Аннібале Карраччі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карраччі.

Аннібале Карраччі (італ. Annibale Carracci; 3 листопада 1560, Болонья — 15 липня 1609, Рим) — відомий художник і графік з Болоньї. Малював фрески, релігійні, побутові і міфологічні картини, іноді портрети.

Аннібале Карраччі
Annibale Carracci
Автопортрет, що знищено в роки 2-ї світової війни, старе фото.
При народженні	Annibale Carracci
Народження	3 листопада 1560(1560-11-03) Болонья
Смерть	15 липня 1609(1609-07-15) (48 років)
	Рим, Папська держава[1][2][3]
Поховання	Римський Пантеон
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	історичний живопис[4], жанрове малярство[4] і портретний живописd[4]
Навчання	Лодовіко Карраччі
Вчитель	Просперо Фонтана
Діяльність	художник, художник-гравер, рисувальник
Напрямок	бароко, академізм
Покровитель	кардинал Фарнезе
Вплив	Мікеланджело, Рафаель, Караваджо, маньєризм,
Вплив на	П'єтро да Кортона
Відомі учні	Antonio Marziale Carraccid
Твори	вівтарі, алегорії, пейзажі, портрети, побутові картини
Брати, сестри	Агостіно Карраччі[5]
Родичі	Antonio Marziale Carraccid
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Музей Гетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, musée de Louviersd, Музей мистецтва Метрополітен[6], Галерея Уффіці, Національна галерея, Kroměříž Archdiocesan Museumd, Національна галерея Ірландії, Національна галерея старовинного мистецтва, Галерея Борґезе, Державна картинна галерея (Карлсруе), Музей Каподімонте, Галерея Доріа-Памфілі, Палаццо Колонна, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Національний музей мистецтва Каталонії, Музей Конде, Державні художні зібрання Дрездена, Музей історії мистецтв, Національна галерея, Нантський музей образотворчого мистецтва, Galleria Palatinad, Ермітаж, Альбертіна, Брера, Національна пінакотека Болоньї, Мистецька галерея Йоркаd, Державний музей мистецтв, Christ Church Picture Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Кімбеллаd, Картинна галерея Далвічd, Баварські державні колекції картин, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, Королівські музеї витончених мистецтв[7], Музей Валкгоф-Кам[8], Ackland Art Museumd[9], Музей Ґренобляd, Детройтський інститут мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Словацька національна галерея, Берлінська картинна галерея, Національні галереї Шотландіїd, Museo de la Trinidadd, Museumslandschaft Hessen Kassel, Державні музеї Берліна, Музей Фабра, Museum of John Paul II Collectiond, Галерея мистецтв Вокера, Палаццо Пітті, Музей Боуз, Glynn Vivian Art Galleryd, Галерея Академії (Венеція), Реннський музей образотворчого мистецтва, New York Public Library Print Collectiond[10], Musea Brugged[11], Courtauld Galleryd, Galleria Estensed, Дрезденська картинна галерея, Musée des Beaux-Arts d'Orléansd, Allentown Art Museumd, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Капітолійські музеї, Wellcome Collectiond, Бразильський будинок-музейd, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Leicester Museum & Art Galleryd, Burton Constable Halld, Weston Parkd, Hatchlands Parkd, Букінгемський палац, Діжонський музей образотворчого мистецтва, Kunsthaus Zürichd і Santa Caterina dei Funarid
Автограф
Аннібале Карраччі у Вікісховищі

Біографія

Народився в 1560 р. в місті Болонья. Навчання отримав у Лодовіко Карраччі, свого старшого двоюрідного брата. Довго і ретельно вивчав твори Рафаеля, Мікеланджело, Антоніо Корреджо, Веронезе, Тінторетто.

Один із засновників Болонської академії мистецтв (Accademia degli Incamminati, тих, хто на вірному шляху) у 1580-х роках.

У 1597 році отримав запрошення від кардинала Фарнезе в Рим, де виконав фрески в Палаццо Фарнезе на міфологічні теми. Працював разом з братом Агостіно і помічниками майже вісім років.

Збіднів і помер в Римі на 49 році життя. За заповітом, художника поховали в римському Пантеоні поряд з могилою його кумира — художника Рафаеля Санті.

Вибрані твори

• Куди прямуєш, Господи?, Національна галерея, Лондон
• Вівтар святого Луки, Лувр, Париж
• Полювання, Лувр, Париж
• Рибна ловля, Лувр, Париж
• Венера та Адоніс, Художньо-історичний музей, Відень
• «П'єта Фарнезе», Музей Каподімонте, Неаполь
• Втеча Святої Родини в Єгипет, Рим
• М'ясна крамниця,
• Автопортрет на мольберті, Ермітаж
• Вечірній пейзаж з рибалкамим, Ермітаж, Петербург
• Пейзаж, Прадо, Мадрид
• Геркулес на перетині шляхів, Музей Каподімонте, Неаполь
• Вакханка, Уффіці, Флоренція

Малюнки і гравюри

• 
  Малюнок голови жінки
• 
  Орел Зевса викрадає Ганімеда, гравюра з фрески палацу фарнезе.
• 
  Ескіз-малюнок до портрета юнака
• 
  Малюнок чоловічої фігури.
• 
  Портрет африканської жінки з годинником, близько 1585^[12]

Релігійні образи́

• 
  Вознесіння Богородиці,ц.Санта Марія дель Пополо, Рим.
• 
  Куди прямуєш,Господи?,Нац.галерея, Лондон.
• 
  Оплакування Христа, Відень.
• 
  Оплакування Христа,(П'єта Фарнезе)

Фрески

• 
  Юпітер з дружиною Юноною.
• 
  Дарунок богині Діані.
• 
  Тріумф Вакха і Аріадни.

Джерела

• Ротенберг Е. И. «Западноевропейское искусство 17 века», М. «Искусство», 1971
• Под. ред. Кузьминой М. Т."История зарубежного искусства", М, «Искусство», 1971
• Caudio Strinati, Annibale Carracci, Giunti, Firenze, 2001. ISBN 88-09-02051-0.
• Silvia Ginzburg Carignani, Annibale Carracci a Roma, Donzelli, Roma, 2000. ISBN 8879895613.
• Roberto Zapperi, Annibale Carracci, Einaudi, Torino, 1988.

Див. також

• Відродження
• Проект
• Палаццо Маньяні, Болонья
• Болонська школа
• Римська художня школа