Іоанникій (Кобзєв)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кобзєв.

Іоанни́кій (Ко́бзєв), митрополи́т Луга́нський і Алче́вський (7 лютого 1938, с. Новоселівці Беленіхінського району Бєлгородської області, Російська РФСР — 17 жовтня 2020) — український колабораціоніст з Росією^[1], архієрей Української Православної Церкви (Московського Патріархату) на спокої.

Іоанникій
Луганський і Алчевський
Конфесія:	Українська Православна Церква
Альма-матер:	Московська духовна академія
Науковий ступінь:	Кандидат богослов'я
Діяльність:	православний священник
Ім'я при народженні:	Іван Якович Кобзєв
Народження:	7 лютого 1938(1938-02-07) с. Новоселівці, Беленіхінський район, Білгородська область, Російська РФСР,  СРСР
Смерть:	17 жовтня 2020(2020-10-17) (82 роки) Луганськ, Україна
Чернецтво:	16 листопада 1964
Єп. хіротонія:	13 грудня 1988; 7 квітня 1969
Престол:	Луганський і Алчевський
Посада:	1971 — викладач ОДС 2007 — постійний член Священного Синоду УПЦ
Єпископства:	1988 — єпископ Слов'янський, вікарій Одесько-Херсонської єпархії 1990 — єпископ Донецький і Луганський 1991 — єпископ Луганський і Старобільський 1993 — архієпископ Луганський і Старобільський 2001 — митрополит Луганський і Старобільський 2007 — митрополит Луганський і Алчевський
Автограф:
Нагороди:
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Іоанникій у Вікісховищі

Біографія

Іван Якович Кобзєв народився 7 лютого 1938 року в селі Новоселівці Беленіхінського району Білгородської області (Російська РФСР) в російській селянській родині. Тезоіменитство — 17 листопада.

1955 року закінчив сім класів загальноосвітньої школи.

У 1955—1958 роках працював на будівництві в Білгороді.

Початок служіння

Протягом 1958—1960 років навчався в Київській, а після її закриття, у 1960—1962 роках — в Одеській духовній семінарії.

1966 року закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богословських наук за наукову роботу: «Преподобний Ігнатій Брянчанінов і його православний світогляд».

У період навчання в Московській духовній школі був зарахований до числа братії Московської Троїце-Сергієвої Лаври. 16 листопада 1964 року прийняв чернечий постриг. 24 листопада того ж року висвячений у сан ієродиякона.

З 1966 по 1971 рік ніс послух у Московській Патріархії за Святійших Патріархів Олексія (Симанського) і Пимена (Ізвєкова).

7 квітня 1969 року прийняв сан ієромонаха і через два роки, у 1971, був возведений у сан ігумена.

1971 року став викладачем Одеської духовної семінарії.

1983 року возведений у сан архімандрита.

1986 — призначений настоятелем Покровського собору міста Ізмаїла і благочинним Ізмаїльського округу.

Архієрейське служіння

13 грудня 1988 року відбулася хіротонія архімандрита Іоанникія в єпископа Слов'янського, вікарія Одесько-Херсонської єпархії.

З 19 лютого 1990 року — єпископ Донецький і Луганський. З 1991 року — єпископ Луганський і Старобільський.

1993 року возведений у сан архієпископа, а у 2001 році — у сан митрополита.

31 березня 2007 року, після розділенням Луганської єпархії на дві самостійні^[2] носить титул «Луганський і Алчевський».

У зв'язку зі збільшенням кількості єпархій Української Православної Церкви у 2007 році включений до числа постійних членів Священного Синоду УПЦ^[3].

На спокої з 20 липня 2012 року.

Митрополит Іоанникій у «ЛНР»

4 листопада 2014 року Митрополит Іоанникій під час інавгурації, яка відбулась у колонному залі Луганської обласної ради, благословив «главу» «Луганської народної республіки» І. Плотницького.^[4][5][6][1]

Помер 17 жовтня 2020 року.^[7]

Державні нагороди

• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)^[8]

Праці

• Преподобний Ігнатій Брянчанінов і його православний світогляд (1966) — кандидатська дисертація