Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Гордієвич Ірина Василівна
військовослужбовиця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Іри́на Васи́лівна Гордіє́вич (19 червня 1974, Косів, УРСР — 24 лютого 2022, Щастя, Україна) — українська військовослужбовиця. Старша лейтенантка Національної поліції України, військовослужбовиця БПСПОП «Луганськ-1» імені Героя України Сергія Губанова, учасниця війни на Донбасі[1] та російського повномасштабного вторгнення 2022 року, під час якого загинула.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народилася в місті Косів Івано-Франківської області. Після закінчення школи вступила до Чернівецького університету на географічний факультет. У 1995 році завершила там навчання[2].
У 1990-х переїхала до Греції. Там познайомилася з поляком Маріусом, одружилася, народила сина Александроса. Невдовзі розлучилася і з сином повернулася до України. Окрім української, досконало знала грецьку, польську та англійську[3].
З початком Євромайдану була на Майдані. У 2014 році після початку АТО таємно від усіх подала заяву на службу в патрульну поліцію особливого призначення. Успішно склавши іспити, пройшовши конкурс, стала рядовою батальйону особливого призначення «Луганськ-1». За кілька років отримала звання старшого сержанта[4]. Паралельно зі службою навчалась на юридичному факультеті Чернівецького університету, який закінчила 2019 року[2].
Під час війни на Донбасі пройшла всю фронтову лінію на Луганщині: Золоте, Кримське, Щастя, Станицю Луганську.
24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, загинула.
Відомості про її смерть суперечливі. Українські війська відходили з міста під натиском противника, але Ірина Гордієвич вийти зі Щастя не змогла. За однією версією, її вбило вибухом снаряда. За іншою — вона опинилась у ворожому оточенні в приміщенні поліційного відділку міста. Від неї вимагали здатись, а коли вона відмовилася — закидали гранатами[5]. Пізніше на російських сайтах з'явилася інформація, що вороги її розстріляли[6][7]. Її тіло розшукали, коли українські військовики на короткий час повернулися до Щастя, і передали до моргу. Але вже наступного дня росіяни повернулись і вивезли тіло до Луганська[5]. За офіційною інформацією від українських органів влади Гордієвич вважали зниклою безвісти. Майже 7 місяців її тіло перебувало в морзі, де проводилися експертиза, тест ДНК, після чого достеменно встановлено особистість. Тіло передали до Чернівців, де 17 серпня 2022 року полеглу поховали.
Remove ads
Нагороди
- Медаль «За військову службу Україні» (4 березня 2016 року)[8]
- ще 3 бойові нагороди[9][які?]
- медаль «На славу Чернівців» (посмертно)[10]
- 15 лютого 2023 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові посмертно удостоєна ордена «За мужність» ІІІ ступеня[11]
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads