Ізоляція (в'язниця)

Ця стаття про в'язницю проросійських терористів у Донецьку. Про мистецьку організацію див. Ізоляція (артфонд).

«Ізоляція» — в'язниця, яку було створено після захоплення Донецька російськими військами у 2014 році.

Ізоляція
Тип	в'язниця
Країна	тимчасово окуповані території України
Розташування	Донецьк
47°57′51″ пн. ш. 37°50′03″ сх. д.

Статус

Розташована в Донецьку на вулиці Світлий шлях, 3. В'язниця з'явилася після того, як 9 червня 2014 року^[1] терористи з «ДНР» захопили мистецький фонд «Ізоляція» та перетворили його на об'єкт «міністерства держбезпеки ДНР»^[2]. Відтоді там тренуються бойовики, діє склад вкрадених авто^[3], військової техніки та зброї^[4], утримуються незаконно ув'язнені люди, яких піддають тортурам^[5][6]. Тюрма має статус секретної^[7]. Вироки, за якими утримувані перебувають в «Ізоляції», виносяться незаконними судами «ДНР» без належного розслідування^[8]. Відомі численні випадки, коли звинувачувані давали свідчення після тортур^[9][10].

Історія

На вулиці Світлий шлях, 3 розташовано приміщення заводу з виробництва ізоляційних матеріалів, який був створений у 1955 році та припинив свою роботу у 1990-ті^[11]. З 2010 по 2014 рік на території колишнього заводу знаходився артфонд «Ізоляція», який реалізував за цей період низку мистецьких проєктів^[12]

9 червня 2014 року на територію заводу зайшли озброєні люди. Серед них були бійці батальйону «Восток».^[13] За словами терориста Романа Лягіна, який брав участь у захопленні^[14], приміщення мали бути використані для розміщення гуманітарної допомоги з РФ^[15]. За словами Леоніда Баранова, на той момент міністра державної безпеки «ДНР»^[16], причина окупації будівель «Ізоляції» була ідеологічною: мешканцям самопроголошеної «ДНР» сучасне мистецтво та цінності, які воно сповіщає, могло лише нашкодити^[17]. На думку Любові Михайлової, засновниці фонду, окрім активної громадянської позиції «Ізоляції» та реалізації проєктів з розвитку критичного мислення, які не вписувались в ідеологію проросійських сепаратистів, причиною захоплення території могла бути й інфраструктура — облаштована територія у 7,5 га^[18].

За даними звіту DRA^[de] та Медійної ініціативи за права людини на захопленій території з червня 2014 року розташувався батальйон «Восток», а в приміщеннях утримують полонених та цивільних заручників.

У травні 2022 року, під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, російські терористи проводили «фільтрацію» людей із окупованого Маріуполя. Всіх родичів військових ЗСУ, колишніх правоохоронців, активістів, журналістів та «підозрілих» людей вони вивозили до колишньої виправної колонії № 52 у селі Оленівка Донецької області або до тюрми «Ізоляція»^[19].

Схема в'язниці

За свідченням колишніх ув'язнених починається приміщення з заводської контори. Саме тут на першому поверсі бойовики обладнали камери. Спочатку їх було п'ять, згодом додалися ще три. У кожній могли перебувати від чотирьох до 20 осіб. Ще одна камера — у підвалі. На другому поверсі — приміщення, де жила охорона і так зване керівництво.

Праворуч від контори — інша будівля. У часи мистецького життя там відбувалися різні акції, працювало кафе. Там бойовики відкрили для себе їдальню. У підвалі під нею — влаштували кімнату для допитів.

По вулиці навпроти — ангари з військовою технікою, склади з пальним, приміщення для зберігання зброї.^[20]

Умови утримання заручників

Колишні заручники зазначають, що будівлі «Ізоляції» не пристосовані для утримання людей^[21], що, разом із регулярним фізичним насиллям з боку утримувачів, створює умови перебування, наближені до концтабірних^[22][23]. Полонені та цивільні заручники не отримують належної медичної допомоги; їх примушують працювати на утримувачів^[3]. Їх також позбавляють води та харчування^[3].

Майже всі утримувані на «Ізоляції» залучалися до примусових робіт. Коли бойовики їхали на навчання чи передову — вантажили зброю, збирали металобрухт, будівлі розбирали на цеглу, щодня прибирали подвір'я — чистили від снігу, пилу, листя, працювали на кухні, доглядали свійських тварин.

У 2014—2016 роках в'язнів переважно утримували у підвальних приміщеннях, в одному з яких одночасно могла перебувати сотня осіб. У цей період у підвалі «Ізоляції» були відсутні нари та туалет, замість якого в'язні були змушені використовувати пластикову бочку з-під води^[24]. До літа 2017 року туалетів не було також і у камерах «Ізоляції», які розташовувались над підвальними приміщеннями, відтак в'язнів з дозволу адміністрації виводили до окремого приміщення справити природні потреби лише двічі на добу^[3]. У якості одного з видів катувань та знущань адміністрація могла заборонити виводити полоненого до туалету^[3]. У липні 2017 року за ініціативи одного з в'язнів, який вважався наближеним до адміністрації, був здійснений ремонт камерних приміщень «Ізоляції», внаслідок якого з'явилися унітази та раковини. При цьому в цілому ряді приміщень — двох карцерах, шостій камері, так званому «люксі» — умови утримання не змінились.

За даними звіту Управління Верховного комісара ООН з прав людини за 16 листопада 2019 року — 15 лютого 2020 року, в «Ізоляції» утримані особи піддаються тортурам, зокрема й електричним струмом й через імітацію страти та сексуальному насиллю. Згідно зі звітом, допити при цьому здійснюють представники «міністерства державної безпеки» «ДНР». Журналіст Станіслав Асєєв, який у 2017—2019 утримувався у тюрмі «Ізоляція» вважає, що на території цієї в'язниці були скоєні злочини, які можна кваліфікувати як воєнні^[25]. Він згадує про катування, які призвели до спроб суїциду серед полонених^[23].

Полонені

Станом 2014 року тут утримувались понад 100 осіб^[26], у 2019 році — 70^[27]. У різні часи в «Ізоляції» перебували Дмитро Потєхін^[22], Валентина Бучок та Галина Гаєва^[8], Станіслав Асєєв^[28].

У різний час на «Ізоляції» одночасно утримували від десяти до 70 людей. А охороняли їх п'ять-сім тюремників. У в'язниці утримувалися не тільки так звані політичні — шпигуни та диверсанти, — але й люди, які брали участь у конфлікті з боку незаконних збройних формувань^[13].

Справа Романа Лягіна

У червні 2019 року Романа Лягіна було затримано представниками СБУ^[19]. Його звинувачують в участі у терористичній організації, посяганні на територіальну цілісність України, а також у державній зраді за організацію референдуму щодо статусу «ДНР», результати якого не були визнані Україною, ЄС та США^[29]. Один з епізодів злочинної діяльності, яку прокурор інкримінує Лягіну — захоплення території фонду «Ізоляція» у складі незаконного збройного формування «ДНР»^[30]. Представники фонду та колишні в'язні тюрми «Ізоляція» наполягають на особистій відповідальності Романа Лягіна за захоплення приміщень та їх послідовне перетворення на секретну в'язницю^[31]. Шевченківський районний суд Києва відмовляється визнати «Ізоляцію» та колишніх ув'язнених тюрми «Ізоляція», яких представляє фонд, потерпілою стороною у справі Романа Лягіна^[10].

Справа Дениса Куликовського

Зовнішні відеофайли
	СБУ опублікувала свідчення бойовика «ДНР», який очолював незаконну в'язницю окупантів «Ізоляція», Служба безпеки України, 12 листопада 2021

9 листопада 2021 року в Києві представниками СБУ був затриманий в Києві та обрано запобіжний захід тримання під вартою зрадника та ватажка Дениса Куликовського, більш відомого на прізвисько «Палич» (до 2019 року він був комендантом в'язниці «Ізоляція» у тимчасово окупованому Донецьку, і був викритий у тортурах захоплених у полон українців)^[32]..

3 січня 2024 року, в закритому режимі, у Шевченківському районному суді Києва йому було оголошено вирок у вигляді 15 років позбавлення волі та визнано винним у жорстокому поводженні з полоненими, участі у незаконному збройному формуванні і терористичній організації. Саме такий термін для коменданта «Ізоляції» запросив Офіс генпрокурора. Проти Куликовського надали свідчення 22 постраждалих. Серед них був український письменник, журналіст і правозахисник Станіслав Асєєв, який потрапив до «Ізоляції» у 2017 році. Бойовики «ДНР» звинувачувили його у шпигунстві та екстремізмі. У суді також розглянули два цивільні позови проти Куликовського, які і були задоволені. Куликовський за рішенням суду має виплатити також двом постраждалим матеріальну компенсацію 400 тис. грн та 95 тис. грн відповідно^[33].

Декорації для пропагандистських матеріалів

На території «Ізоляції» відбулись знімання фейкових фотографій та відео, які мали показати, що бойовики ІДІЛ начебто воюють на боці Україні разом з бійцями українського Азова^[34]. Розслідування, яке провели журналісти BBC за допомогою сервісу Wikimapia дозволило встановити місце знйомки та спростувати фейк.

Документальні та творчі роботи

• 2018 — збірка есеїв «В Ізоляції» авторства Станіслава Асєєва^[35]
• 2020 — документальний фільм «Концтабір Ізоляція»^[36] (режисер — Сергій Іванов).
• 2020 — книга Станіслава Асеєва «Світлий шлях. Історія одного концтабору».