Імператор Мейсьо

Імператор Мейсьо́ (яп. 明正天皇, めいしょうてんのう, мейсьо тенно; 9 січня 1624 — 4 грудня 1696) — 109-й Імператор Японії, синтоїстське божество, сьома жінка на Імператорському престолі Японії. Роки правління: 22 грудня 1629 — 14 листопада 1643^[1].

Імператор Мейсьо
яп. 明正天皇
Народилася	9 січня 1624(1624-01-09)  Кіото, Японія
Померла	4 грудня 1696(1696-12-04) (72 роки)  Кіото, Японія
Поховання	Tsuki no wa no misasagid
Країна	Японія
Діяльність	політична діячка, монарх, аристократка
Знання мов	японська
Суспільний стан	член королівської родини
Титул	Імператриця Японії[d] і принцеса[d]
Посада	імператор Японії і Імператриця Японії[d]
Конфесія	буддизм
Рід	Імператорський дім Японії
Батько	Імператор Ґо-Мідзуноо
Мати	Tokugawa Masakod
Брати, сестри	Onna Ni no miyad, Tsuneko-naishinnōd, Принцеса Бунсацу, Bunchi-joōd, Akiko-naishinnōd, Richū-joōd, Sōchō-joōd, Yoshiko-naishinnōd, Принцеса Нії, Teruko-naishinnōd, Yasuhito, Prince Hachijōd, Gyōjo-hosshinnōd, Shuchō-hosshinnōd, Sukehito-shinnōd, Імператор Рейґен, Імператор Ґо-Комьо, Імператор Ґо-Сай, Kamo-no-miyad і Принц Сьодзьо
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Імператор Мейсьо народилася 9 січня 1624 року. Вона була другою донькою Імператора Ґо-Мідзуноо. Матір'ю дівчинки була Токуґава Кадзуко, донька 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Новонародженій дали ім'я Окіко та титул принцеса Оннаїті^[2].

1629 року, через конфлікт Імператорського двору із сьоґунатом Токуґава, що виражався у інциденті з пурпуровими рясами та постійному порушенні палацового етикету з боку пані Касуґа, годувальниці 3-го сьоґуна Токуґави Ієміцу, Імператор Ґо-Мідзуноо демонстративно полишив престол під приводом хвороби. Оскільки його перші сини рано померли, він передав трон 6-річній принцесі Окіко, яка прийняла ім'я Імператора Мейсьо. Востаннє особа жіночої статі займала японський престол близько 900 років тому^[2].

1630 року Імператор Мейсьо пройшла церемонію інтронізації. Через неповноліття державними справами залишався її батько, що прийняв титул Верховного Імператора^[2]. Він забороняв їй одружуватися, плануючи витравити потомство роду Токуґави з Імператорського роду^[2].

1643 року, у 21-річному віці Імператор Мейсьо передала трон своєму молодшому братові Цуґухіто, що прийняв ім'я Імператора Ґо-Комьо. Відставна правителька отримала титул Верховного Імператора, а згодом постриглася в монахині.

14 листопада 1643 року Імператор Мейсьо померла у 74-річному віці. Її поховали в гробниці Цукінова^[3], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото^[2][4].

Генеалогічне дерево

(107) Ґо-Йодзей

(108) Ґо-Мідзуноо

(109) Мейсьо

Нобухіро

(110) Ґо-Комьо

Йосіхіто

(111) Ґо-Сай

Юкіхіто

Тадахіто

Акійосі

(112) Рейґен

(113) Хіґасіяма

(114) Накамікадо

Йоріхіто

Наохіто

Йосіко