Андре Тешіне

Андре́ Тешіне́ (фр. André Téchiné; нар. 13 березня 1943, Валанс-д'Ажен, Франція) — французький кінорежисер і сценарист, кінокритик.

Андре Тешіне
André Téchiné
Андре Тешіне на кінофестивалі в Кабурі, 2018
Дата народження	13 березня 1943(1943-03-13) (82 роки)
Місце народження	Валанс д'Ажен (департамент Тарн і Гаронна, Франція
Громадянство	Франція
Професія	режисер, сценарист, кінокритик
Роки активності	1968 — наш час
IMDb	ID 0029242
Нагороди та премії
приз Луї Деллюка (1994) премія «Сезар» за найкращий фільм (1995) премія «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій (1995) премія «Сезар» за найкращу режисуру (1995) Los Angeles Film Critics Association Award for Best Foreign Language Filmd (1995)
Андре Тешіне у Вікісховищі

У своїх фільмах він торкається різних тем, пов'язаних з мораллю та розвитком сучасного суспільства, таких як гомосексуальність, розлучення, подружня зрада, розпад сім'ї, проституція, злочинність, наркоманія чи СНІД.

Біографія

Андре Тешине народився у маленькому містечку Валанс-д'Ажен, в департаменті Тарн і Гаронна на півдні Франції, в Піренеях.^[1] Його сім'я, іспанського походження, володіла невеликим бізнесом з виробництва сільськогосподарського устаткування. З 1952 по 1959 роки він навчався в католицькій школі-інтернаті у Монтобані^[1]. По неділях дозволялося виходити за межі школи, і юний Андре ходив в кіно. Потім Тешіне перейшов до звичайної державної світської школи, а в 19 років перебрався до Парижа, де поступив в кіношколу IDHEC. Після року навчання, у 1964 році він опублікував в часописі «Кайе дю Сінема» критичну статтю про фільм «Ніжна шкіра» Франсуа Трюффо і, отримавши високу оцінку, став постійним автором, пропрацювавши там з 1964 по 1967 роки^[1]. Одночасно працював асистентом режисера Жака Ріветта, викладав в IDHEC. У 1967 році Тешіне зняв свою дипломну роботу — короткометражку «Англійські птахи».

Дебютував у великому кіно в 1969 році, знявши фільм «Поліна йде», який представляв Францію на Венеційському кінофестивалі, але на екрани вийшов лише у 1975 році.

Найвідоміші роботи режисера: «Сестри Бронте» (1979), «Побачення» (1985, премія Каннського кінофестивалю за найкращу режисуру), «Я не цілуюся» (1991), «Дикі очерети» (1994, три премії «Сезар», у тому числі за найкращий фільм та найкращу режисуру).

Особисте життя

Андре Тешіне є геєм.^[2] Його наставником та коханцем був Ролан Барт.^[3]

Фільмографія

Рік	Назва	Оригінал	Примітки
1969	Поліна йде	Paulina s'en va	режисер, сценарист
1975	Спогади про Францію	Souvenirs d'en France	режисер, сценарист
1975	Алоїза	Aloïse	сценарист
1976	Бароко	Barocco	режисер, сценарист
1979	Сестри Бронте	Les Sœurs Brontë	режисер, сценарист
1981	Готель «Америка»	Hôtel des Amériques	режисер, сценарист
1983	Матіуетт, або Глушина	La matiouette ou l'arrière-pays	сценарист
1985	Побачення	Rendez-vous	режисер, сценарист
1986	Місце злочину	Le Lieu du crime	режисер, сценарист
1987	Невинні	Les Innocents	режисер, сценарист
1991	Я не цілуюся	J'embrasse pas	режисер, сценарист
1991	Погана дівчинка	Mauvaise fille	сценарист
1993	Улюблена пора року	Ma saison préférée	режисер, сценарист
1994	Дикі очерети	Les Roseaux sauvages	режисер, сценарист
1996	Злодії	Les Voleurs	режисер, сценарист
1996	Трансатлантика	Transatlantique	сценарист
1998	Аліса та Мартен	Alice et Martin	режисер, сценарист
2001	Далеко	Loin	режисер, сценарист
2001	Кафе на пляжі	Café de la plage	сценарист (адаптація)
2003	Заблудні	Les Égarés	режисер, сценарист
2004	Повернути час назад	Les Temps qui changent	режисер, сценарист
2007	Свідки	Les Témoins	режисер, сценарист
2009	Донька лінії метро	La Fille du RER	режисер, сценарист (адаптація)
2011	Незавершений роман	Impardonnables	режисер, сценарист
2014	Чоловік, якого надто сильно любили	L'homme que l'on aimait trop	режисер, сценарист
2016	Бути 17-річним	Quand on a 17 ans	режисер, сценарист (з Селін Ск'ямма)
2017	Наші божевільні роки	Nos années folles	режисер, сценарист (з Седріком Анже)
2019	Прощання з ніччю	L'Adieu à la nuit	режисер, сценарист (з Амером Альваном та Леа Місіус)

Нагороди та номінації

Знімальна група фільму «Свідки» на Берлінале, 2007

Рік	Категорія	Номінант	Результат
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2005	Золотий ведмідь	Повернути час назад	Номінація
2007		Свідки	Номінація
Венеційський кінофестиваль
2001	Золотий лев	Далеко	Номінація
Каннський кінофестиваль
1979	Золота пальмова гілка	Сестри Бронте	Номінація
1985		Побачення	Номінація
	Найкращий режисер		Перемога
1986	Золота пальмова гілка	Місце злочину	Номінація
1993		Улюблена пора року	Номінація
1996		Злодії	Номінація
2003		Заблудні	Номінація
Премія «Сезар»[4]
1977	Найкращий фільм	Бароко	Номінація
	Найкращий режисер		Номінація
1995	Найкращий фільм	Дикі очерети	Номінація
	Найкращий режисер		Перемога
	Найкращий оригінальний або адаптований сценарій		Номінація
Приз Луї Деллюка
1994	Найкращий фільм	Дикі очерети	Перемога
Премія Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса
1994	Найкращий фільм	Дикі очерети	Перемога
Чеський кінофестиваль геївського та лесбійського кіно
2007	Приз головного журі за найкращий фільм	Свідки	Перемога