Багіров Ільгар Салехович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Багіров.

Ільга́р Сале́хович Багі́ров (1970—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Багіров Ільгар Салехович Ільгар Салех оглу Багіров
Капітан
Загальна інформація
Народження	12 травня 1970(1970-05-12) Баку
Смерть	30 вересня 2014(2014-09-30) (44 роки) Дебальцеве
Національність	азербайджанець
Alma Mater	Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Псевдо	«Балу»
Військова служба
Роки служби	1992—2002, 2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Територіальна оборона
Формування	11 «Київська Русь»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєпис

Народився 1970 року в родині військовослужбовців у місті Баку. 1992 року закінчив Харківське вище військове авіаційно-інженерне училище. Офіцер 69-го бомбардувального авіаційного полку. Закінчив Академію Збройних Сил України — факультет виховної та соціально-психологічної роботи. Служив у Гостомельській бригаді зв'язку. 2002 року звільнився із лав ЗС України, працював на керівних посадах.

У березні 2014 року повернувся в армію. Заступник командира роти з виховної роботи, 11-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь».

Командир блокпоста на трасі, що зв'язує російський Ростов-на-Дону з Дебальцевим. У середині вересня 2014-го при позиційних боях із терористами під Дебальцевим у часі одного з боїв стрибнув у танк і поїхав просто на противника, по відгуках вояків, цей відчайдушний маневр дозволив втримати стратегічно важливий блокпост. Блокпост, яким командував Ільгар Багіров, що мав позивний «Балу», і після його смерті називають «блокпост Балу».^[1]

30 вересня 2014-го при розвідці між Дебальцевим і Фащівкою (Перевальський район) в бою з російськими збройними формуваннями капітан Багіров підірвав себе і терористів гранатою — щоб не потрапити в полон. За іншими даними, при спробі терористів взяти його в полон, Багіров кинув у них гранату, за що був розстріляний. Тоді ж загинув старшина Олександр Вахнюк.

Невідомі, які згодом виявили його тіло, поховали на місці бою. Згодом вдалося знайти місце поховання, перепохований 27 листопада 2014-го в місті Ірпінь.

Вдома залишилися мама, дружина та донька 2001 р.н.

Нагороди та вшанування

• За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (22.1.2015, посмертно).
• 23 грудня 2015 року в Ірпінському економічному коледжі відкрито меморіальну дошку його честі.^[2]
• 24 квітня 2018 року у київському кінотеатрі «Жовтень» відбувся допрем'єрний показ повнометражного документального фільму «Перехрестя „Балу“», присвяченого пам'яті капітана Ільгара Багірова та Героя України капітана (посмертно) В'ячеслава Семенова^[3].
• орден «Лицарський хрест України» (посмертно)
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 10, місце 17
• Вшановується 30 вересня на щоденному церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії^[4]