Університет (станція метро, Київ)

У Вікіпедії є статті про інші станції із назвою Університет (станція метро).

50°26′39″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д.

Університет
Київський метрополітен Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Тип	пілонна трисклепінна
Глибина закладення	87 м
Проєктна назва	Університетська
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	100,7 м
Ширина	19,7 м
Будівництво
Дата відкриття	6 листопада 1960
Архітектор(и)	Г. В. Головко, М. М. Сиркін, Є. Л. Іванов, Т. Д. Єлігулашвілі, Л. Л. Семенюк, О. С. Лозинська
Архітектор(и) вестибюлів	Г. В. Головко, Б. В. Дзбановський, Є. Л. Іванов, М. М. Сиркін
Скульптор(и)	М. Д. Декерменджі, А. Ю. Білостоцький, В. І. Зноба, О. О. Ковальов, Е. М. Кунцевич, М. Г. Лисенко, П. П. Остапенко, О. О. Супрун, А. А. Шапран
Будівельник(и)	Київметробуд
Транспорт
Район міста	Шевченківський
Виходи до	бульвару Тараса Шевченка, вулиці Пирогова
Наземний транспорт	А 24, 114, 118 Тр 5, 7, 8, 17 Мт 189, 228, 231, 429, 433, 450, 575
Інше
Час відкриття	05:45
Час закриття	00:16
Код станції	118

п о р Святошинсько-Броварська лінія
Легенда
ТЧ «Новобіличі» Новобіличі +зал ПК068+75 Академмістечко ПК054+15 Житомирська ПК036+15 Святошин +зал ПК026+50 Нивки Гаванський шляхопровід ПК016+03 Берестейська +зал ПК5+65 Шулявська ПК17+63 Політехнічний інститут +шв. трам ПК38+54 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам Університет ПК57+92 Театральна +M ПК65+19 Хрещатик +M ССГ до Майдану Незалежності ССГ до Кловської ПК81+45 Арсенальна ПК91+00 Дніпро Міст Метро через р. Дніпро ПК105+00 Гідропарк Русанівський метроміст через Русанівську протоку ПК121+09 Лівобережна +зал Шляхопровід над залізницею ТЧ-1 «Дарниця» ПК132+38 Дарниця ПК145+66 Чернігівська ПК157+65 Лісова

«Університе́т» — станція Київського метрополітену на Святошинсько-Броварській лінії. Розташована між станціями «Вокзальна» і «Театральна». Відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва.

Свою назву станція отримала внаслідок розташування поблизу від головного («червоного») корпусу Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Поруч зі станцією також розташовані Ботанічний сад ім. О. В. Фоміна, Володимирський собор, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова.

З 1986 року станція має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення», охоронний номер 171^[1][2].

Опис

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток — станція без колійного розвитку.

Класичний зразок станцій метро 1950-х років, глибокого закладення. Має три підземних зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали станції з'єднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал сполучений з наземним вестибюлем двома ескалаторними тунелями, між якими розміщений проміжний вестибюль. В кожному ескалаторному тунелі встановлено по тристрічковому ескалатору.

Наземний вестибюль являє собою будинок квадратної форми в плані, перекритий куполом зі збірного залізобетону. Знаходиться на бульварі Тараса Шевченка. До нього з обох сторін примикають короткі колонади, що утворюють вхід до ботанічного саду. Над кожною з вхідних/вихідних дверей вестибюля розміщені алюмінієві вензелі з літерами М — єдині у київському метрополітені.

Архітектура та оформлення

Оформлення станції є синтезом архітектури та декоративного мистецтва. У центральному залі в кожному пілоні бюсти видатних учених та письменників. У торці до 1992 року розташовувалася скульптура Володимира Леніна^[3] (скульптор Михайло Декерменджі, демонтована, не збереглася). Облицювання пілонів коричнево-рожевим мармуром із білим декоративним орнаментом з гіпсу, карнизи з литого скла та освітлення за ними, складний візерунок на підлозі роблять цю станцію надзвичайно привабливою. Колійні стіни спочатку були викладені кахельною плиткою, заміненої при ремонті в 1996 році на нову.

Мармур, яким облицьована станція, багатий скам'янілими залишками доісторичних істот. Наприклад, на пілоні під бюстом Максима Горького, а також в облицюванні стін бокового залу по першій колії можна знайти великі зрізи мушель амонітидів, а біля однієї з дверей по першій колії — слюдяні відбитки неопіліна^[en].

На станції розташовано 8 бюстів видатних осіб України та Росії, а саме: Івана Франка, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Олександра Богомольця, Дмитра Менделєєва, Михайла Ломоносова, Григорія Сковороди та Максима Горького.

У листопаді 2022-го року бюсти російських діячів (4 із 8) були закриті дерев'яними щитами.^[4]

Пасажиропотік

Рік	2009	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2023
Пасажиропотік, тис. осіб/добу	24,0	23,9	23,7	23,8	22,3	20,8	23,2	21,1	20,0	12,1

Режим роботи

Відправлення першого поїзда в напрямку:

• ст. «Лісова» — 05:55
• ст. «Академмістечко» — 05:55

Відправлення останнього поїзда в напрямку:

• ст. «Лісова» — 00:24
• ст. «Академмістечко» — 00:24

Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:

• ст. «Лісова» — 22:51, 23:03, 23:15, 23:26, 23:38, 23:49, 0:01, 0:12, 0:24
• ст. «Академмістечко» — 22:31, 22:43, 22:55, 23:05, 23:16, 23:26, 23:36, 23:46, 23:58, 0:11, 0:24

Зображення

• 
  Центральний зал, вигляд у бік ескалаторів ‎
• 
  Фотоколаж у торці залу, присвячений 60-річчю метро
• 
  Посадкова платформа
• 
  Вентиляційні решітки на пілонах‎
• 
  Скляний карниз-світильник
• 
  Назва станції на колійній стіні
• 
  Відбитки доісторичних мушель амонітів у мармурі
• 
  Дверцята на колійній стіні
• 
  Нижній ескалаторний нахил
• 
  Прохід від верхнього ескалатора до проміжного вестибюля
• 
  Прохід від проміжного вестибюля до верхнього ескалатора
• 
  Панорама проміжного вестибюля ескалаторного нахилу
• 
  Верхній ескалаторний нахил
• 
  Інтер'єр наземного вестибюля
• 
  Павільйон станції, вид ззовні з боку бульвару Шевченка
• 
  Наземний вестибюль, вигляд з боку Ботанічного саду
• 
  Вензелі над дверми наземного вестибюля

• Бюсти на пілонах
• 
  О. О. Богомолець (скульптор Михайло Лисенко)
• 
  ‎М. В. Ломоносов (скульптор Андрій Шапран)
• 
  Д. І. Менделєєв (скульптор Петро Остапенко)
• 
  Г. С. Сковорода (скульптор Валентин Зноба)
• 
  Т. Г. Шевченко (скульптор Анатолій Білостоцький)
• 
  О. М. Горький (скульптор Едвард Кунцевич)
• 
  О. С. Пушкін (скульптор Олександр Ковальов)
• 
  І. Я. Франко (скульптор Оксана Супрун)

Див. також

• Список станцій Київського метрополітену