Грег Семенза

Грег Семенза (англ. Gregg Leonard Semenza, нар. 1 липня 1956(19560701), Флашинг, Квінз, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США) — американський фізіолог та молекулярний біолог, відомий дослідженнями в галузі фізіології гіпоксії, зокрема відкриттям фактора, індукованого гіпоксією (HIF1A). Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2019 року^[1].

Грег Семенза
англ. Gregg L. Semenza
Ім'я при народженні	англ. Gregg Leonard Semenza
Народився	12 липня 1956(1956-07-12) (69 років)  Флашинг[d], Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	викладач університету, лікар, дослідник
Alma mater	Медична школа Перельмана при Університеті Пенсільваніїd Гарвардський університет Дюкський університет
Галузь	oxygen sensingd, гіпоксія і фактори транскрипції
Заклад	Університет Джонса Гопкінса
Науковий ступінь	доктор філософії
Членство	Національна академія наук США
Нагороди	Міжнародна премія Фонду Гайрднера (2010) премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (2016) Scientific Grand Prize of the Lefoulon-Delalande Fondationd (2012) Stanley J. Korsmeyer Awardd (2012) премія імені Едварда Міда Джонсонаd (2000) премія Мессріd (2018)
Грег Семенза у Вікісховищі

Біографія

Навчався у Гарвардському коледжі. Отримав ступені доктора медицини та доктора філософії в Пенсильванському університеті. Резидентуру з педіатрії пройшов у медичному центрі Дюкського університету. Працював постдоком у Медичній школі Джонса Гопкінса^[en], а надалі став там професором, обіймаючи посаду «професора К. Майкла Армстронга^[en]».

Наукові дослідження

У 1995 році в лабораторії Семензи було відкрито новий білок — фактор, індукований гіпоксією (HIF1A). Цей фактор транскрипції відповідає на зниження кількості кисню в клітинах тварин та регулює перебудову клітинних функцій у відповідь на гіпоксію. Надалі лабораторія Семензи вивчала роботу цього білка в різноманітних фізіологічних та патологічних процесах, зокрема в роботі серцево-судинної системи та за умов злоякісних пухлин.

Тривалий час був головним редактором журналу «Journal of Molecular Medicine^[en]».

Критика

У 2022 році на платформі «PubPeers» науковці виявили 52 наукові публікації, де Семенза є співавтором, у яких було здійснено надлишкові маніпуляції з зображеннями аж до підробки. Ці праці охоплюють 2001-2021 роки, 17 з них були відкликані, що ставить питання про наукову недоброчесність дослідника^[2].

Нагороди та визнання

• 1981: Alpha Omega Alpha^[en] Honor Medical Society
• 1989: Lucille P. Markey Scholar Award in Biomedical Science, Markey Trust^[3]
• 1994: Established Investigator Award, Американська кардіологічна асоціація^[en]
• 1995: член Американського товариства клінічних досліджень^[en][4]
• 1999: Jean and Nicholas Leone Award, Children's Brain Tumor Foundation
• 2000: Премія Мід Джонсона^[en], Society for Pediatric Research^[5]
• 2008: член Національної академії наук США^[6]
• 2008: член Асоціації американських лікарів^[en][7][3]
• 2010: Міжнародна премія Гайрднера^[8]
• 2012: Премія Стенлі Корсмейера^[de], American Society for Clinical Investigation (спільно з Вільямом Келіном)^[9]
• 2012: член Національної академії медицини^[en][10]
• 2012: Grand Prix scientifique de la Fondation Lefoulon-Delalande^[en], Інститут Франції (спільно з Вільям Келіном, Пітером Реткліффом та Стефаном Макнайтом)^[11]
• 2012—2016: Дослідницький професор Американського онкологічного товариства
• 2014: Премія Вайлі^[en] однойменного фонду (спільно з Вільямом Келіном, Пітером Реткліффом та Стефаном Макнайтом)^[12]
• 2016: Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (спільно з Вільям Келін, Пітер Реткліфф)^[13][14]
• 2018: Премія Мессрі^[en]
• 2019: Нобелівська премія з фізіології або медицини^[15][16][17]