначення Кабінету міністрів України затвердили без кандидатури на посаду міністра охорони здоров'я, оскільки фракція БПП «Солідарність» не дійшла згоди щодо особи міністра[3].
29 серпня 2019 року уряд Гройсмана склав повноваження[4][5], тим самим ставши найбільш «довгоживучим» урядом за всю історію незалежної України після уряду Дениса Шмигаля.[6]
Remove ads
Голова уряду і його заступники
Remove ads
Міністри
Узагальнити
Перспектива
| Блок Порошенка «Солідарність» (БПП) | 11 |
| Народний фронт (НФ) | 5 |
| президентська квота | 2 |
| безпартійні | 1 |
Remove ads
Діяльність уряду
Першим кроком діяльності уряду Гройсмана було встановлення тарифів на газ для населення у розмірі 6,877 грн за 1 м3 (з 1 жовтня 2015 р. до 30 квітня 2016 р. тариф для населення становив 7,188 за 1 м3; для споживачів, що використовували газ для індивідуального опалення діяв пільговий тариф — 3,600 грн за 1 м3 лише на період від 1 жовтня 2015 р. до 31 березня 2016 р. у обсягу споживання до 1200 м3)[13].
У квітні 2016 року уряд практично зрівняв ціну на газ для населення з імпортною[14]. Це було виконанням частини зобов'язань України перед МВФ, які вперше взяв на себе уряд Юлії Тимошенко в 2008 році[15].
У жовтні 2018 року було прийнято рішення про триетапне підвищення ціни на газ (1 листопада 2018, 1 травня 2019, 1 січня 2019)[16]. За словами голови Кабінету міністрів Гройсмана це зроблено: «аби віддати кредити, які на нас поклали минулі уряди протягом 2005—2013 років. Зараз ми щороку платимо 5 млрд дол. в якості обслуговування (взятого тоді) боргу»[17].
Критика
Узагальнити
Перспектива
Великий резонанс викликало викриття деталей про закупівлю вугілля за ціною «Роттердам+». У формулу «Роттердам+» закладена ціна палива в міжнародному порту в Нідерландах плюс вартість доставки до України[18]. Проте, під час блокади торгівлі з окупованими територіями з'ясувалося, що Україна закуповувала вугілля у підприємств на Донбасі за ціною «Роттердам+». Гройсман заперечував той факт, що Україна взагалі купує паливо за тарифом «Ротердам+»[19].
Восени 2018 року колишній міністр фінансів уряду Гройсмана Олександр Данилюк заявив, що прем'єр-міністр має «комерційний інтерес» у Державній фіскальній службі. На думку Данилюка, це стало каталізатором його звільнення з посади 7 червня 2018 року. Прем'єр постійно втручався в сферу відповідальності міністерства та зривав його ініціативи щодо майбутнього ДФС. Особливо після розчищення від корупції сфери відшкодування ПДВ[20]. Про корупцію в структурах ДФС майже одночасно, 6 серпня 2018 року, заявило видання Süddeutsche Zeitung. Німецькі журналісти зосередилися на митниці та вирахували суму корупційних втрат до 4,8 млрд доларів щорічно (десята частка дохідної частини бюджету). За даними репортерів, в махінаціях окрім митниці залучені співробітники поліції, Держприкордонслужби (підпорядковані уряду), ГПУ та СБУ[21].
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads