Вірменська абетка

Вірменська абетка (вірм. Հայոց այբուբեն) — звукове письмо, що застосовується для запису вірменської мови. Письмо створене Месропом Маштоцом у 405-406 роках за зразком грецького алфавіту й деяких давніх вірменських систем письма^[1]. Доповнене в XII столітті двома буквами (Օ та Ֆ), письмо і сьогодні використовують вірмени. Внаслідок орфографічної реформи 1920-х років було додано нову букву և (великі букви: ԵՎ), яка перед тим була лігатурою ե+ւ. Також з абетки забрали букву Ւ ւ, і створено нову букву ՈՒ ու (яка перед тим була диграфом; буква Ւ ւ стала частиною цієї новоствореної букви).

Вірменська абетка Հայոց այբուբեն
Вид	абетка
Мови	вірменська, тюркські (історично), курдська (історично, впродовж 1921—1928 років)
Творець	Месроп Маштоц
Період	405 — сьогодення
Походження	змодельована на основі грецької абетки на створення вплинули пахлаві, сирійська абетка Вірменська абетка
Сестринські системи	латинська абетка коптська абетка грузинська абетка кирилиця
Напрям	зліва направо
Юнікод	U+0530–U+058F

Історія вірменської мови
Дописемний період
Вірменська гіпотеза Греко-вірменська прамова Протовірменська мова
Писемний період
Давньовірменська мова (V–XI століття) Середньовірменська мова (XI–XVII століття) Сучасна вірменська мова (з XVII століття)
Вірменська писемність
Вірменська абетка Історія створення абетки Даниїлові письмена Вірменська пунктуація
Інше
Вірменістика Вірменська література Вірменська історіографія
п о р

Абетка

Літера	Назва літери						Вимова (МФА)			Транслітерація			Число- ве значе- ння
	Тра- диц. орфо- гра- фія	Ре- форм. орфо- гра- фія	Вимова			Українська	Класич- на вірм.	Сх.- вірм.	Зах.- вірм.	Класич- на	ISO 9985	Кири- лиця[2]
			Класич- на вірм.	Сх.- вірм.	Зах.- вірм.
Ա ա	այբ		[aɪb]		[aɪpʰ]	айб	[ɑ]			a		а	1
Բբ	բեն		[bɛn]		[pʰɛn]	бен	[b]		[pʰ]	b		б	2
Գգ	գիմ		[ɡim]		[kʰim]	ґім	[ɡ]		[kʰ]	g		ґ	3
Դ դ	դա		[dɑ]		[tʰɑ]	да	[d]		[tʰ]	d		д	4
Եե	եչ		[jɛt͡ʃʰ]			єч	[ɛ], на початку слова [jɛ]			e		е (є)	5
Զ զ	զա		[zɑ]			за	[z]			z		з	6
Էէ	է		[ɛː]	[ɛ]		е	[ɛː]	[ɛ]		ē	ê	е	7
Ըը	ըթ		[ətʰ]			ет	[ə]			ə	ë	и (е)	8
Թթ	թօ	թո	[tʰo]			то	[tʰ]			t‘		т	9
Ժ ժ	ժէ	ժե	[ʒɛː]	[ʒɛ]		же	[ʒ]			ž		ж	10
Իի	ինի		[ini]			іні	[i]			i		і	20
Լլ	լիւն	լյուն	[lʏn]			люн	[l]			l		л	30
Խ խ	խէ	խե	[χɛː]	[χɛ]		хе	[χ]			x		х	40
Ծծ	ծա		[t͡sɑ]	[t͡sʼɑ]	[d͡zɑ]	ца	[t͡s]	[t͡sʼ]	[d͡z]	c	ç	ц	50
Կկ	կեն		[kɛn]	[kʼɛn]	[ɡɛn]	кен	[k]	[kʼ]	[ɡ]	k		к	60
Հհ	հօ	հո	[ho]			го	[h]			h		г	70
Ձձ	ձա		[d͡zɑ]		[t͡sʰɑ]	дза	[d͡z]		[t͡sʰ]	j		дз	80
Ղ ղ	ղատ		[ɫɑt]	[ʁɑtʼ]	[ʁɑd]	гат	[l], або [ɫ]	[ʁ]		ł	ġ	г	90
Ճ ճ	ճէ	ճե	[t͡ʃɛː]	[t͡ʃʼɛ]	[d͡ʒɛ]	че	[t͡ʃ]	[t͡ʃʼ]	[d͡ʒ]	č	č̣	ч	100
Մմ	մեն		[mɛn]			мен	[m]			m		м	200
Յյ	յի	հի	[ji]	[hi]		ї	[j]	[h], [j]		y		й	300
Նն	նու		[nu]			ну	[n]			n		н	400
Շշ	շա		[ʃɑ]			ша	[ʃ]			š		ш	500
Ոո	ո		[o]	[vo]		во	[o], на початку слова [vo]			o		о (во)	600
Չչ	չա		[t͡ʃʰɑ]			ча	[t͡ʃʰ]			č‘	č	ч	700
Պպ	պէ	պե	[pɛː]	[pʼɛ]	[bɛ]	пе	[p]	[pʼ]	[b]	p		п	800
Ջջ	ջէ	ջե	[d͡ʒɛː]	[d͡ʒɛ]	[t͡ʃʰɛ]	дже	[d͡ʒ]		[t͡ʃʰ]	ǰ		дж	900
Ռռ	ռա		[rɑ]	[ɾɑ]		ра	[r]	[ɾ]		r̄	ṙ	р	1000
Սս	սէ	սե	[sɛː]	[sɛ]		се	[s]			s		с	2000
Վվ	վեւ	վեվ	[vɛv]			вев	[v]			v		в	3000
Տտ	տիւն	տյուն	[tʏn]	[tʼʏn]	[dʏn]	тюн	[t]	[tʼ]	[d]	t		т	4000
Րր	րէ	րե	[ɹɛː]	[ɹɛ]	[ɾɛ]	ре	[ɹ]		[ɾ]	r		р	5000
Ցց	ցօ	ցո	[t͡sʰo]			цо	[t͡sʰ]			c‘		ц	6000
Ււ	հիւն	—	[hʏn]			гюн	[w]	[v]		w		в	7000
Փփ	փիւր	փյուր	[pʰʏɹ]		[pʰʏɾ]	пюр	[pʰ]			p‘		п	8000
Քք	քէ	քե	[kʰɛː]	[kʰɛ]		ке	[kʰ]			k‘		к	9000
Օօ	օ		[o]			о	[o]			ô	ò	о	—
Ֆֆ	ֆէ	ֆե	[fɛː]	[fɛ]		фе	[f]			f		ф	—
և	և		[jev]			єв	[ev], на початку слова [jev]			ew		ев (єв)	—
ՈՒ Ու ու	—	ու	[u]			у	[u]			u	ow	у	—
Літера	Тра- диц. орфо- гра- фія	Ре- форм. орфо- гра- фія	Класич- не вірм.	Сх.- вірм.	Зах.- вірм.	Українська	Класич- на вірм.	Сх.- вірм.	Зах.- вірм.	Класич- на	ISO 9985	Кири- лиця	Число- ве значе- ння
			Вимова
	Назва букви						Вимова (МФА)			Транслітерація

В західновірменській мові використовуються диграфи էօ для звука [œ] та իւ для звука [ʏ]

Транслітерація

Особливо проблемною є передача вірменської голосної фонеми [ə] (ը), яка у вірменській ортографії зазвичай не позначається літерою, за винятком початку, кінця слова та при поділі слова для перенесення на новий рядок, але обов'язково вимовляється при збігу кількох приголосних. Тож поширена передача вірменських прізвищ Մկրտչյան, Բդոյան, Տրդատյան як Мкртчян, Бдоян, Трдатян є некоректною з точки зору оригінальної вимови та незручна для мови-акцептора. У таких випадках рекомендовано вставляти епентетичний голосний [ɪ],^[2] цебто літеру И (Микиртич'ян тощо).

Традиційно в більшості вірменських прізвищ перед суфіксом -ян, попри вимову, не використовується розділовий знак м'якшення або апостроф. Проте після шиплячих, аби уникнути спотворення, рекомендовано ставити розділовий знак: Мануш'ян, Макіч'ян тощо.^[3]

Використання для інших мов

Курдська абетка 1921—1928 років на основі вірменської

Впродовж 250-ти років, починаючи з початку 18 століття і до 1950-го року, було надруковано більше 2000 книг турецькою мовою з використанням вірменської абетки. Вірменська абетка використовувалась також турецькомовними вірменами впродовж 1840 — 1890 років ^[4][5]. В ті часи у Стамбулі виходила преса турецькою мовою вірменським письмом. Вірменським письмом користувались кипчацькомовні вірмени впродовж 1524 — 1669 років, що проживали на Поділлі та на Галичині (Україна)^[6]. Вірменська абетка була офіційним письмом курдської мови в 1921 — 1928 роках у Радянській Вірменії^[7].

Посилання

• Алфавіт з прямими, курсивними і художніми буквами. Колекція шрифтів.
• Алфавіт з вимовою
• вірмено-англійський онлайн-переклад [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• transliteration schemes for the Armenian alphabet (transliteration.eki.ee)