Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Бєліков Віталій Миколайович

український військовик З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Бєліков Віталій Миколайович
Remove ads

Віта́лій Микола́йович Бє́ліков (нар. 25 лютого 1991(19910225), м. Скадовськ, Херсонська область, Українська РСР пом. 28 червня 2014, с. Макарове, Станично-Луганський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, старший лейтенант (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Коротка інформація Бєліков Віталій Миколайович, Загальна інформація ...
Коротка інформація Зовнішні відеофайли ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився 1991 року в місті Скадовськ на Херсонщині, та був єдиною дитиною у батьків. У сім'ї військових його дід був учасником війни в Афганістані. Навчався у Скадовській загальноосвітній школі № 3. Відвідував різні спортивні секції, брав участь у районних шкільних спартакіадах. Продовжив навчання у філії Херсонського вищого училища фізичної культури на відділенні «Важка атлетика». Зазнавши травми, мусив повернутись у звичайну міську школу. Захоплювався кульовою стрільбою, здобував призові місця у змаганнях. За прикладом діда, — кадрового офіцера, старшого техніка ескадрильї, — хотів стати військовиком. За наполяганням матері закінчив кулінарний технікум, після чого поїхав до Львова й успішно склав вступні іспити у військовій академії.

2012 закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Направлений для проходження подальшої служби на Закарпаття. Там зустрів свою майбутню дружину, — 2013 року одружився.

Старший лейтенант, командир взводу механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1556, м. Мукачево.

10 травня 2014 відбув у відрядження в зону проведення антитерористичної операції. Займався супроводом колон, забезпеченням продовольством українських військовиків на блокпостах у Станично-Луганському районі.[1]

28 червня 2014-го о 14:15 між селами Нижня Вільхова та Комишне колона матеріального забезпечення потрапила в засідку, під обстрілом опинився водовоз ГАЗ-66 із супроводом БМП. Поранений командир бойової машини старший лейтенант Бєліков у бою прикривав своїх підлеглих. Відтак зазнав поранень, несумісних з життям. Тоді ж загинув солдат Василь Наливайко, ще двоє бійців 128-ї бригади зазнали поранень[2][3].

Прим. У даних, що оприлюднені Міністерством оборони, місцем смерті зазначене село Макарове (Станично-Луганський район)[4].

Похований 2 липня на Алеї Героїв міського кладовища міста Скадовськ[5]. Без Віталія залишились батьки, дружина та 4-місячна донька Ксенія 2014 р. н.

Remove ads

Нагороди та звання

  • Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[6].
  • Рішенням 44-ї сесії Скадовської районної ради 6-го скликання від 11 липня 2014 № 755 присвоєне звання «Почесний громадянин Скадовського району» (посмертно).
  • Рішенням Скадовської міської ради № 819 від 31 липня 2014 присвоєне звання «Почесний громадянин міста Скадовська» (посмертно).
  • Рішенням Мукачівської міської ради від 28 травня 2015 року присвоєне звання «Почесний громадянин міста Мукачева» (посмертно).
Remove ads

Вшанування пам'яті

  • 24 серпня 2014 у Скадовську на будинку, в якому мешкав Віталій Бєліков, по вул. Сергіївській, 10, відкрито меморіальну дошку на його честь.
  • 19 лютого 2016 розпорядженням міського голови міста Скадовськ вул. Котовського перейменовано на вулицю Віталія Бєлікова.
  • 5 січня 2017 у Скадовську проведено перший турнір з футзалу серед шкіл Скадовського району — пам'яті Віталія Бєлікова[7].

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads