Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Абросімов Андрій Вікторович
український військовик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Андрі́й Ві́кторович Абро́сімов (нар. 28 липня 1992, м. Павлоград, Дніпропетровська область, Україна — пом. 23 травня 2014, с. Золотий Колодязь, Добропільський район Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Андрій Абросімов народився й виріс в Павлограді, був єдиною дитиною в сім'ї. У 2007 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 11 міста Павлограда. З 2007 по 2010 рік навчався у Західно-Донбаському професійному ліцеї за спеціальністю електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. Займався кікбоксингом. У 2008 році став членом міжнародної оборонно-патріотичної організації «Козацтво України». З осені 2012 року по осінь 2013 року проходив строкову військову службу в Центрі «Десна». Після демобілізації працював охоронцем у торгівельній мережі «АТБ», допомагав батькам-пенсіонерам.
З початком російської збройної агресії проти України був призваний за частковою мобілізацією у квітні 2014 року. З травня брав участь в антитерористичній операції у Донецькій області, де ніс службу на блокпостах.
Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 6-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, Черкаське.
Загинув 23 травня 2014 року від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост поблизу села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. За розповідями бойових побратимів, у той день близько 15:00 на блокпост під'їхали автомобіль патрульно-постової служби та інкасаторський мікроавтобус. У цей час українські бійці укріплювали свої позиції. З автомобілів вийшли озброєні чоловіки й кинули шумові гранати, а потім відкрили вогонь. Старші солдати Юрій Сітяєв та Андрій Абросімов як найбільш досвідчені першими вступили в бій. Вони прийняли удар на себе й загинули від кульових поранень, снайперська куля влучила Андрію Абросімову в голову, коли він перезаряджав автомат. Ще два військовослужбовці дістали поранень, але атаку тоді відбили. Важкопоранений старший сержант Андрій Дерило помер 9 червня у київському шпиталі.
Терористи застосували таку ж саму тактику, як і напередодні, під час нападу на блокпост 51-ї бригади поблизу Волновахи.
27 травня солдата з усіма військовими почестями провели в останню путь у Павлограді та поховали на кладовищі селища РТС[1].
Залишились батьки, Ірина Яківна та Віктор Іванович.
Remove ads
Нагороди
20 червня 2014 року Указом Президента України № 543/2014, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2][3].
Вшанування пам'яті
24 жовтня 2014 року в Павлограді відкрито пам'ятну дошку полеглим у боях павлоградцям. Там викарбувані імена: Абросімов Андрій Вікторович, Каменєв Денис Сергійович, Колесник Андрій Михайлович, Курилович Віталій Іванович, Тафійчук Сергій Володимирович[4]
12 жовтня 2015 року на вході до Західно-Донбаського професійного ліцею в Павлограді встановили меморіальну дошку Андрію Абросімову та ще трьом колишнім учням ліцею, які загинули, захищаючи Україну[5].
23 травня 2016 року біля села Золотий Колодязь на місці колишнього блокпоста відкрито пам'ятний знак на честь трьох загиблих бійців 93-ї механізованої бригади, серед яких ім'я старшого солдата Андрія Абросімова[6].
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads