Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Великолепетиський район

район у Херсонській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Великолепетиський район
Remove ads

Великолепети́ський райо́н розташовувався у північній частині Херсонщини. На півночі і північному сході межував з Верхньорогачицьким районом, на сході з Нижньосірогозьким, на півдні з Горностаївським, і заході по руслу Дніпра з Нововоронцовським районами.

Коротка інформація Великолепетиський район, Основні дані ...

17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.

Remove ads

Географія

Узагальнити
Перспектива

Великолепетиський район розміщений у межах Причорноморської низовини, південна межа якої проходить по лінії Чорного й Азовського морів. Північна й північно-західна частина території району характеризується розвитком ерозійних процесів, які найбільш виражені в смузі, що прилягає до Каховського водосховища, шириною 5-10 км. Інша частина території району являє собою безстічну рівнину, що незначно знижується до півдня.

Нововоронцовський район Верхньорогачицький район Верхньорогачицький район
Бериславський район Thumb Нижньосірогозький район
Горностаївський район Горностаївський район Нижньосірогозький район

Клімат

За агрокліматичним районуванням район характеризувався як дуже теплий, посушливий. Весна характеризується швидким підвищенням температури повітря, тривалість її 1—1,5 місяця, а максимальні температури досягають +25, +30 С°. Літо найчастіше спекотне, посушливе, середня температура повітря в середньому становить +27 С°. У другій половині жовтня в районі наступає осінь, що характеризується збільшенням хмарності, опадами, та початком заморозків. Зима на території району характерна коливанням температур та відлигами, самий холодний місяць — січень із середньомісячною температурою −5 С°. Сніжний покрив тримається 25—40 днів і досягає висоти 3—6 см. Переважним напрямком вітрів у районі є північний й північно-східний. Середня кількість опадів, що випадають, протягом року становить 215—220 мм. Середня тривалість безморозного періоду становить 175—180 днів, а вегетаційного 215—225 днів.

Природні ресурси

З корисних копалин у районі є червона глина для виготовлення червоної цегли та керамічних виробів у селі Рубанівка, вапняний щебінь у селі Мала Лепетиха.

Remove ads

Історія

У 1923 році в Україні проведено реформу адміністративно-територіального поділу, яку спрямовано на скорочення адміністративно-територіальних одиниць. Постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» від 7 березня 1923 року № 308 утворено Великолепетиський район, до якого включено території Великолепетиської та Рубанівської волостей. Великолепетиський виконком розпочав свою діяльність 13 березня 1923 року. У наступному було проведено ще декілька реформ. 30 березня 1944 року утворено Херсонську область і Великолепетиський район увійшов до її складу.

20.3.1946 вилучено з Нижньосірогозького району та включено до складу Великолепетиського сільські Ради: Запорізьку, Зеленівську, Миколаївську та Рубанівську; натомість вилучено із включенням до складу щойно утвореного Верхнєрогачицького району сільські Ради: Бабинську, Георгіївську, Зеленівську, Карай-Дубинську, Михайлівську, Нижнєрогачицьку, Первомаївську, Самійлівську, Трудову, Ушкальську та Червону[1].

Remove ads

Економіка

Економічну основу району становило сільськогосподарське виробництво. Добре родять озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Добре розвинене овочівництво.

Соціальна сфера

Виходить друком районна газета «Таврійські вісті».[2]

Населення

Узагальнити
Перспектива
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Більше інформації Стать, Всього ...

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Більше інформації Національність, Кількість осіб ...

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Більше інформації Мова, Кількість осіб ...
Remove ads

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Великолепетиського району було створено 20 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,13 % (проголосували 7 281 із 13 968 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,19 % (3 145 виборців); Юлія Тимошенко — 13,65 % (994 виборців), Сергій Тігіпко — 11,87 % (864 виборців), Олег Ляшко — 7,28 % (530 виборців), Петро Симоненко — 5,30 % (386 виборців), Анатолій Гриценко — 5,26 % (383 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,10 %.[5]

Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads