Головчак Сергій Володимирович

Сергі́й Володи́мирович Головча́к (1991—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни..

Головчак Сергій Володимирович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	17 липня 1991(1991-07-17) Пісків
Смерть	25 серпня 2014(2014-08-25) (23 роки) Іловайськ
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головчак.

Короткий життєпис

Народився 1991 року в селі Пісків (Костопільський район, Рівненська область). Був наймолодшим серед трьох дітей у батьків. Закінчив ЗОШ, вступив до Рівненського ВПТУ, здобував спеціальність майстра гіпсокартонних конструкцій. 2009 року призваний до лав ЗСУ, зарахований до пожежників. По закінченні строкової служби одружився, працював в ТзОВ «Свіспан Лімітед». 2012 року одружився.

У часі війни мобілізований, старший солдат, помічник кулеметника, 51-а окрема механізована бригада. В липні 2014-го побував вдома у короткотерміновій відпустці.

27 серпня 2014-го загинув у бою під Іловайськом: 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля сіл Березне — Оленівка під постійним артилерійським обстрілом. Довгий час вважався зниклим безвісти. Був похований на Січеславщині. Упізнаний за аналізами ДНК.

Без Сергія залишилися мама Галина Сергіївна; дружина Марія та син Іван 2012 р.н. Перепохований в селі Пісків.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• 13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
• 23 серпня 2015-го в Костополі відкрито Меморіал Героям України, де викарбувано імена героїв Небесної Сотні та загиблих земляків під час війни на сході країни: Віталія Ставського, Руслана Салівончика, Сергія Головчака та Романа Пиясюка.
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 22
• Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[1]