Бережанський повіт (Австро-Угорщина)

Бережа́нський пові́т (нім. Bezirk Brzeżany, нім. Bezirk Brzeżan) — адміністративна одиниця коронного краю Королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини (до 1867 року назва держави — Австрійська імперія). Повіт існував з 1854 і продовжив існування і після розпаду Австро-Угорщини (у практично незмінному складі — з 1867 р. до 1944 р.).

Бережанський повіт

Округ	Бережанський (до 1867)
Коронний край	Королівство Галичини і Лодомерії
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина
Центр	Бережани
Площа	1 097 км² (після 1867)[1]
Населення	65884 (1867)[1]

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бережанський повіт (II Річ Посполита).

1854–1867

1854 року була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володомирії були утворені повіти.

Статистика^[2]:

Площа — 10,28 географічних миль² (~566 км²)

Населення — 33642 (1866 р.)

Кількість будинків — 5479 (1866 р.)

Староста (Bezirk Vorsteher): Фелікс Пашт (Felix Past) (1866 р.)^[3]

Громади (ґміни): місто Бережани з 4-ма передмістями, Баранівка, Гиновичі, Біще, Бишки, Демня, Гутисько, Підвисоке, Двірець, Дрищів, Куропатники з Будилівкою, Куряни, Лапшин, Лісники, Літятин, Котів, Мечищів, Надорожнів, Нараїв (містечко), Вільховець, Пліхів з Волицею, Поручин, Посухів, Потік (Козівський район), Потутори з Жовнівкою, Рай, Рогачин (місто), Рогачин, Рибники з Новогреблею, Сараньчуки і Базниківка, Шибалин, Тростянець, Урмань, Вербів, Вілька, Жуків, Шумляни.

1867–1918

1867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Бережанський повіт залишився і після реформи.

До його складу увійшла територія Бережанського та Козівського (за винятком 5 гмін, які відійшли до Підгаєцького повіту) повітів.^[4]

Староста: Ґеорґ Дьорс (Georg Dörß) (1867 р.) ^[5]