Гута-Забілоцька

Гута-Забілоцька — село в Україні, у Радомишльській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 123 особи (2001). У 1923-му та 1925—59 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

село Гута-Забілоцька
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Радомишльська територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA18040450130080495
Основні дані
Населення	123 (2001)
Площа	0,711 км²
Густота населення	4130 осіб/км²
Поштовий індекс	12263
Географічні дані
Географічні координати	50°27′09″ пн. ш. 29°21′01″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	174 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Мала Житомирська 12, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл, 12201
Карта
Гута-Забілоцька
Гута-Забілоцька
Мапа
Гута-Забілоцька у Вікісховищі

Населення

В середині 19 століття в поселенні проживало 23 особи^[1], згодом 56 осіб^[2], наприкінці 19 століття — 267 мешканців, з них 129 чоловіків та 138 жінок, дворів — 57^[3], або 353 осіб, дворів — 59^[4], у 1924 році — 612 осіб (з перевагою населення польської національности), дворів — 140^[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 1 000 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 123 особи^[6].

Історія

У 17 столітті належало до власності київського Печерського монастиря^[2]. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, власність Київської митрополії, подимне вносили з підданих від 10 дворів^[7].

У другій половині 19 століття — сільце Кичкирівської волості (2 стану Радомисльського повіту Київської губернії. Лежало по обидва боки від старої поштової дороги до Радомисля, за 5 верст від Забілоччя. Належало поміщиці Сикстель. Заселене міщанами — римокатоликами та євреями. Входило до забілоцької парафії^[1]. У 1870 році разом із Негребівкою перейшло до Пілецьких^[4][2].

Наприкінці 19 століття — поміщицьке сільце Кичкирівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру м. Радомисль, де розміщувалася також найближча телеграфна станція — 10 верст, до найближчої залізничної станції Житомир — 60 верст, пароплавної станції в Києві — 80 верст, поштових казенної та земської станцій у Кочереві — 9 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. В поселенні числилося 227 десятин землі, з них 14 десятин належало селянам, 213 десятин — іншим прошаркам. Належало Мальвіні Жолондзь, землі якої враховано до власності с. Забілоччя. Господарство велося за трипільною сівозміною^[3].

21 листопада 1921 р. через Гуту-Забілоцьку, повертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки^[8].

У 1923 році включене до складу новоствореної Гуто-Забілоцької сільської ради Кичкирівської волості; адміністративний центр ради. 16 січня 1923 року підпорядковане Негребівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Ставищенського району Малинської округи. 10 вересня 1924 року, в складі сільської ради, передане до Радомишльського району Житомирської (згодом — Волинська) округи. 28 вересня 1925 року в селі відновлено окрему сільську раду в складі Радомишльського району Волинської округи.

5 березня 1959 року, внаслідок об'єднання сільських рад, село підпорядковане Забілоцькій сільській раді Радомишльського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Малинського району Житомирської області, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Радомишльського району^[9].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Забілоцької сільської ради включено до складу Радомишльської міської територіальної громади Житомирського району Житомирської області^[10].