Вулиця Олени Теліги (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Олени Теліги.

Ву́лиця Оле́ни Телі́ги — вулиця в Подільському та Шевченківському районах міста Києва, місцевості Куренівка, Дорогожичі, Сирець. Пролягає від Дегтярівської вулиці до проспекту Степана Бандери і Новокостянтинівської вулиці.

Вулиця Олени Теліги Київ
Вулиця Олени Теліги
Місцевість	Куренівка, Дорогожичі, Сирець
Район	Подільський, Шевченківський
Назва на честь	О. І. Теліги
Колишні назви
Новоокружна, Дем’яна Коротченка
Загальні відомості
Протяжність	4,0 км
Координати початку	50°27′47″ пн. ш. 30°26′49.6″ сх. д.
Координати кінця	50°29′16.65″ пн. ш. 30°28′41.2″ сх. д.
поштові індекси	04086, 04060, 04112
Транспорт
Найближчі станції метро	«Шулявська» (на початку)  «Дорогожичі» (усередині)  «Почайна» (наприкінці)
Автобуси	А 36, 47, 50
Тролейбуси	Тр 19, 22, 27, 30, 35
Маршрутні таксі	Мт 150, 223, 227, 242, 410, 421, 463, 550, 558
Найближчі залізничні станції	Почайна з. п. Куренівка з. п. Сирець
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми	Кирилівська церква, існувала також Дивізійна церква Сирецьких таборів
Навчальні заклади	ЗОШ №24, ЗОШ №97
Забудова	багатоповерхова житлова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11663
У проєкті OpenStreetMap	r1738354
Мапа
Вулиця Олени Теліги у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Івана Гонти, Дорогожицька, Щусєва, Юрія Іллєнка, Ольжича, Копилівська та Кирилівська.

Є частиною Малої окружної дороги.

Історія

Вулиця прокладена в 50-х роках XX століття. У другій половині 1950-х років разом з вулицею Олександра Довженка становила відтинок Новоокружної вулиці. З 1969 року — вулиця Дем'яна Коротченка^[1][2], на честь радянського державного і партійного діяча Дем'яна Коротченка. Сучасна назва вулиці — з 1993 року^[3] — на честь Олени Теліги (1907—1942), української поетеси та громадського діяча, яка загинула разом з чоловіком та іншими спілчанами по спілці українських письменників-початківців в Бабиному Яру.

У жовтні 2017 року розпочалася повна реконструкція вулиці.

Установи та заклади

• Загальноосвітня школа № 24 з поглибленим вивченням іноземних мов, школа-лабораторія Академії педагогічних наук України. Побудована за типовим проектом арх. Й. Каракіса. (буд. № 15-А)
• Спеціалізована загальноосвітня школа № 97 ім. О.Теліги з поглибленим вивченням англійської мови (буд. № 5)відкрилася за цією адресою у 1962р.
• Дослідний завод зварювальних матеріалів Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України (буд. № 2)
• Бібліотека сімейного читання імені Анатолія Дімарова (буд. № 55)
• Бібліотека імені Дмитра Білоуса для дітей (буд. № 35)
• Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості (буд. № 8)
• Державний архів міста Києва (буд. № 23)
• Центр у справах сім'ї та жінок Шевченківського району м. Києва (буд.43)

Пам'ятники та меморіальні дошки

• пам'ятник Олені Телізі (скульптори О. Рубан, В. Липовка) на території Меморіального комплексу «Бабин Яр», біля ст. метро «Дорогожичі». Відкрито 25 лютого 2017 року.
• буд. № 13/14 — меморіальна дошка Григорію Микитовичу Полторацькому, учаснику повстання на броненосці «Потьомкін» у 1905 році. Відкрита 31 жовтня 1975 року, скульптор А. А. Банников.
• навпроти буд. № 37, біля зупинки «Парк відпочинку», — меморіал жертвам Куренівської трагедії. Відкритий 13 березня 2006 року.
• навпроти Кирилівської церкви, біля однойменної зупинки тролейбуса, — пам'ятний хрест киянам, загиблим під час Куренівської трагедії. Встановлений і освячений 2011 року, реконструйований 2016 року.

З парного боку вулиці, починаючи від Дорогожицької вулиці, простягається меморіальний комплекс «Бабин Яр».

• 
  Пам'ятник мирним жителям і військовополоненим, які загинули під час Великої Вітчизняної війни у Бабиному Яру
• 
  Пам'ятник Олені Телізі в Бабиному Яру
• 
  Пам'ятник Тетяні Маркус
• 
  Пам'ятник загиблим унаслідок Куренівської трагедії, відкритий у березні 2006 р.
• 
  Хрест у пам'ять про жертви Куренівської трагедії біля підніжжя Кирилівської церкви