Глибоке (Івано-Франківський район)

Глибо́ке (до 2018 року — Глибока^[2]) — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Богородчанської селищної громади. Колишній центр сільської ради.

село Глибоке
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Богородчанська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA26040030030050276
Облікова картка	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Перша згадка	друга половина XVII століття
Населення	1 512 чоловік (2001)
Площа	37 км²
Густота населення	40,86 осіб/км²
Поштовий індекс	77720
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°49′19″ пн. ш. 24°25′10″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	388 м[1]
Водойми	потік Глибока
Відстань до районного центру	11 км
Найближча залізнична станція	Івано-Франківськ
Відстань до залізничної станції	28 км
Місцева влада
Адреса ради	77701 Україна, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н., с-ще Богородчани, вул. Шевченка, 66
Карта
Глибоке
Глибоке
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Глибоке.

Географічні дані

Розташоване за 11 км на захід від центру громади, за 9 км від дороги

Надвірна—Івано-Франківськ та за 28 км від залізничної станції Івано-Франківськ. Населення — 1 512 осіб (2000).

У селі бере початок потік Глибока.

Історія

Перша письмова згадка про Глибоку належить до другої половини XVII століття.

У роки Другої Польської Республіки село було сільською ґміною, а з 1 серпня 1934 року стало центром великої сільської ґміни (рівнозначна волості) Станиславівського повіту.

В 1943 році через село проходили частини червоного партизанського з'єднання Сидора Ковпака, для відсічі яким була створена Українська народна самооборона (УНС). Після реорганізації УНС в УПА ця легендарна народна армія чинила опір окупантам багато років^[3]. 19 січня 1945 р. курінь УПА «Смертоносці» (командир Олекса Химинець «Благий») вели цілодобовий жорстокий бій біля села з карателями^[4].

Станом на 1971 рік у селі мешкала 1 401 людина. Тут знаходилася центральна садиба колгоспу імені Шевченка. Господарство мало 3 181 га земельних угідь і вирощувало льон-довгунець, озиму пшеницю, жито, кукурудзу, картоплю і кормові буряки. У колгоспі працював цегельний завод, пилорама. В селі діяли восьмирічна школа, клуб, бібліотека, а також фельдшерсько-акушерський і ветеринарний пункти, відділення зв'язку, ощадна каса, три магазини.

Народились

• Володимир Байдюк (25 листопада 1989 — 21 листопада 2014) — вояк українського добровольчого корпусу «Правий сектор» під позивним «Морпєх», був одним з тих «кіборгів», які захищали Донецький аеропорт. Встановлена меморіальна дошка на стіні школи^[5].
• Іван Озаркевич (5 грудня 1826 — 9 лютого 1903^[6]) — український греко-католицький священик, громадський та політичний діяч Галичини у ХІХ ст.
• Гаврилюк Степан – «Жар», («Чубар», «Думка», «Клевець», «0-32»), (1918 - 20.08.1951), референт СБ Станиславівського окружного проводу ОУН.^[7]