Вілюйське плато

Вілю́йське пла́то (рос. Вилюйское плато), підведена ділянка Середньосибірського плоскогір'я в сточищі верхньої течії Вілюя, (Якутія).

• Довжина близько 400 км,
• Ширина 200 км;
• Висота міждолинних просторів 700—900 м (найбільша 962 м).

Вілюйське плато
Вілюйське плато
Країна	Росія[1]
Регіон	Красноярський край Саха
Тип	гірський хребет і височина[1]
матеріал	доломіт, вапняк
Вілюйське плато Вілюйське плато (Росія)
Вілюйське плато у Вікісховищі

Плато знаходиться на межі Якутії, Красноярського краю та Іркутської області. Висота — до 962 м (в середньому — 700—900).^[2] Геологічно район складений траппами, доломітами і вапняками.

Вілюйськое плато — витік таких великих річок як Вілюй, Марха, Оленьок, Игиатта. На території плато виявлена вічна мерзлота потужністю до 1,5 км, найпотужніша у світі.^[3]

На плоских вершинах — тундра, по схилах — рідка модринова тайга, в долинах річок — луки. Клімат — різко континентальний, зими — одні з найсуворіших у Північній півкулі.