Loading AI tools
польський письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ян Парандовський (пол. Jan Parandowski; 11 травня 1895, Львів — 26 вересня 1978, Варшава) — польський письменник, есеїст і перекладач. Двічі був номінований на Нобелівську премію (1957 і 1959)[1].
Ян Парандовський | ||||
---|---|---|---|---|
Jan Parandowski | ||||
Народився | 11 травня 1895 Львів, Австро-Угорщина | |||
Помер | 26 вересня 1978 (83 роки) Варшава, Польща | |||
Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Місце проживання | 4 Zimorowica Street in Warsawd | |||
Діяльність | письменник, есеїст, перекладач | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Мова творів | польська | |||
Напрямок | письменник та історик культури | |||
Magnum opus | Алхімія слова | |||
Членство | Польський PEN Clubd і Związek Zawodowy Literatów Polskichd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Ян Парандовський у Вікісховищі | ||||
Був позашлюбним сином Юлії Парандовської з Мостиськ і греко-католицького священика, українського теолога, викладача Львівського університету Івана Бартошевського. Цей факт встановила й оприлюднила в своїй книзі «Хто ти є. Початок родинної саги» (2014)[2] онука Я. Парандовського Йоанна Щепковська (відома польська акторка)[1].
1913 — закінчив IV Державну чоловічу гімназію імені Яна Длугоша у Львові, після чого вступив до Львівського університету, на факультет класичної філології та археології.
Під час навчання брав участь в археологічних розкопках на території Європи.
Але перші есе (про Зигмунта Красінського та Жана-Жака Руссо) опублікував іще гімназистом — у львівській газеті Przegląd (1912).
Після вступу до Львова російських військ (1914) був інтернований і приблизно до 1919 року мешкав у Саратов і (Росія), де навчався у місцевій гімназії. У цьому місті тоді виходила газета польською мовою Wieśći saratowskie («Саратовські вісті»), редактором якої значився Jan Parandowski.
1919 — повернувся до Львова. Того ж року в Станиславові накладом 150 примірників вийшла книжка Яна Парандовського «Більшовизм і більшовики в Росії» (Bolszewizm i bolszewicy w Rosji). Ні в СРСР, ні в Польській Народній Республіці її не перевидавали. У комуністичні часи примірники книжки вилучали з польських бібліотек, і лише завдяки вцілілій фотокопії з бібліотеки Вроцлавського університету 1996 побачило світ її 2-е польське видання.
1923 — успішно закінчив Львівський університет.
1923 — отримав звання магістра класичної філології й археології.
1929 — переселився зі Львова до Варшави.
1930—1931 — був одним із двох редакторів науково-літературного журналу Pamiętnik Warszawski.
1933 — очолив польський ПЕН-клуб. На цій посаді беззмінно (з перервою на роки Другої світової війни) пробув до самої смерті.
1937—1938 — редагував серію «Великі люди» при Державному видавництві шкільних книг.
1944 — під час Варшавського повстання згорів будинок Парандовського, у вогні загинув весь архів письменника — не лише матеріали до вже виданих творів, але й чернетки нових. Зокрема, згорів майже готовий роман, який повинен був стати 2-ю частиною роману «Небо пломеніє» — з розповіддю про подальше життя головного персонажа, Теофіла Гродзіцького.
1945—1950 — Парандовський викладав у Люблінському католицькому університеті (завідував кафедрою спочатку античної культури, а потім порівняльного літературознавства).
У цей час відвідав Норвегію, Швецію, Францію, працював у Королівській бібліотеці Стокгольму і Національній бібліотеці Парижа.
З 1948 — член Варшавського наукового товариства.
1948 — готував Всесвітній конгрес інтелектуалів у Вроцлаві.
1958 — допомагав у організації Міжнародного з'їзду перекладачів у Варшаві.
1962 — обраний віце-президентом Міжнародного ПЕН-клубу.
Більшість статей, оповідань, есеїв Парандовського присвячені темі античності. Популярність у широкого читача він здобув завдяки своїй книзі «Мітологія».
Переклав книги Юлія Цезаря «Про громадянську війну» (1951), Лонга «Дафніс і Хлоя» (1948), «Одіссею» Гомера (1953).
Проте основною його працею вважають книгу «Алхімія слова».
1936 — бронзова медаль олімпійського конкурсу мистецтва та літератури, який проходив під час Берлінської олімпіади (за роман «Олімпійський диск»).
1937 — «Золотий лавровий вінець» Польської літературної академії (за творчі досягнення).
1964 — Державна премія I ступеня (за сукупність літературної діяльності).
1976 — doctor honoris causa факультету християнської філософії Люблінського католицького університету.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.