Вирва (Житомирський район)

Ви́рва — село в Україні, у Вишевицькій сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 185 осіб (2001). У 1923—58 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

село Вирва
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Вишевицька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA18040090030027769
Основні дані
Населення	185 (2001)
Площа	0,625 км²
Густота населення	296 осіб/км²
Поштовий індекс	12291[1]
Географічні дані
Географічні координати	50°42′21″ пн. ш. 29°26′33″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	134 м
Водойми	р. Вирва
Місцева влада
Адреса ради	вул. Клевцова, 2, с. Вишевичі, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12214
Карта
Вирва
Вирва
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вирва.

Населення

У середині 19 століття в поселенні проживало 200 селян обох статей^[2], у другій половині 19 століття, за Географічним словником Королівства Польського — 247 осіб, за Похилевичем — 328 осіб^[3].

Наприкінці 19 століття в селі проживало 589 осіб, з них 285 чоловіків та 304 жінки, дворів — 76^[4].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 231 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 185 осіб^[5].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	178	96.22%
російська	7	3.78%
Усього	185	100%

Історія

У 1618 році було власністю Лукаша та Софії з Кмітів і Сапігів, які заклали власність на користь Кшиштофа Кевлича. У 1624 році селом володів князь Ярема Вишневецький^[3]. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року як село, що, разом із Веприном та Макалевичами, було у посесії Галецького. Налічувалося тоді у цих трьох селах близько 60 дворів^[7].

У середині 19 століття — сільце Радомисльського повіту Київської губернії, на однойменному струмку, входило до православної парафії у Веприні, за 5 верст. Землі — 1 517 десятин. Належало Тарасові Дзержановському, який купив цей маєток у Михайла Галецького. У 1869 році у Дзержановського село придбала Єлизавета Калиновська. Біля села київський купець Кельн купив 4 тис. десятин лісу на дрова для своєї цукроварні у Києві^[2]. Селяни у кількості 102 ревізьких душ отримали у власність 381 десятину землі зі сплатою 213 рублів щороку. Велика власність становила 465 десятин ріллі, 135 десятин лісу, 270 десятин землі невживаної^[3].

Наприкінці 19 століття — селянське сільце Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станція — 25 верст, до волосного центру с. Вишевичі — 3 версти, до найближчої залізничної станції у Фастові — 90 верст, до поштової земської станції у Мірчі — 16 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У селі числилося 1 285 десятин землі, яка належала місцевому селянському товариству. Господарство велося за трипільною системою. В селі були школа, водяний млин. Пожежна команда складалася з двох бочок та двох багрів^[4][3].

У 1923 році включене до складу новоствореної Вирвенської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Малинського району Малинської округи; адміністративний центр ради. 30 вересня 1958 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 955 «Про об'єднання сільських рад Малинського району», село підпорядковане Макалевицькій сільській раді Малинського району. 29 травня 1967 року, в складі сільської ради, передане до Радомишльського району Житомирської області.

7 квітня 1980 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 181 «Питання адміністративно-територіального поділу», підпорядковане відновленій Вепринській сільській раді Радомишльського району. 26 червня 1992 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій окремих районів», включене до складу новоутвореної Іршанської сільської ради Радомишльського району^[8].

7 серпня 2015 року увійшло до складу новоствореної Вишевицької сільської територіальної громади Радомишльського району Житомирської області^[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області^[10].

Відомі люди

• Зілинський-Содоль Петро (1893—1987) — сотник Армії УНР, учасник штурму Чонгарського мосту у 1918 році, учасник Першого Зимового походу.