Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Великолепетиський район
район у Херсонській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Великолепети́ський райо́н розташовувався у північній частині Херсонщини. На півночі і північному сході межував з Верхньорогачицьким районом, на сході з Нижньосірогозьким, на півдні з Горностаївським, і заході по руслу Дніпра з Нововоронцовським районами.
17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Remove ads
Географія
Узагальнити
Перспектива
Великолепетиський район розміщений у межах Причорноморської низовини, південна межа якої проходить по лінії Чорного й Азовського морів. Північна й північно-західна частина території району характеризується розвитком ерозійних процесів, які найбільш виражені в смузі, що прилягає до Каховського водосховища, шириною 5-10 км. Інша частина території району являє собою безстічну рівнину, що незначно знижується до півдня.
Нововоронцовський район | Верхньорогачицький район | Верхньорогачицький район |
Бериславський район | ![]() |
Нижньосірогозький район |
Горностаївський район | Горностаївський район | Нижньосірогозький район |
Клімат
За агрокліматичним районуванням район характеризувався як дуже теплий, посушливий. Весна характеризується швидким підвищенням температури повітря, тривалість її 1—1,5 місяця, а максимальні температури досягають +25, +30 С°. Літо найчастіше спекотне, посушливе, середня температура повітря в середньому становить +27 С°. У другій половині жовтня в районі наступає осінь, що характеризується збільшенням хмарності, опадами, та початком заморозків. Зима на території району характерна коливанням температур та відлигами, самий холодний місяць — січень із середньомісячною температурою −5 С°. Сніжний покрив тримається 25—40 днів і досягає висоти 3—6 см. Переважним напрямком вітрів у районі є північний й північно-східний. Середня кількість опадів, що випадають, протягом року становить 215—220 мм. Середня тривалість безморозного періоду становить 175—180 днів, а вегетаційного 215—225 днів.
Природні ресурси
З корисних копалин у районі є червона глина для виготовлення червоної цегли та керамічних виробів у селі Рубанівка, вапняний щебінь у селі Мала Лепетиха.
Remove ads
Історія
У 1923 році в Україні проведено реформу адміністративно-територіального поділу, яку спрямовано на скорочення адміністративно-територіальних одиниць. Постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» від 7 березня 1923 року № 308 утворено Великолепетиський район, до якого включено території Великолепетиської та Рубанівської волостей. Великолепетиський виконком розпочав свою діяльність 13 березня 1923 року. У наступному було проведено ще декілька реформ. 30 березня 1944 року утворено Херсонську область і Великолепетиський район увійшов до її складу.
20.3.1946 вилучено з Нижньосірогозького району та включено до складу Великолепетиського сільські Ради: Запорізьку, Зеленівську, Миколаївську та Рубанівську; натомість вилучено із включенням до складу щойно утвореного Верхнєрогачицького району сільські Ради: Бабинську, Георгіївську, Зеленівську, Карай-Дубинську, Михайлівську, Нижнєрогачицьку, Первомаївську, Самійлівську, Трудову, Ушкальську та Червону[1].
Remove ads
Економіка
Економічну основу району становило сільськогосподарське виробництво. Добре родять озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Добре розвинене овочівництво.
Соціальна сфера
Виходить друком районна газета «Таврійські вісті».[2]
Населення
Узагальнити
Перспектива
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Remove ads
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Великолепетиського району було створено 20 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,13 % (проголосували 7 281 із 13 968 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,19 % (3 145 виборців); Юлія Тимошенко — 13,65 % (994 виборців), Сергій Тігіпко — 11,87 % (864 виборців), Олег Ляшко — 7,28 % (530 виборців), Петро Симоненко — 5,30 % (386 виборців), Анатолій Гриценко — 5,26 % (383 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,10 %.[5]
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads