Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Васильєва Віра Кузьмівна

радянська і російська акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Васильєва Віра Кузьмівна
Remove ads

Віра Кузьмівна Васильєва (30 вересня 1925, Москва 9 серпня 2023, там само) — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР (1986)[5][6][7]. Лауреатка двох Сталінських премій (1948, 1951).

Коротка інформація Васильєва Віра Кузьмівна, рос. Ве́ра Кузьми́нична Васи́льева ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Віра Васильєва народилася 30 вересня 1925 року в Москві[8] (за іншими джерелами — в Сухом Ручье Тверській губернії[9]). В дитинстві багато часу проводила на батьківщині свого батька, в селі Сухий Струмок Тверської (на той час — Калінінської області.

У 1948 році закінчила Московське міське театральне училище при Театрі Революції (курс Володимира Готовцева).

Ще будучи студенткою, в 1945 році Віра Васильєва дебютувала в кіно, в епізодичній ролі в картині «Близнюки». Першу велику роль зіграла в 1947 році Настю Гусенкову у фільмі «Сказання про землю Сибірської» Івана Пир'єва. За цю роль була нагороджена Сталінською премією. Після цього фільму була помічена глядачами.

Фільмографія актриси налічує понад 40 картин. Серед інших фільмів з її участю можна відзначити «Весілля з приданим» (1953), комедію «Зірка екрану» (1974), драму «Неповнолітні» (1976), музичну комедію «Карнавал» (1981), мелодраму «Вийти заміж за капітана» (1985), комедійну стрічку «Пригоди зубного лікаря» (1965).

З 27 березня 1948 року — актриса Московського академічного театру сатири. Зіграла понад 60 ролей. У театрі однією з найкращих зіграних нею ролей була графиня Альмавіва у виставі В. Плучека «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше (1968).

Грала в інших театрах.

У 1999 році разом з іншими відомими артистами взяла участь у проекті Віктора Мережко і композитора Євгенія Бедненка «Співають зірки театру і кіно», де виступила як виконавиця романсів. Підсумком проекту стали концерти і музичний диск, випущений в США і продубльований «Радіо МПС».

Авторка двох книг мемуарів — «Продовження душі» (видавництво: Союз театральних діячів РРФСР, 224 стор., 1989 р.) і «Попелюшка з Чистих ставків» (видавництво: АСТ, 426 стор., 2017 р.).

Померла 9 серпня 2023 року на 98-му році життя. Церемонія прощання відбулася 12 серпня у столичному театрі сатири, де артистка служила 75 років та зіграла понад 40 ролей[10][11].

Громадська діяльність

Протягом 20 років Віра Васильєвабула секретарем Спілки театральних діячів РФ (СТД), головою соціально-побутової комісії СТД, займалася наданням допомоги колегам, які потрапили у важку життєву ситуацію[12][13].

Академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії[14].

Виступала на захист бездомних тварин[15][16][17]. У 2013 році Віра Васильєва підписала відкритий лист з критикою закону про «іноземних агентів», які ускладнюють роботу некомерційних організацій[18][19][20].

Член КПРС з 1979 року[21].

Родина

  • Батько — Кузьма Васильович Васильєв.
  • Мати — Олександра Андріївна Васильєва.
  • Брат — Василь Кузьмич Васильєв.
  • Сестри — Антоніна Кузьмівна, Валентина Кузьмівна.
  • Чоловік Володимир Петрович Ушаков (1920—2011), актор театру і кіно, Заслужений артист Російської Федерації (2000). Перебували у шлюбі з 1956 року. Дітей не було.
Remove ads

Звання та нагороди

  • Заслужена артистка Російської РФСР (1954)[22]
  • Народна артистка РРФСР (1970)[23]
  • Народна артистка СРСР (1986) — «За великі заслуги в розвитку радянського театрального мистецтва»[24]
  • Сталінська премія першого ступеня (1948) — за виконання ролі Насті Гусенкової у фільмі «Сказання про землю Сибірської»
  • Сталінська премія третього ступеня (1951) — за виконання ролі Ольги Степанової у виставі «Весілля з приданим» Н. М. Дьяконова
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2000)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (2010) за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну творчу діяльність[25]
  • Орден Пошани (1995) за заслуги перед державою і успіхи, досягнуті в працю, великий внесок у зміцнення дружби і співробітництва між народами[26]
  • Орден Дружби (2015) за великі заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність[27]
  • Орден Трудового Червоного Прапора
  • Премія «Кришталева Турандот» (1996) за довголітнє і доблесне служіння театру[28].
  • Премія імені А. А. Яблочкиной (1996)
  • Премія «Кумир» (2003, у номінації «За високе служіння мистецтву»)
  • Національна театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (2010)[29].
  • Російська національна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро» (2014) — «за служіння російській репертуарному театру»
  • Актрисі встановлена зірка на Зіркової алеї кіноакторів в Анапі[30].
Remove ads

Творчість

Thumb
У виставі «Орніфль»
Thumb
Вистава «Орніфль». З Олександром Ширвіндтом

Ролі в театрі

  • 1947 — «Сказання про землю сибірської» постановка Івана Пирьєва — Настенька Гусенкова
  • 1948 «Лев Гурич Синичкін» Олексія Бонді, Дмитра Ленського, постановка Емануїла Краснянського  Ліза Синичкіна
  • 1948 «Вас викликає Таймир» Олександра Галича, Костянтина Ісаєва, постановка Андрія Гончарова  Дуня .
  • 1949 — «Положення зобов'язує» Георгія Мунбліта, постановка А. О. Гончарова  Віра
  • 1949 — «День відпочинку» Валентина Катаєва, постановка Є. Б. Краснянського  Шура (введення)
  • 1950 «Весілля з приданим» Миколи Дьяконова, постановка Бориса Равенських  Ольга Степанова
  • 1951 — «Наречені» А. Токарєва, Василя Шкваркіна, постановка А. О. Гончарова  Сафі
  • 1951 «Одруження Белугіна» Олександр Островського, Миколи Соловйова, постановка А. О. Гончарова  Таня Сиромятова (введення)
  • 1952 — «Пролита чаша» Ван Ши Фу (драматична композиція Андрія Глоби), постановники Миколи Петров, Валентина Плучек  Ін-ін
  • 1952 — «Особисте життя» Костянтина Фінна, постановка Юрія Єгорова  Катерина Федорівна Круглова
  • 1952 — «Подруги» Олексія Сімука, постановка Б. І. Равенських  Маша Ракітіна
  • 1953 — «Де ця вулиця, де цей будинок?» Володимира Диховичного, Моріса Слободського, постановка Є. Б. Краснянського  Галочка
  • 1954 — «Суддя в пастці» Генрі Філдінга, постановка Сергія Колосова  Іларетта
  • 1955 — «Остання сенсація» Михайла Себастьяна, постановка Є. Б. Краснянського  Магда
  • 1955 — «Чужий дитина» В. В. Шкваркіна, постановка Олега Солюс  Маша
  • 1955 — «Поцілунок феї» Зиновія Гердта, Михайла Львівського, постановка Є. Б. Краснянського  Зіна
  • 1956 «Професія місіс Воррен» Бернард Шоу, постановка Надії Слонової  Віві
  • 1956 — «Справа була в Конську» В. П. Катаєва, постановка Є. Б. Краснянського  Шура
  • 1958 «Тінь» Євгена Шварца, постановка Ераста Гаріна, Хесі Локшиної  Аннунціата
  • 1959 «Дамоклів меч» Назима Хікмета, постановка В. Н. Плучека  Дочка бензинщики
  • 1959 — «Чарівні кільця Альманзора» Тамара Габбе, постановка О. П. Солюс  Королева
  • 1960 «12 стільців» за Іллею Ільфом, Євгеном Петровим, постановка Є. П. Гаріна  Еллочка Щукіна
  • 1960 — «Сліпе щастя» Андрія Кузнецова, Г. Г. Штайна, постановка О. П. Солюс  Ліка
  • 1961 — «Четвертий хребець» Мартті Ларні, постановка Давида Тункеля  Джоан
  • 1961 — «Яблуко розбрату» М. А. Бірюкова, постановка В. Н. Плучека  Ганна Миколаївна
  • 1962 — «24 години на добу» О. Н. Стукалова, постановка Андрія Крюкова  Віра Горова
  • 1964 — «Брехня для вузького кола» Опанаса Салинського, постановка Георгія Менглета  Клавдія Бояринова
  • 1964 — «Жіночий монастир» В. А. Диховичного, М. Р. Слобідського, постановка В. Н. Плучека  Віра Едуардівна
  • 1964 — «Білий телефон» М. Гиндина, Генріха Рябкина, постановка Володимира Раутбарта  Надія Кленова
  • 1967 «Інтервенція» Лева Славіна, постановка В. Н. Плучека  Жанна Барб'є
  • 1967 «Прибуткове місце» Олександра Островського, постановка Марка Захарова  Анна Павлівна Вишневський
  • 1967 «Баня» Володимир Маяковського, постановка В. Н. Плучека  Поля
  • 1968 — «Останній парад» Олександра Штейна, постановка В. Н. Плучека  Даша
  • 1969 «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше, постановка В. Н. Плучека  Графиня Розіна Альмавіва
  • 1970 — «У часу в полоні» А. П. Штейна, постановка В. Н. Плучека  Соня
  • 1970 «Прокинься і співай» Міклоша Дярфаша, постановка М. А. Захарова, Олександра Ширвіндта  Тітка Тоні
  • 1971 «Звичайне диво» Е. Л. Шварца, постановка В. Н. Плучека, Маргарити Мікаелян  Придворна дама
  • 1972 «Ревізор» Миколи Гоголя, постановка В. Н. Плучека  Ганна Андріївна
  • 1973 — «Таблетку під язик» Андрія Макайонка, постановка В. Н. Плучека Лідія Семенівна
  • 1974 — «Ляпас» Сергія Михалкова, постановка В. Н. Плучека, Леоніда Ейдлін  Ольга Іллівна Щеглова
  • 1974 «Клоп» Володимира Маяковського, постановка В. Н. Плучека  Диктор
  • 1976 — «Клеменс» К. К. Сая, постановка М. І. Мікаелян  Баба-одноочка
  • 1979 — «Її превосходительство» Самуїла Альошина, постановка О. О. Ширвіндта  Посол Об'єднаної Держави
  • 1980 «Тригрошова опера» Бертольта Брехта, постановка В. Н. Плучека  Селія Пічем
  • 1982 — «Концерт для театру з оркестром» Григорія Горіна, Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта  Ведуча
  • 1983 — «Вісімнадцятий верблюд» С. І. Альошина, постановка Євгена Каменьковіча  Агнеса Павлівна
  • 1985 — «Мовчи, сум, мовчи …» Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта ?
  • 1987 — «Тіні» Михайла Салтикова-Щедріна, постановка Андрія Миронова  Ольга Дмитрівна Меліпольска
  • 1987 — «Останні» Максима Горького, постановка Анатолій Папанова  Пані Соколова
  • 1988 «Воітєльніца» за Миколою Лєсковим, постановка Бориса Львова-Анохіна, В. Є. Федоров  Домна Платонівна
  • 1992 — «Молодість Людовика XIV» Александра Дюма, постановка Є. Б. Каменьковіча  Анна Австрійська
  • 1996 — «Священні чудовиська» Жана Кокто, постановка Олександра Вількіна  Естер
  • 2001 — «Андрюша» Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта ?
  • 2001 — «Орніфль» Жана Ануя, постановка Сергія Арцибашева  Грифон
  • 2002 «Таланти і шанувальники» Олександра Островського, постановка Бориса Морозова  Домна Пантеліївна
  • 2003 — «Нам все ще смішно» Олександра Ширвіндта, Олексія Колгана і С. Колпакова, постановка Олександра Ширвіндта, Олександра Колгана ?
  • 2009 «Мольєр (Кабала святош)» Михайла Булгакова, постановка Юрія Єрьоміна  Мадлена
  • 2009 — «Тріумф на Тріумфальній» Олександра Ширвіндта, С. Плотова, С. Коковкіна, А. Семенова, постановка Ю. Васильєва  костюмерка
  • 2012 — «Реквієм по Радамесу» А. Ніколаї, постановка Романа Віктюка  Камелія
  • 2014 — «Сумно, але смішно» С. Плотова, В. Жука, Олександра Ширвіндта (1 жовтня 2014 року — прем'єра). Постановка: Олександр Ширвіндт, Юрій Васильєв
  • 2015 — «Фатальний потяг» нуар Андрія Житінкіна, постановка Андрія Житінкіна  Ірма Гарленд [31]
  • 2018 — «Віра» С. Коковкіна за мотивами спогадів актриси В. К. Васильєвої (22 червня 2018 — прем'єра). Постановка: С. Б. Коковкін Віра[32]

Ролі в інших театрах

Thumb
Вистава «Орнифль». З Олександром Ширвіндтом

Ролі в кіно

Телеспектаклі

  • 1953 Весілля з приданим (фільм-спектакль)  Ольга
  • 1971 Жіночий монастир (фільм-спектакль)  Тамара
  • 1971 Офіцер флоту (фільм-спектакль)  Тамара
  • 1973 Божевільний день, або Одруження Фігаро  графиня Розіна Альмавіва
  • 1973 Мегре і людина на лавці  мадам Машер
  • 1974 Бенефіс Віри Васильєвої (фільм-спектакль)  головна роль
  • 1974 Бенефіс Сергія Мартінсона (фільм-спектакль)  виконує пісню «Три серця», «Мадам, вже падає листя»
  • 1974 Ось такі історії (фільм-спектакль)  Анюта Тимофіївна
  • 1975 Бенефіс Лариси Голубкіної (фільм-спектакль)  камео
  • 1976 Як важливо бути серйозним (фільм-спектакль)  міс Призм, гувернантка
  • 1976 Ляпас (фільм-спектакль)  Ольга Іллівна Щеглова
  • 1978 Місяць довгих днів (фільм-спектакль)  Віра Василівна
  • 1978 Таблетку під язик (фільм-спектакль)  Лідія Семенівна
  • 1980 У часу в полоні (фільм-спектакль)  Соня
  • 1982 Ревізор  Анна Андріївна
  • 1982 Солдат і змія (фільм-спектакль)  королева
  • 2000 Священні чудовиська (фільм-спектакль)  Естер
  • 2001 Андрюша (фільм-спектакль)
  • 2004 Зимородок (фільм-спектакль)  леді Евеліна
  • 2004 Орніфль (фільм-спектакль)  графиня '
  • 2012 Реквієм по Радамесу (фільм-спектакль)  Камелія
  • 2014 Пікова дама (фільм-спектакль)  Анна Федотівна

Озвучування мультфільмів

Участь у фільмах

  • 1977 — Чи любите ви театр? (Документальний)  сцена з вистави «Одруження Фігаро» за Бомарше
  • 1978 — Іван Пир'єв (документальний)
  • 1989 — Голос пам'яті (документальний)
  • 1998 — Борис Новиков (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали») (документальний)
  • 1999 — Віталій Доронін (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали») (документальний)
  • 2000 — Ні смерті для мене (документальний)
  • 2001 — Борис Андрєєв (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали») (документальний)
  • 2005 — Андрій Миронов (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
  • 2006 — Іван Пир'єв (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
  • 2006 — Марина Ладиніна (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
  • 2006 — Тетяна Пельтцер (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
  • 2006 — Анатолій Папанов. Незакінчена війна (документальний)
  • 2006 — Три з половиною життя Івана Пир'єва (документальний)
  • 2007 — Анатолій Папанов. Зворотний бік слави (документальний)
  • 2007 — Анатолій Папанов. Так хочеться пожити .. (документальний)
  • Рік випуску 2008 — Марина Ладиніна. Грубіян і Галатея (з документального циклу «Острови»)
  • 2008 — Валентина Токарська (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
  • 2008 — Тетяна Пельтцер (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
  • 2009 — Ераст Гарін (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
  • 2009 — Олександр Ширвіндт. Щасливе життя щасливої людини (документальний)
  • 2009 — Тетяна Пельтцер. Обережно, бабуся! (Документальний)
  • 2010 — Віра Васильєва. Секрет її молодості (документальний)
  • 2011 — Анатолій Папанов. Від комедії до трагедії (документальний)
  • 2011 — Михайло Державін. Той ще «моторчик» (документальний)
Remove ads

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads