Асмус Валентин Фердинандович

Валенти́н Фердина́ндович А́смус (30 грудня 1894, Київ — 4 червня 1975, Москва) — радянський філософ, логік, історик філософії, історик і теоретик естетики, літературознавець. Доктор філософських наук (1940), професор (1935). Професор МДУ. Дійсний член Міжнародного інституту філософії в (Парижі). Лауреат Сталінської премії 1-го ступеня (1943).

Валентин Фердинандович Асмус
Народився	18 (30) грудня 1894  Київ, Російська імперія[1]
Помер	4 червня 1975(1975-06-04) (80 років)  Москва, СРСР
Поховання	Передєлкінський цвинтарd
Країна	СРСР
Діяльність	філософ, історик літератури
Alma mater	Київське реальне училище Історико-філологічний факультет Київського університету[d]
Галузь	Філософія
Заклад	МДУ Московський інститут філософії, літератури, історії Інститут червоної професури
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Відомі учні	Sergey Anisimovd Брутян Георг Абелович Zakhar Kamenskyd Ойзерман Теодор Ілліч Уйомов Авенір Іванович Зінов'єв Олександр Олександрович Q56308288? Vladimir Smirnovd Шестаков В'ячеслав Павлович
Аспіранти, докторанти	Зінов'єв Олександр Олександрович Vasily Vasilievich Sokolovd Уйомов Авенір Іванович Igor Yablokovd Брутян Георг Абелович Anatoly Zotovd Шестаков В'ячеслав Павлович Yuri Melvild
Нагороди
Асмус Валентин Фердинандович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Асмус.

Біографія

Народився 30 грудня 1894 року в Києві. У 1905-1914 роки навчався у Київському реальному училищі св.Катерини і на відділенні філософії і російської словесності історико-філологічного факультету Київського університету (1919); навчався філософії у О. М. Гилярова, В. В. Зеньковського, Є. В. Спекторського. В студентські роки опублікував працю «О задачах музыкальной критики» (1916), отримавши премію за конкурсний твір про відношення світогляду Л. М. Толстого до філософії Б. Спінози і виступив після загарбання Києва білогвардійцями з антибільшовицькою статтею «О великом пленении русской культуры»^[2].

Після закінчення університету викладав філософію та естетику у вищих навчальних закладах Києва.

Після встановлення радянської влади в Україні став вивчати філософію марксизму^[3].

З 1928 року виїхав до Москви, де викладав філософію в Інститут червоної професури, в Академії комуністичного виховання імені Н. К. Крупської, в МІФЛІ, на етнологічному факультеті МДУ, пише історико-філософські праці^[4], зазнавав ідеологічних утисків в зв'язку з кампанією проти «меншевиствующого ідеалізму». На початку 1930-х рр. В. А. Смирнов повідомляє^[5] про близькість Асмуса до групи письменників «Серапіонові брати».

В середині 1930-х рр. Асмус активно займається історією і теорією естетики. У 1935 році вступає до Спілки письменників. Професор (1935). У 1940 році захищає докторську дисертацію («Эстетика классической Греции», Інститут філософії АН СРСР). З 1939 року працює в МДУ імені М. В. Ломоносова, з дня відновлення філософського факультету МДУ (1941) — професор цього факультету.

За участь в підготовці трьохтомної «Історії філософії» (1940—1942) став лауреатом Сталінської премії 1-го ступеня (1943).

В 1946 році Асмус активно займається розвитком логіки як області досліджень і навчального предмету, викладає на курсах з підготовки вузівських викладачів логіки, згодом працює на кафедрі логіки філософського факультету МДУ. Асмус — видний учасник дискусій про предмет логіки кінця 1940-х — початку 50-х рр., він написав один із перших в СРСР підручників з логіки.^[6] і ряд глав в колективній монографії^[7], переведена і відкоментована одна із перших видань в СРСР книг з логіки XX ст. — «Опыт исследования значения логики» Шарля Серрюса (1948), написана передмова до перекладу Логіко-философського трактату Людвіга Вітґенштайна.

Бере участь у підготовці перекладів класичних і сучасних західних філософів, в організації міжнародного співробітництва в галузі філософії. Асмус — автор багатьох статей в «Філософській енциклопедії» (1960—1970), включаючи статті про давньогрецьку філософію, Аристотеля, Канта, Фіхте, Шеллінга, Шопенгауера, бере участь у підготовці «Великої радянської енциклопедії», «Літературної енциклопедії» та багатьох словників. В 1969–1971 рр. видавництво Московського університету опублікувало двотомні «Вибрані твори» В. Ф. Асмуса.

В останні роки Асмус був зайнятий роботою над монографією «Історико-філософський процес в зображенні і оцінці російського екзистенціалізму» (не завершена). Посмертно видані «Історико-філософські етюди» (нариси з історії західної філософії: про таких діячів як Платон, Томмазо Кампанелла, Жан-Жак Руссо, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Фрідріх Гегель, Оґюст Конт, Анрі Бергсон і Вільям Джеймс), стаття "В. Соловйова. Досвід філософської біографії "^[8].

Наукові праці

• Асмус В. Ф.  Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. — М.: URSS, 2007.
• Асмус В. Ф.  Логика. Систематический курс. — М.: URSS, 2010.
• Асмус В. Ф.  Проблема интуиции в философии и математике: Очерк истории: XVII — начало XX в.. — М.: URSS, 2011.
• Асмус В. Ф.  Платон. — М.: URSS, 2013.
• Асмус В. Ф.  Немецкая эстетика XVIII века. — М.: URSS, 2004.
• Асмус В. Ф.  Философия и эстетика русского символизма. — М.: URSS, 2013.
• Асмус В. Ф.  Эстетика Аристотеля. — М.: URSS, 2011.
• Асмус В. Ф. Проблема интуиции в философии и математике (Очерк истории: XVII начало XX в.). — М.: Мысль, 1965 [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] на сайте Руниверс

Джерела

• Енциклопедія сучасної України: Біографія [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Асмус Валентин Фердинандович, Історія філософської думки в Україні — Огородник І.В
• Бирюков Б. В. Валентин Фердинандович Асмус как философ и историк логики [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Асмус В. Ф. Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. — М., 2010.
• Соколов В. В., Ойзерман Т. И., Гулыга А. В., Каменский 3. А., Смирнов В. А., Субботин А. Л., Жучкова В. А. В. Ф. Асмус — педагог и мыслитель // Вопросы философии. — 1995. — № 1. — С. 31—51.
• Валентин Фердинандович Асмус. Ред. Жучкова В. А., Блауберг И. И. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010.
• Bakhurst D. Asmus, Valentin Ferdinandovich //Routledge Encyclopedia of Philosophy. — L., 1998.

Література

• Асмус, Валентин Фердинандович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.