Горно-Бадахшанська автономна область

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бадахшан (значення).

Го́рно-Бадахша́нська автономна область (ГБАО, тадж. Вилояти Мухтори Кӯҳистони Бадахшон (ВМКБ), МФА: [ʋɪlɔˈjatʰɪ mʊχˈtʰɔɾɪ kʰɵhɪsˈtʰɔnɪ bɐdɐχˈʃɔn (ˌʋeˌmeˌkʰeˈbe)]) — адміністративна одиниця Таджикистану, яка займає 44,9 % площі території країни. Є частиною історичної області Бадахшан.

Горно-Бадахшанська автономна область
тадж. Вилояти Мухтори Кӯҳистони Бадахшон
Адм. центр	місто Хорог
Країна	Таджикистан
Межує з: сусідні адмінодиниці Ошська область, Хатлонський вілоят, район республіканського підпорядкуванняd, Бадахшан, Сіньцзян-Уйгурський автономний район  ?
Номерний знак	04РТ
Населення
- повне	214 300 осіб (2015[1])
- густота	3,34 осіб/км²
Етнікон	тадж. бадахшонӣ, тадж. помирӣ, рос. памирцы, рос. бадахшанцы, тадж. помириҳо, тадж. бадахшониҳо і рос. бадахшанец
Площа
- повна	64 100 км²
Висота
- максимальна	7495 м (пік Ісмаїла Самані )
- мінімальна	7496 м
Часовий пояс	UTC+6 і UTC+5
Дата заснування	2 січня 1925
Голова Хукумату	Кадир Касім
Код ISO 3166-2	TJ-GB
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горно-Бадахшанська автономна область

Історія

Автономна область була утворена 2 січня 1925 року. Після створення 1929 року Таджицької РСР, до неї було приєднано і ГБАО. Протягом 1950-их багатьох памірців, мешканців області, було примусово переселено до південно-західного Таджикистану. Коли 1992 року у Таджикистані вибухнула громадянська війна, місцева влада односторонньо оголосила незалежність від республіки Таджикистан. Під час громадянської війни багато памірців ставали об'єктами вбивства серед ворогуючих груп, ГБАО стала бастіоном для опозиції. Пізніше місцева влада відмовилося від своїх сепаратистських закликів.

Географія

На території автономної області знаходяться одні з найвищих гір світу — Памір. Найвищими вершинами є три семитисячники — Пік Незалежності (колись Пік Леніна, 7134 м, на кордоні з Киргизстаном), Пік Ісмаїла Самані (колишній Пік Комунізму), 7495 м) та Пік Корженевської (7105 м).

Транспорт

Тільки автодороги сполучають автономну область із зовнішнім світом. Хорог-Ош та Хорог-Душанбе є частинами Памірського шосе. Третя дорога з Хорогу в Китай через перевал Кульма вельми важка. Від Пакистану автономну область відокремлює вузька, але майже непрохідна частина Афганістану — Ваханський коридор.

Населення

Рік	Населення, осіб	Міське населення, осіб	Сільське населення, осіб
1989	160900	20200	140700
1995	188000	24300	163700
1996	191400	24800	166600
1997	195100	25200	169900
1998	199700	26800	172900
1999	203900	27200	176700
2000	206200	27400	178800
2001	207400	27600	179800
2002	208300	27800	180500
2003	208800	27800	181000
2004	209500	-	-
2005	206800	-	-
2006	206400	-	-
2007	206200	27500	178700
2008	203000	27600	175400
2009	203700	27700	176000
2010	204800	27800	177000
2011	206500	28100	178400
2012	208500	28400	180100
2013	210200	28600	181600
2014	212100	-	-
2015	214300	-	-

Адміністративний поділ

Автономна область поділяється на 7 районів та 1 місто (Хорог):

Район	Площа, км²	Населення, осіб (2010[2])	Населення, осіб (2013[3])	Центр	Джамоати	Населені пункти	Розташування
місто Хорог	23,1	28100	28600	Хорог	-	3
Ванцький район	4430,5	30800	31300	Ванч	6	57
Дарвозький район	2824,5	21000	21500	Калаїхум	4	57
Ішкашимський район	3656,0	29700	30300	Ішкашим	7	45
Мургабський район	38442,2	13800	14000	Мургаб	6	24
Рошткалинський район	4260,0	24400	25100	Рошткала	6	106
Рушанський район	5870,7	23800	24300	Рушан	7	43
Шугнанський район	4560,0	34400	35100	Вахдат	7	62

Література

• Hoeck, Tobias; Droux, Roman; Breu, Thomas; Hurni, Hans; Maselli, Daniel (2007). Rural energy consumption and land degradation in a post-Soviet setting – an example from the west Pamir mountains in Tajikistan. Energy for Sustainable Development. 11 (1): 48—57. doi:10.1016/S0973-0826(08)60563-3.
• Robinson, Sarah; Guenther, Tanya (2007). Rural Livelihoods in Three Mountainous Regions of Tajikistan. Post-Communist Economies. 19 (3): 359—378. doi:10.1080/14631370701312352.
• Robinson, Sarah; Whitton, Mark; Biber-Klemm, Susette; Muzofirshoev, Nodaleb (2010). The Impact of Land-Reform Legislation on Pasture Tenure in Gorno-Badakhshan: From Common Resource to Private Property?. Mountain Research and Development. 30 (1): 4—13. doi:10.1659/MRD-JOURNAL-D-09-00011.1.